Дата документу 02.10.2019 Справа № 554/5191/18

Єдиний унікальний номер справи:554/5191/18

Провадження № 2/554/911/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.10.2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Колесніченко О.П. за участю представника позивача адвоката Семенко Б.М., представника відповідача адвоката Панченко М.В., представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Рябоконя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригодипро відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, понесених судових витрат.

В обгрунтування позову вказував, що, 12.05.2018 об 11 год. 40 хв., на автодорозі Машівка- Нехвороща - Світлогірське, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кобальт» FКF-1061С-08, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку с. Світлогірське Кобеляцького району, на відстані 2748 метрів до повороту на с. Василівка Кобеляцького району, не врахував дорожню обстановку перед перестроюванням та зміною напрямку руху, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ТОYОТА, д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та здійснював обгін керованого ОСОБА_1 автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1., 10.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. 21.06.2018 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. Та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 гривень на користь держави. Вказував, що в результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення йому завдана матеріальна шкода, яка складається з вартості відновлювального ремонту в розмірі 443 012,41 грн. та матеріального збитку оцінка якого складає 233 199,13 грн. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 50 000 гривень, наявність якої позивач обґрунтовує в емоційних та душевних стражданнях .

Згідно ухвали судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.07.2018 року відкрито провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

11.10.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача директора ПД ПАТ «Укрпошта» згідно якого останні просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі, вважали , що ПАТ «Укрпошат» має бути відповідачем по справі, оскільки воно є юридичною особою, а Полтавська дирекція Пат «Укрпошта» не може бути співвідповідачем у справі

Згідно ухвали суду від 13.11.2018 року за клопотанням представника відповідача призначено судову автотехнічну експертизу.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 12.05.2018 року, о 11 год. 40 хв., на автодорозі Машівка-Нехвороща-Світлогірське, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Кобальт» FKF-1061C-08 , д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку с.Світлогірське, Кобеляцького району, на відстані 2748 метрів до повороту на с.Василівка, Кобеляцького району, не врахував дорожню обстановку перед перестройкою та зміною напрямку руху , не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем TOYOTA д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та здійснював обгін керованого ОСОБА_1 автомобіля. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 21.06.2018 року, яка набула чинності третю особу ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. (а.с. 7).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам факт ДТП та провина в ньому ОСОБА_1 підтверджуються постановою від 21.06.2018 року, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду.

Крім того згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 21.06.2018 року, правопорушник ОСОБА_1 працює водієм в Полтавській дирекції ПАТ «Укрпошта», тобто перебуває з нею в трудових відносинах.

Так власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, яким керував водій ОСОБА_4 під час скоєння ДТП є публічне акціонерне товариство «Укрпошта», якому належить автомобіль на праві власності.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № АК /8395161 від 16.01.2018 автомобіль «Кобальт» FKF-1061C-08 , д.н.з. НОМЕР_1 , який належить відповідачу застраховано в ПРАТ Страхова компанія «ВУСО».

Крім іншого судом встановлено, що згідно повідомлення ПРАТ СК «ВУСО» від 15.08.2018 № 6470 14.05.2018 року в ПрАТ СК «ВУСО» була надана заява на виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 .. Згідно зі страховим актом № 07598-24 від 10.08.2018 ПрАТ СК «ВУСО» виплатило страхове відшкодування у розмірі 100 000, 00 грн. по події що сталась 12.05.2018 з автомобілем «Кобальт» FKF-1061C-08 , д.н.з. НОМЕР_1 , на реквізити постраждалої сторони.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз*яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Крім того, за клопотанням відповідача було призначено проведення судової авто товарознавчої експертизи, за результатами якої 14.06.2019 року до суду направлено повідомлення про неможливість надання висновку судової авто товарознавчої експертизи.

Суд, дослідивши всі надані сторонами докази, як позивача, так і відповідача, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що доказів на спростування даних про вартість відновлювального ремонту автомобіля ТОYОТА, д.н.з. НОМЕР_2 згідно звіту № 5\ 3 про оцінку транспортного засобу від 21.05.2018 року в розмірі 443012, 41 грн. суду під час розгляду справи не надано.

Таким чином, суд враховує дані вказаного звіту, за якими вартість відновлювального ремонту автомобіля 443012,41 грн. в результаті ДТП та стягує з відповідача, як винної особи в ДТП на користь позивача саме цю суму завданих майнових збитків. Належних та допустимих доказів щодо спростування даної суми збитків суду не надано. Проте враховуючи те, що 14.05.2018 року ПрАТ СК «ВУСО» частково відшкодувало позивачу збитки, з врахуванням відшкодованої суми вартості відновлювального ремонту суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій та порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 , як під час ДТП та потім позивачу було завдано моральних та душевних страждань, він хвилювався, змінився його нормальний життєвий уклад та ті обставини, що він певний час втратив можливість користуватися транспортним засобом, який йому необхідний був для роботи.

Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню у розмірі 7000 грн. з відповідача ПАТ «Укрпошта» на користь позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача підлягає стягненню понесені витрати позивачем по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 623-625, 1187, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_2 завдані матеріальні збитки в розмірі 343012,41 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати пов`язані із розглядом справи у розмірі 3000 грн.(вартість оцінки транспортного засобу) та 3478,80 грн. ( послуги правової допомоги, пропорційно до частини задоволених позовних вимог) .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» на користь держави судовий збір у розмірі 3430 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

Відповідач: Полтавська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», адреса: 36000, вул. 1100 річчя Полтави,2, м. Полтава, код ЄДРПОУ 21061678;

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», адреса: 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРОПУ 21560045

Третя особа: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення проголошено 18.10.2019.

Суддя В.М.Бугрій