Справа № 496/2786/17

Провадження № 2-к/496/1/19

У Х В А Л А

04 жовтня 2019 року Біляївський районний суд

                                                                                Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Горищенко К.І.

представника позивача Єрохіної В.О.

представника відповідача Погорілова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що 13 червня 2017 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій Палаті України в м. Києві, у складі одноособового арбітра Селівона М.Ф., було прийнято рішення по справі АС № 462у/2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» про стягнення 244 187,70 євро, яким позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача: 65 000 євро основного боргу, 9 900 євро штрафу за нездійснення передплати за контрактом, 19 215 євро штрафу за не проведення остаточного розрахунку у строки, передбачені контрактом, 1 908,48 євро - 3% річних та 3 086 євро - арбітражного збору, а всього 99 199,48 євро. Однак боржник в добровільному порядку остаточне рішення Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій Палаті України в м. Києві від 13 червня 2017 року не виконує, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду за дозволом на примусове виконання остаточного рішення.

Представник ТОВ «Джелс Енерджі АБ» Єрохіна В.О. в судовому засіданні наполягала на задоволенні зазначеного клопотання та просила його задовольнити.

Представник СГ ТОВ «Південьагропереробка» Погорілов О.В. в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання. При цьому заперечення обґрунтоване тим, що справа не підсудна Біляївському районному суду Одеської області у відповідності до положень ч. 3 ст. 475 ЦПК України, так як компетентним судом є Київський апеляційний суд. Також, в матеріалах справи міститься письмове заперечення, у якому СГ ТОВ «Південьагропереробка» просить відмовити у задоволені клопотання зазначивши, що Шевченківським районним судом м. Києва розглядається клопотання СГ ТОВ «Південьагропереробка» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговій Промисловій палаті України від 18 червня 2017 року у справі № АС 462у/2016, а також те, що клопотання необґрунтоване та суперечить публічному порядку України.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, одноосібним арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України в м. Києві ОСОБА_1 М ОСОБА_2 . 13 червня 2017 року було прийнято рішення по справі АС № 462у/2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка» про стягнення 244 187,70 євро, яким позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача: 65 000 євро основного боргу, 9 900 євро штрафу за нездійснення передплати за контрактом, 19 215 євро штрафу за не проведення остаточного розрахунку у строки, передбачені контрактом, 1 908,48 євро - 3% річних та 3 086 євро - арбітражного збору, а всього 99 199,48 євро.

Згідно зі ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних виробництвах в частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, винесених в порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання і виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити в останніх будь-які зміни.

Згідно ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно ч. 1 ст. 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.  

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 вказаного закону.

Статтею 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року передбачено, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у статтях Конвенції.

Згідно із ст. 4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним   чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську мову.

Стягувачем до клопотання додано: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушено клопотання; офіційний документ про те, що сторонам було відправлено остаточне рішення арбітражного суду; належним чином завірена копія угоди та належним чином засвідчений переклад цих документів на українську мову.

СГ ТОВ «Південьагропереробка» у своєму запереченні зазначає, що визнання та виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України, оскільки Міжнародним комерційним Арбітражним судом було порушено принципи змагальності сторін, належності та допустимості доказів, а також посилається на те, що Шевченківським районним судом м. Києва розглядається клопотання СГ ТОВ «Південьагропереробка» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговій Промисловій палаті України від 18 червня 2017 року у справі № АС 462у/2016.

Відповідно до п. b ч. 2 ст. V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, у якій запитується визнання й приведення у виконання, знайде, що визнання й приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Згідно із пп. б п. 2 ч. 1 ст. 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Проте, представником СГ ТОВ «Південьагропереробка» не надано доказів того, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України в м. Києві по справі АС № 462у/2016 від 13 червня 2017 року суперечить публічному порядку України, оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до СГ ТОВ «Південьагропереробка» про визнання недійсним контракту № 40/05/15, укладеного 10.05.2015 року, було відмовлено в повному обсязі, вказане рішення залишено без змін Постановою південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 року, а тому посилання на це є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, під час судового засідання представник СГ ТОВ «Південьагропереробка» Погорілий О.В. вказав, що у клопотанні слід відмовити у зв`язку з тим, що справа не підсудна Біляївському районному суду Одеської області, згідно ч. 3 ст. 475 ЦПК України.

Однак, суд не погоджується з доводами представника СГ ТОВ «Південьагропереробка» Погорілим О.В. з наступних підстав.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до змін до ЦПК України, які набули чинності 15.12.2017 р., а саме: ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Проте, відповідно до ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Отже, клопотання було прийняте до свого провадження 17.08.2017 року, тобто до набрання чинності вказаною нормою, виходячи з чого Біляївський районний суд Одеської області здійснює його розгляд з додержанням правил підсудності.

Відповідно до ст. 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

У відповідності до ст. 478 КПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

В судовому засіданні встановлено, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року у справі № АС № 462у/2016 не виконано в добровільному порядку. Крім того, не знайшла свого підтвердження жодна з підстав, передбачена ст. 478 КПК України, яка могла б бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання ТОВ «Джелс Енерджі АБ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року у справі № АС № 462у/2016 про стягнення з СГ ТОВ «Південьагропереробка» боргу підлягає задоволенню.

Згідно вимог п.6 ч.2 ст. 476 ЦПК України у заяві про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу має бути зазначена, зокрема вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Оскільки ці вимоги представником заявника не дотримані, і вимога про видачу виконавчого листа не зазначена, суд не вбачає підстав для зазначення в ухвалі суду вказівки про видачу виконавчого листа.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 476, 477, 478, 479 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року – задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України від 13 червня 2017 року у справі № АС № 462у/2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» про стягнення 244187,70 євро, яким позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬАГРОПЕРЕРОБКА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джелс Енерджі АБ» 65000 євро основного боргу, 9990 євро штрафу за нездійснення передплати за контрактом, 19215 євро штрафу за непроведення остаточного розрахунку у строки, передбачені контрактом, 1908,48 євро - 3 % річних та 3086 євро арбітражного збору, а всього 99199,48 євро.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя                                                                 О.І. Трушина