Справа №2-388/09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року   Солом'янський районний суд м.  Києва у складі:
головуючого судді      Коробенко С. В.
при секретарі     Маршалюк К.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,  -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 3073 гривень 15 копійок,  посилаючись на те,  що відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_1,  не сплатила своєчасно і в повному обсязі квартирну плату та плату за комунальні послуги,  внаслідок чого утворилась зазначена заборгованість за період з 01 грудня 2005 року по 01 грудня 2007 року.

З урахуванням несплати заборгованості позивач просив стягнути з відповідачки крім основного боргу в сумі 3073 гривень 15 копійок,  судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та ЗО гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала мотивуючи свою позицію тим,  що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва,  за її переконанням - відповідно до Рішення Солом'янської районної у місті Києві ради №218 від 19.12.2007р. ліквідоване,  а тому не може виступати Позивачем у даній справі,  а відповідно вимоги неіснуючої організації задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги досліджені пояснення Відповідачки,  дані нею під час попереднього розгляду справи про те,  що суми у поданому Позивачем розрахунку не збігаються з сумами,  які були вказані в отриманих Відповідачкою рахунках,  судом неодноразово пропонувалось Відповідачу використати своє право на подання доказів у підтвердження своїх заперечень,  проте Відповідачка відмовилась подати до матеріалів справи копії отриманих нею квитанцій.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1,  що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23 жовтня 1995 року (а.с.  7).

Згідно зі  ст.  156 ЖК України,  власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні  послуги  щомісячно у встановлені строки.

Статтею 179 ЖК України визначено,  що користування будниками (квартирами) державного і громадського житлового фонду,  фонду житлово-будівельних кооперативів,  а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями,  які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями,  затверджених Постанової Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року із змінами,  внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники кваритр зобов'язані оплачувати надані житлового-комуальні послуги.

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідачки,  позивач надав суду розрахунок заборгованості по квартирній платі та комунальних послугах квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5),  з якого вбачається,  що станом на 01 грудня 2007 року заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги складає 3073 гривні 15 копійок,  яка не оплачена відповідачем.

При цьому,  з наданих розрахунків Позивача вбачається,  що Відповідачка періодично вносила на рахунок Позивача певні суми за реквізитами,  зазначеними в наданих їй рахунках   на   сплату   комунальних   послуг.   На   запитання   суду   Позивачка   відмовилась

коментувати розрахунок заборгованості,  поданий Позивачем,  не заперечуючи і не підтверджуючи періодичну сплату нею частини заборгованості.

Суд критично ставиться до позиції Відповідачки про те,  що Позивач - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва -Рішенням Солом'янської районної у місті Києві ради №218 від 19.12.2007р. ліквідоване,  оскільки зазначене рішення взагалі не містить інформації про Позивача. Відповідно до вказаного Рішення утворюються нові комунальні підприємства району,  до яких переходять функції з управління та обслуговування фонду.

Так,  згідно розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації №90-к від 25.04.2008р. виконання обов'язків директора КП УЖГ Солом'янського району м. Києва покладено на ОСОБА_2

Згідно заявленого Відповідачем клопотання про витребування інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,  на запит суду з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надійшла довідка про те,  що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району станом на 26.03.2009р. значиться зареєстрованим,  відомості про скасування її реєстрації в Єдиному державному реєстрі відсутні.

Відповідно до ч.5  ст. 111 Цивільного кодексу України,  юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до  ст.  10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам,  які беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим Кодексом.

Суд неодноразово роз'яснював Відповідачці її права та наслідки неподання до справи додаткових доказів у заперечення пред'явлених до неї позовних вимог,  зокрема щодо розміру заборгованості,  проте ОСОБА_1 усвідомлено не скористалась своїм правом.

Згідно статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Особа,  яка бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на наведене,  суд вважає,  що позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва повністю підтверджуються наявними матеріалами справи,  а тому позов на думку суду підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову,  стягненню з відповідача на користь Позивача підлягають судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та 30 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог  ст.  88 ЦПК України.

Керуючись статтею 162 Житлового кодексу України,  статтями 30,  57-60,  208,  209,  212-215,  218,  223 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва заборгованість по платі за користування житлом та платі за користування комунальними послугами в сумі 3073 гривень 15 копійок,  а також судові витрати в розмірі 81 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.