18.10.19

Справа №635/4305/19

Провадження № 2/635/2396/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

18 жовтня 2019 року 

       Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді О.В. Назаренко

за участі секретаря судового засідання Літінської Г.В.

розглянувши у спрощеному провадженні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

       03 червня 2019 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б / н від 15.06.2010 року у розмірі 12795,66 грн., а також судові витрати по справі.

       В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 15 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву від 15.06.2010 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 4000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява від 28.11.2013 року разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг б/н від 15.06.2010 року. Згідно умов договору про надання банківських послуг б/н від 15.06.2010 року відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, комісії, пені та штрафів, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити банку відсотки визначені в Тарифах, які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік; у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом - сплатити проценти в подвійному розмірі від визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування; при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100,00 гривень відповідач також зобов`язався сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов`язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором кредиту б/н від 15.06.2010 року та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач кредит отримав, але свої зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, станом на 21 травня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 36320,93 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

       Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2019 року відкрито провадження по справі.

       Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду клопотання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

       Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

       Будь-яких заяв та клопотань сторонами не надано.

       Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за письмовою згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

       Суд, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

       Судом встановлено, що відповідно до анкети – заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 15.06.2010 року, відповідач надав згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua,складає між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач та відповідачем кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

       В якості доказів позивач надав суду Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

       За несвоєчасне погашення заборгованості відповідач зобов`язався сплатити проценти в подвійному розмірі від визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування; при непогашенні суми простроченого кредиту – сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов`язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

       Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 15.06.2010 року станом на 21 травня 2019 року складає 12795,66 гривень з яких:

- заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5783,85 гривень;

- заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 2230,76 гривень;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 0,00 гривень;

- заборгованість за пенею у розмірі 3145,54 гривень;

- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень у розмірі 550,00 гривень;

- штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень;

- штраф (процентна складова) у розмірі 581,51 гривень.

       Також судом встановлено, що згідно з рішенням Єдиного акціонера АТ КБ «ПриватБанк» від 21 травня 2018 року № 519 змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчать Загальні положення Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в новій редакції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) № 519 від 21 травня 2018 року.

       Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

       За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

       Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

       За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

       Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

       За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

       За ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

       Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

       Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

       У заяві позичальника від 15 червня 2010 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у виді грошової суми та її визначеного розміру.

       З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) зазначила про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

       Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, шляхом підписання заяви-анкети.

       Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

       За вказаних обставин, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

       На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та суми штрафів в загальному розмірі 4781,05 гривень задоволенню не підлягають, при цьому виходить з того, що у анкеті-заяві від 15 червня 2010 року відсутня домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту; матеріали справи не містять жодних даних на підтвердження того, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, які надані позивачем в якості доказів, відповідач зрозумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, як не доведено і те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у вказаних позивачем розмірах і порядку нарахування.

       При цьому, суд також враховує, що оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2010 року у добровільному порядку, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором б/н 15 червня 2010 року у розмірі 8014,61 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5783,85 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 2230,76 грн. у зв`язку з вищенаведеним, відмовляє в задоволенні позову в іншій частині.

       Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача.

       Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 8014,61 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1203,23 грн.

       Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551 626, 628, 633-634, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049, ч. 1 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

       позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 15 червня 2010 року в розмірі 8014 (вісім тисяч чотирнадцять) гривень 61 копійки.

       В задоволенні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за пенею та суми штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов`язань передбачених договором б/н від 15 червня 2010 року – відмовити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 1203,23 гривень.

       Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

       Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

       До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Відомості, що не проголошуються:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку АДРЕСА_1 .

       Повне судове рішення складено 18 жовтня 2019 року.

Суддя                                                О.В.Назаренко