Справа № 2-2422/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення №3 Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства "Банк "БІГ Енергія" про спонукання виконання грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом до Відділення №3 Маріупольської філії ВАТ ОСОБА_2 "БІГ Енергія" про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу в сумі 5000 гривень, трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 12,50 гривень та судові витрати. В обгрунтування позовних вимог посилалась на наступні обставини.

Між нею та банком-відповідачем 18 серпня 2008 року було укладено договір №ДС2NQ14215 про розміщення ощадного (депозитного) сертифікату ВАТ ОСОБА_2 „БІГ Енергія" на пред'явника загальною вартістю 5000 гривень - депозитний сертифікат, за яким позивачка внесла на депозитний рахунок 5000 гривень, що підтверджується квитанцією №8/4 від 18.08.2008 року, а банк зобов'язався нарахувати, а в кінці строку дії договору виплатити проценти по строковому банківському вкладу із розрахунку 18% річних, при достроковому погашенні - 9%. Строк дії договору встановлено з 18.08.2008 року по 18.02.2009 року.

Як на день звернення до суду, так і на теперішній час відповідач умови договору не виконав, по закінченню строку дії договору суму вкладу та нараховані проценти не повернув позивачці, на неодноразові звернення позивачки з проханням повернути належні їй кошти відповідав відмовою, посилаючись на скрутне фінансове становище банку.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного Кодексу України, позивачка просить стягнути пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 3% від простроченої суми депозитного вкладу, що на час звернення до суду складає 12 гривень 50 копійок, а також судові витрати.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ВАТ ОСОБА_2 "БІГ Енергія" в особі начальника відділення №3 МФ ВАТ „БІГ Енергія" укладено договір №ДС2 №014215 про розміщення ощадного (депозитного) сертифікату ВАТ ОСОБА_2 „БІГ Енергія" на пред'явника загальною вартістю 5000 гривень - депозитний сертифікат, за яким банк прийняв від позивачки грошові кошти у сумі 5000 гривень (п. 1.2) зі сплатою процентів із розрахунку процентної ставки за строк обігу 18% річних, при достроковому погашенні 9% річних. За ОСОБА_2 позивачка (вкладник) розміщує банківський вклад на термін по 18 лютого 2009 року.

Відповідно до п. 2.3.1 ОСОБА_2 зобов'язаний по закінченню строку дії ОСОБА_2, а також у випадку дострокового припинення його дії, видати Вкладнику банківський вклад та сплатити проценти по ньому відповідно до умов ОСОБА_2.

Відповідно до п. 2.2.1 ОСОБА_2 вкладник має право отримати суму банківського вкладу та нараховані по ньому проценти згідно умов договору.

Позивачка 18 лютого 2009 року звернулась до відділення №3 філії МФ ВАТ „БІГ Енергія" із заявою про закінчення 18 лютого 2009 року строку дії ОСОБА_2 та просила провести всі виплати по договору.

Листом, без зазначення вихідного номеру та дати відправлення, шляхом роз'яснення складної фінансової ситуації банку та пропонування вкладнику подальшого нарахування процентів або розміщення коштів на новий депозит, фактично відмовив у поверненні позивачці суми вкладу та нарахованих відсотків (а.с. 10).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимоги (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За положеннями ч. 4 ст. 1060 ЦК України якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що строк дії ОСОБА_2 сплив 18 лютого 2009 року та позивачка у визначеній законом формі звернулася до банку з письмовою вимогою про повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунку вкладника за інших підстав.

Відповідно до п. 4.3 ОСОБА_2 проценти за депозитним сертифікатом нараховуються за фактичний термін його обігу (від дати реалізації до погашення), при цьому не враховується день його реалізації та день погашення. Для розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та році.

Положення п. 4.4 ОСОБА_2 щодо не нарахування процентів по банківському вкладу по закінченню строку дії Договору суд вважає такими, що не грунтуються на законі. Вказане також підтверджується і листом банку (а.с. 10), в якому банк пропонує подальше нарахування процентів по вкладу до повного розрахунку з вкладником.

Суд вважає, що відсотки маються бути нараховані, виходячи з позовних вимог, по день звернення позивачки з позовом до суду.

Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у ВАТ Банку "БІГ Енергія" призначена тимчасова адміністрація з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ Банку "БІГ Енергія" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року.

Так, за положеннями ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення глави 72 ЦК України.

У відповідності з вимогами ст. 1074 ЦК України (глава 72) обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів банківського вкладу у сумі 5000 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Позивачка, посилаючись на положення ст. ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача пеню за порушення виконання зобов'язання у розмірі 3% відсотків від простроченої суми вкладу.

За положеннями п. 4.5. ОСОБА_2 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому ОСОБА_2 Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства, за п. 4.8 ОСОБА_2 в разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор) (пожежа, повінь, землетрус, воєнні дії, набрання чинності урядових постанов і розпоряджень державних органів, виникнення інших обставин, які не залежать від волевиявлення Сторін), які безпосередньо впливають на виконання Сторонами умов цього договору та роблять неможливим таке виконання, строки виконання таких зобов'язань відповідно відкладаються на час дій таких обставин.

У відповідності з положеннями ст. 85 Закону України "Про банки банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

За цих підстав позовні вимоги щодо стягнення пені за невиконання зобов'язання банком задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачкою на правову допомогу у розмірі 250 гривень, та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 30 гривень, а всього 280 гривень.

На підставі ст. ст. 1058,1060,1061,1074 ЦК України, ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність", керуючись ст. ст. 10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділення №3 Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 „Біг Енергія" про спонукання виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення №3 Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 „Біг Енергія" на користь ОСОБА_1 грошовий внесок (депозитний сертифікат) за договором №ДС2NQ14215 від 18.08.2008р. у розмірі 5000 гривень.

Стягнути з Відділення №3 Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 „Біг Енергія" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 250 гривень, та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 гривень, а всього 280 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Відділення №3 Маріупольської філії Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 „Біг Енергія" у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.