Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 496/2415/16-ц

провадження № 61-23819св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

заявники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_3 ,

заінтересована особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року

у складі судді Дранікова С. М. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г.,

Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Заява мотивована тим, що з 1983 року до жовтня 2003 року ОСОБА_3 і ОСОБА_6 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу і в цей період за спільні кошти придбали причеп та відремонтували будинок на

АДРЕСА_1 , побудували дві літні кухні, сарай, гараж, конюшню, паркан.

З 26 жовтня 2003 року до 08 березня 2014 року заявник і ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Вказував, що факт проживання однією сім`єю має юридичне значення.

На підставі викладеного ОСОБА_3 просив встановити факт його проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу

в період 1983 року до 26 жовтня 2003 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня

2016 року заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існує спір про право між заявником та зацікавленою особою, тому наявні правові підстави для застосування частини четвертої статті 256 ЦПК України та залишення заяви без розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що зацікавлена особа ОСОБА_4 заперечує проти встановлення зазначеного юридичного факту з тих підстав, що між нею і ОСОБА_3 має місце спір про право на спадкування після смерті ОСОБА_6

ОСОБА_3 не позбавлений права звернутись з позовом про встановлення юридичного факту і визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 ,

в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 , просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не розглянули заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки на підтвердження заявлених вимог подані відповідні докази.

Заявлені вимоги також могли підтвердити мешканці с. Яськи Біляївського району Одеської області.

З заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу вказано, що цей факт потрібно заявнику для прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 та яка була неправильно розподілена між спадкоємцями. Суди порушили право власності позивача.

Доводи інших учасників справи

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року касаційне провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зупинено до залучення до участі у справі правонаступника

ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступника

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції від Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області надійшов лист

від 23 серпня 2019 року № 3616/02-14 разом з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23 серпня 2018 року № 57328967.

З вказаного листа вбачається, що в Біляївській районній державній нотаріальній конторі Одеської області за заявою спадкоємця за заповітом від 10 жовтня 2014 року № 2-2328, посвідченого Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, сестри померлого ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа № 246/2011 року.

Також, 05 травня 2017 року до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області надійшла заява про прийняття спадщини за законом від сина спадкодавця ОСОБА_2 .

Інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та заповітів від імені ОСОБА_3 станом на 23 серпня 2019 року до спадкової справи за № 246/2017 року не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Вирішення питання за заявами про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу допускає правонаступництво.

Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З огляду на зазначене, касаційне провадження у справі слід поновити

та залучити до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

як правонаступників ОСОБА_3 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_3 , заінтересована особа -

ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_4 заперечує проти встановлення зазначеного юридичного факту з тих підстав, що між нею і ОСОБА_3 має місце спір про право на спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвали судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За положеннями частини першої та третьої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно зі статтями 234, 235 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Як встановлено вище, ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу в період 1983 року до 26 жовтня 2003 року.

Разом з тим, ОСОБА_4 (заінтересована особа) заперечує проти встановлення зазначеного юридичного факту з тих підстав, що між нею і ОСОБА_3 має місце спір про право на спадкування після смерті ОСОБА_6

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, залишаючи заяву без розгляду на підставі частини четвертої статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), правильно виходили із того, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право між заявником та заінтересованою особою.

При цьому апеляційним судом правильно роз`яснено заявнику, що він не позбавлений права звернутись з позовом про встановлення юридичного факту і визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що на підтвердження заявлених вимог подані відповідні докази, які судами залишено поза увагою, оскільки заяву залишено без розгляду в силу вимог частини четвертої статті 256 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), тому подані заявником докази не могли були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій.

Посилання касаційної скарги про те, що необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, для подальшого прийняття спадщини не свідчить про наявність спору про право, є безпідставними, оскільки в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 55, 254, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити касаційне провадження у справі № 496/2415/16-ц за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року.

Залучити до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року

та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко