Справа № 2-3829/10  

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 10 березня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:  

головуючого судді  Дрішлюка А.І.,  

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області про визнання особи такою, що не набула права користування житловим приміщенням, -  

ВСТАНОВИВ:  

  В Малиновський районний суд м. Одеси з позовом до     ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області про визнання особи такою, що не набула права користування житловим приміщенням звернулася ОСОБА_1   .   Обґрунтовуючи заявлені  вимоги позивачка зазначила, що відповідно до договору дарування від 17.12.2005 року, реєстровий №6439, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, їй на праві власності належить квартира №67 корп. 2 будинку №68 по вул.  Ген. Петрова у м. Одесі. Крім позивачці у даній квартирі зареєстрований син позивачки – ОСОБА_2, який ніколи не проживав в зазначеній квартирі, реєстрація відповідача по вказаній адресі порушує права позивачки як власника жилого приміщення.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, місце і дату  судового засідання повідомлявся належним чином, в порядку передбаченому ч. 9 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, тому з опублікуванням оголошення про виклик, вона вважається повідомленою про час і місце розгляду справи.  Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням  ст. 224 ЦПК України.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, на підставі договору дарування від 17.12.2005 року, реєстровий №6439, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3   (а.с.4)   на праві власності належить квартира №67 корп.2  будинку №68 по вул. Ген. Петрова у м. Одесі. Вищезазначений договір дарування  зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 23.01.2006р. за №94 стр.192 кн.428 пр.   (а.с.7)   .  

Згідно довідки від 14.01.2010 року, крім позивачки у даній квартирі зареєстрований син позивачки – ОСОБА_2   (а.с.11)   .  

Відповідач – ОСОБА_2 фактично не проживав в спірній квартирі. Факт непроживання відповідача в зазначеній квартирі підтверджується актом про не проживання від 14.01.2010 року, посвідченим КП ЖКС «Черьомушки»   (а.с.12)   .  

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.     Відповідач не проживав в спірному  приміщенні з моменту його реєстрації за вказаною адресою. Відповідно виходячи з сенсу п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” суд вважає, що відповідач не набув право користування спірним жилим приміщенням, а тому за відсутності його заперечень суд задовольняє позов.  

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.  

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні. Згідно зі ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем  проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання  особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після  набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.  

На підставі викладеного, керуючись п. 9 Постанови Пленуму Верховному Суду України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”,     ст. 29 ЦК України, ст.ст. 6,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”,  ст.ст. 10, 60, 61, 74, 130, 208, 209, 212, 213-215, 224-225 ЦПК України, СУД –  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання особу такою, що не набула права користування житловим приміщенням - задовольнити.  

Визнати ОСОБА_2 таким, що не набув право користування житловим приміщенням квартири № 67 будинку № 68 корп. 2 по вул. Ген. Петрова у м. Одесі.  

Встановити порядок виконання рішення суду та зобов'язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в особі сектору громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.  

Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.  

  ГОЛОВУЮЧИЙ                                                      А.І. ДРІШЛЮК