ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-49/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року Теплодарський міський суд Одеської області у

у складі:

головуючого судді - Марченко С.М.

 при секретарі - Грушко Г.С.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теплодар адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та про зобов'язання здійснити перерахунок та сплату пенсії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо відмови йому у перерахунку та виплаті з 01.06.2009 року, раніше призначеної йому основної та додаткової пенсії в розмірі згідно ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому з часу звернення, а саме з 01.06.2009 року пенсію по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі встановленому ст.50 вказаного Закону України -- 75% мінімальної пенсії за віком, з зарахуванням сплачених за цей час коштів, мотивуючи тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на призначення йому як інваліду II групи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Також відповідно до вимог ч.4 ст.54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. З цим питанням про перерахунок пенсії він звернувся до відповідача з письмовою заявою і отримав письмову відмову. В судовому зсіданні представник позивача, після уточнення позовних вимог, просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо відмови від 09.06.2009року ОСОБА_3 у перерахунку та виплаті з 01.06.2009 року, раніше призначеної йому основної та додаткової пенсії в розмірі згідно ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 з часу звернення, а саме з 01.06.2009 року пенсію по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі встановленому ст.50 вказаного Закону України - 75% мінімальної пенсії за віком, з зарахуванням сплачених за цей час коштів.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача не визнала мотивуючи тим. що відповідно до вимог ст.49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11 (далі - ЗУ №796-ХІ1 від 28.02.1991 року) пенсії особам віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Ст.67 зазначеного Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до змін вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Так, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту громадян», якою врегульовано питання соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.62 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року роз'яснення порядку цього Закону проводиться у порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для органів Пенсійного фонду України. Ст.63 зазначеного ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачає, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. П.9 Положення «Про Пенсійний фонд України» передбачає вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи те. що ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави та будь-яких порушень з боку органів Пенсійного фонду України не вбачається. Крім того, абзац перший частини першої ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством. Частина третя цієї ж статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статі застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Тобто, для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. Тому, представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про обгрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно посвідчення серії А №417054 від 01.10.2004 року та вкладки до нього №192808 від 01.10.2004 року ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 6). До того ж, відповідно до довідки серії 2-18 АГ від 12.05.2004 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого (а.с. - 9). ОСОБА_3 є інвалідом II групи в результаті захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . Згідно ч.1 ст.50 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року він має право на призначення йому як інваліду II групи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Також відповідно до вимог ч.4 ст.54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі порушень його права на отримання передбаченого законодавством підвищення пенсії він 09.06.2009 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, однак відповідачем у задоволенні його заяви було відмовлено на підставі листа від 02.07.2009 року вих.№804/К-5 (а.с-7).

Відповідно до вимог ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних під них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-IV передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги по безробіттю та інше виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується і до положень ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року був встановлений у розмірі 498, 0 грн. та Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» залишений у тому ж розмірі - 498, 0 грн. Отже, у такому ж розмірі мінімальної пенсії за віком підлягає нарахуванню позивачу пенсія по інвалідності у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ч.4 ст.54 ЗУ №796-XII від 28.02.1991 року та додаткова пенсія відповідно до ст.50 цього ж Закону у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року та ніякими іншими законами не надано повноважень Кабінету Міністрів України змінювати, зменшувати вказані розміри пенсій по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів II групи, визначені ст..50 та ч.4 ст.54 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року. До того ж, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №523 був визначений розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, для інвалідів II групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.

Відповідно до вимог ст.ст.3. 8, 19. 22. 46 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і держава відповідає перед людиною за свою діяльність; органи державної влади. їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; громадяни мають право на соціальний захист; права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, з незалежних від них обставин, та в інших випадках, передбачених законом.

З урахуванням наведеного, та відповідно до вимог ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності та застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд застосовує положення ЗУ №7%-ХІІ від 28.02.1991 року, а не постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №523.

З таких підстав, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо відмови від 09.06.2009року ОСОБА_3 у перерахунку та виплаті з 01.06.2009 року, раніше призначеної йому основної та додаткової пенсії в розмірі згідно ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 з часу звернення, а саме з 01.06.2009 року пенсію по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі встановленому ст.50 вказаного Закону України - 75% мінімальної пенсії за віком, з зарахуванням сплачених за цей час коштів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3. 8, 19, 22. 46 Конституції України. ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ. ст. ст. 122, 158. 159.161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та про зобов'язання здійснити перерахунок та сплату пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо відмови від 09.06.2009року ОСОБА_3 у перерахунку та виплаті з 01.06.2009 року, раніше призначеної йому основної та додаткової пенсії в розмірі згідно ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціатьний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 з часу звернення, а саме з 01.06.2009 року пенсію по інвалідності у розмірі, встановленому ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі встановленому ст.50 вказаного Закону України - 75% мінімальної пенсії за віком, з зарахуванням сплачених за цей час коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.