241/259/14-а

2-а/241/44/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 року                         Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:        

головуючого судді                        Трегубенко С.В.                                                

при секретарі                                Павлічевої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації,3-я особа:управління державної казначейської служби України у Першотравневому районі про визнання неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду,вказавши на таке.

З 11.01.2013 року вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації як отримувач допомоги по догляду за дитиною – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до досягнення нею трирічного віку.Позивачка вважає,що допомога по догляду за дитиною повинна виплачуватись в розмірі прожиткового мінімуму,відповідно вимогам ст. 15 ЗУ “ Про державну допомогу сім*ям з дітьми”.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Про що відмічено і у рішенні № 10-рп/2008 Конституційним Судом України.

З часу проголошення рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІП, азі січня 2009 року-статті 13,15 Закону N9 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року№1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ(пункт1).Новий акт уряду на виконання статті 45

Закону №2154-VI не приймався.

В подальшому, а ні Законом України “Про Державний бюджет на 2012 рік”, а ні Законом України “Про Державний бюджет на 2013 рік”, а ні іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-XII та №2240-111.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі № 21-410а12.

Приймаючи до уваги,що розмір призначеної позивачці допомоги, не відповідає вимогам ст. 15 ЗУ “ Про державну допомогу сім*ям з дітьми”,тому в січні 2014 року вона звернулась до управління з заявою про здійнення перерахунку та виплати в подальшому допомоги по догляду за дитиною трирічного віку у розмірі передбаченому ст. 15 ЗУ “ Про державну допомогу сім*ям з дітьми”.Однак,оскільки в перерахунку допомоги позивачці було безпідставно відмовлено,тому вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації Донецької області неправомірними та зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації Донецької області здійснити нарахування та виплату суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Державного бюджету України за період з 01.08.2013 року по день винесення рішення суду на підставі ст. 15 ЗУ “ Про державну допомогу сім,ям з дітьми”.

В судове засідання позивачка не з*явилася,в позовній заяві просила розглянути справу в її відсутності.

Представкик відповідача в судове засідання також не з*явилася,теж надала до суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності. В долучених до справи запереченнях позов не визнала з таких підстав.

Так, дійсно позивачка ОСОБА_1 з 11.01.2013 року знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації, як отримувач допомоги по догляду за дитиною- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку .

При зверненні з заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачці було призначено допомогу у мінімальному розмірі та у розмірі, що перевищує мінімальний ( по доходам), як непрацюючій особі.

Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації заперечує проти позовних вимог за період з 01.08.2013 року- по 30.09.2013 року з наступних підстав.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень є сферою публічно-правових відносин. Даний спір є публічно - правовим і є справою адміністративної юрисдикції, яка регулюється Кодексом адміністративного судочинства України. Даний кодекс встановлює також порядок звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Спірні виплати носять систематичний характер і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат, тобто про своє порушено право ( яким вважає його позивач) ОСОБА_1 знала після отримання неповної на її думку суми виплати, тобто кожний місяць, а до суду звернулася у лютому 2014 року, а статтею 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов*язки.

Тому,позовні вимоги за період з 01.08.2013 року - по 30.09.2013 року управління вважає, що такі вимоги взагалі не підлягають розгляду на підставі ст.ст.99,100 КАС України.

Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації заперечує проти позовних вимог за період з 01.10.2013 року -по день винесення рішення ,оскільки.

Даний вид допомоги призначено позивачці на підставі Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” № 2811-XII від 21.11.1992 року в редакції Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”.

Статтею 1 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати держаної допомоги сім`ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 на виконання Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми”.

Відповідно до ст. 15 і п. З Розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” від 21.11.92 р. № 2811-XII, зі змінами, унесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-У та згідно п. 17-24 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Для призначення допомоги в розмірі, який перевищує мінімальний, заявник надає в установленому порядку довідку про склад сім`ї і декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім`ї). Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом 6 календарних місяців. Форма заяви затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012р. № 96. Сукупний дохід розраховується згідно методиці обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 07.02.2002р. за № 112/6400. Згідно методиці, в дохід входять нарахована заробітна платня, інші грошові виплати, які мають систематичний характер у тому числі і доходи від підприємницької діяльності. В сукупний дохід не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 95 Конституції України, виключно Законом “Про державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Станом на 2013,2014 роки Закон України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми”та Закони України “Про державний бюджет на 2012,2013 роки” на відповідні роки розбіжності між собою щодо визначення розміру переліченої допомоги та порядку її призначення не мають, такими, що звужують права та соціальні пільги громадян України та не відповідають Конституції України не визнані.

Розміри зазначеної допомоги, документи, необхідні для її отримання, а також- обставини, при настанні яких виплата такої допомоги припиняється, визначено пп. 17-24 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Вказані зміни Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не конституційними не визнано, що виключає можливість задоволення позовних вимог позивачки.

Також слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.01.2012 року №1-3рп/2012 встановив наступне.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання (частина друга статті 46, частина перша статті 97, частина перша статті 113, пункт 6 статті 116 Основного Закону України). Ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

Така політика базується на передбачених у законодавстві державних соціальних стандартах та державних соціальних гарантіях. Згідно з Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами (абзаци другий, третій статті 1).

Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 визначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.Також, що невід`ємною складовою правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов`язок виконання соціальної політики держави у цій сфері.

Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України тому посилання позивача на те, що Кабінету Міністрів України не делеговані функції щодо встановлення розміру данного виду допомоги є безпідставними.

Таким чином, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетною кодексу України.

Отже, суд під час вирішення даної справи повинен керуватися, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судом законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Правові норми Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” в редакції Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначена як державна, управління вважає виплату допомоги позивачці у розмірі передбаченому Законом України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” в редакції Закону України “Про державний бюджет Укра`їни на 2008 рік” правомірною, а вимоги позивача безпідставними, які не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи-управління державної казначейської служби України у Першотравневому районі в судове засідання теж не з*явилася,до суду надала клопотання в якому просить справу розглядати в її відсутності.

Суд,дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного.

Так, дійсно позивачка ОСОБА_1 з 11.01.2013 року знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації, як отримувач допомоги по догляду за дитиною- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку .

Статтею 1 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”встановлено,що порядок призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми та перелік документів,необхідних для призначення допомоги за цим Законом,встановлюється Кабінетом Міністрів України.Порядок призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми був затверджений постаною Кабінета Міністрів України,27 грудня 2001 року №1751 на виконання Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”.

Відповідно до ст.15 і п.3 Розділу VIII “Прикінцеві положення”Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми” від 21.11.92 року №2811 ХІІ,зі змінами,унесеними Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-V та згідно п.17-24 вказаного Порядку допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі,що дорівнює різниці між:з 1 січня 2008 року-50 відсотками,з 1 січня 2009 року -75%, з 1 січня 2010 року -100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців,але не менш як 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень  Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25розділу II Закону № 107-VI  щодо виключення  статей 40-44 Закону № 2240-III.

Отже, суд вважає, що позивачка, як незастрахована особа в системі соціального загальнообов`язкового державного страхування, відповідно до вимог  статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"  має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01.08.2013 року по день винесення постанови.

Крім того,Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, однак, що а ні  Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік", ані  Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік"  не було встановлено, що положення  статті    15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"  застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки. Відповідно і Кабінет Міністрів України відповідних постанов з цього питання на 2012 та 2013 роки не приймав.

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому  Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми", діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

В той же час, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодекском або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, очислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Беручи до уваги,що частина позовних вимог знаходиться за межами строку на звернення до суду, суд приходить до висновку, що позов позивачки підлягає частковому задоволенню.

Так,позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації Донецької області здійснити нарахування та виплату суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Державного бюджету України за період з 01.08.2013 року по день винесення рішення суду,підлягають задоволенню,однак цей перерахунок та виплату необхідно здійснювати з 28 серпня 2013 року (до суду звернулася 28.02.2014 року,строк звернення до суду 6 місяців) і до винесення постанови.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації судових витрат,задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8-11,69-72,86,99-100,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України,Законом України “ Про державну допомогу сім`ям з дітьми”суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управлінні праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації,третя особа:управління державної казначейської служби України у Першотравневому районі -задовольнити частково.

Зобов*язати управління праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за рахунок Державного бюджету відповідно до ст. 15 Законом України “ Про державну допомогу сім`ям з дітьми”, у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років за період з 28.08.2013 року до 01.04.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Апеляційна скарга на постанову Першотравневого районного суду Донецької області може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду Донецької області, через Першотравневий районний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                С.В. Трегубенко