№ 2-740/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5.07.2009 року Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Оберемчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Потенціал» про розірвання договору та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 вересня 2008 р. між ним та відповідачем був укладений договір про надання" послуг. Згідно до умов договору оплата за надання послуг повинна проводитись відповідачем шляхом видачі готівкових грошових засобів в (його відповідача) касі замовника, в срок до 30 числа місяця наступного за розрахунковим. Розмір оплати за виконання послуг складає 2410 (дві тисячі чотириста десять) гривень, а з врахуванням відрахувань сум прибуткового податку 361,50 грн. ( триста шістдесят одна) гривня 50 копійок та 48,20 грн. (сорок вісім) гривень 20 копійок до пенсійного Фонду, складає 2000,30 грн. (дві тисячі) гривень 30 копійок. Крім того договором встановлено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на них даним договором обов'язків, згідно діючого законодавства. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 12 березня 2009 р. Якщо за два тижні до закінчення строку чинності договору жодна зі сторін не виявить наміру його розірвати, договір вважається продовженим на невизначений термін. Договір може бути достроково розірваний за згодою сторін, за рішенням компетентного суду, або в односторонньому порядку однією із сторін у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором з попередженням відповідної сторони за два тижні. 25 лютого 2009 р. представник адміністрації підприємства ОСОБА_2, запросивши його до свого кабінету, усно повідомив що підприємство має намір розірвати з ним договір і оплату за надання послуг провести тільки до кінця грудня місяця 2008 р. на що він не погодився, так як постійно до вказаної вище дати відвідував підприємство і надавав послуги які на нього покладались. В цей же день при виході з території заводу, на прохідній, начальник відділу кадрів ОСОБА_3 в присутності працівників охорони повідомила йому, що службі охорони надано розпорядження не пропускати його на територію і не видавати ключі від кабінету в якому він працював. Наступного дня, тобто 26 лютого він не був пропущений на територію підприємства і поскільки відповідачем неодноразово порушувалися умови договору, він надіслав лист про розірвання договору з його ініціативи відповідно до п.8 договору з попередженням відповідної сторони за два тижні та пропозицією провести розрахунок. До 12 березня включно, як це вимагають умови договору, він постійно в робочі дні з’являвся на прохідну проте на територію завода допущений не був і адміністрація ніяких переговорів про розірвання договору і розрахунок з ним не вела.

18 березня 2009 р. він був запрошений виконуючим обов'язки генерального директора ОСОБА_4 Миколаєвичем на бесіду, де в його кабінеті йому під розписку вручили письмову відповідь на його лист, в якій нічого конкретного не пропонувалось, а усно повідомлено що розрахунок з ним проведуть тільки до кінця грудня 2008 р. Його пропозиція розірвати договір та провести з ним розрахунок по 12 березня включно, відповідно до умов договору та діючого законодавства, не була прийнята відповідачем. Статтею 625 п.2 ЦК України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Також відповідач, в порушення вимог договору, як було викладено вище, проводив оплату наданих послуг не з каси підприємства, а переводив на рахунок в Ощадбанк, в свою чергу банком за надання послуг з моєї винагороди було відраховано 105,35 грн. (сто п'ять) гривень 35 копійок.

Загальна сума матеріальних збитків з урахуванням пені, інфляції становить 13640,44 грн. (тринадцять тисяч шістсот сорок) гривень 44 копійки.

Крім матеріальних збитків йому завдано моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, пов'язаною з невиплатою та невчасною виплатою коштів, що в свою чергу привело до порушення стосунків у сімї та ділових стосунків. Завдану йому моральну шкоду я оцінював в сумі 10000 грн. (десять тисяч) гривень.

Тому просив суд врішення яким договір "Про надання послуг" від 12.09.08р. розірвати з 12 березня 2009 року.

Стягнути з відповідача ВАТ "Потенціал" на його користь на відшкодування суми заподіяних збитків 13640,44 грн. (тринадцять тисяч шістсот сорок) гривень 44 копійки, моральної шкоди 10000 грн. (десять тисяч) гривень, судові витрати 30 грн. (тридцять) гривень, а всього 23670,44 грн. двадцять три тисячі шістсот сімдесят) гривень 44 копійки.

Зобов'язати відповідача надати йому довідку про проведені розрахунки та відрахування згідно з умовами договору.

В судовому засіданні позивач підтвердив наведене, вимоги збільшив 32120,42 гри., вважаючи, що договір діє до даного часу.

Представник відповідача не визнала позову. Пояснила, що договір з ОСОБА_1 розірвано в грудні 2008 року, після цього підприємство не працювало, ніякі послуги позивачу не замовлялись і він їх не виконував. Договір передбачав оплату виконаних послуг, виконання яких підтверджувались Актами про виконання робіт.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 12 вересня 2008 р. між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг (Гл. 63 ЦК України) на строк до 12.03.2009 року.

У відповідності до п.8 Договору цей договір міг бути достроково розірваний за згодою сторін, за рішенням компетентного суду, або в односторонньому порядку однією із сторін у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором з попередженням відповідної сторони за два тижні.

Відповідач передбачених договором дій по розірванню договору ( ст. .907 ЦК України) не вчиняв. Суд не визнає такими діями усні заяви, не допуск до місця роботи.

Тому такими діями відповідно до п.8 Договору суд визнає лист позивача на ім’я Генерального директора ВАТ «Потенціал» від 26.02.2009 року та відповідь відповідача по факсу від 18.03.2009 р., якою підтверджено розірвання договору між сторонами № 73 від 12.09.2008 р. Тому договір діяв до 12.03.2009 р. За вказаний період необхідно стягнути з відповідача на користь позивача оплату послуг відповідно до п. 4 Договору (з 1.12.2008 р. по 12.03.2009 р. ).

Нарахування позивачем пені та індексації у спосіб ним запропонований не відповідає вимогам законодавства.

У відповідності до ст. . 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Акти про виконання робіт ні вказаним договором, ні ст. . ст. 901- 907 ЦК України не передбачені.

Відповідно до ст. .906 Кодексу за невиконання або неналежне виконання договору виконавець відшкодовує заподіяні збитки.

У відповідності до ст. . 903 Цивільного кодексу України ( в подальшому ЦК України), Замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. .525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач своїми діями (бездіяльністю ) в зв’язку з невиконанням договору заподіяв позивачу також моральну шкоду, грошове відшкодування якої суд з урахуванням обставин та вимог ст. , 23 ЦК України визначає в сумі 1000 грн.

Ст. 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки позивач сам надав відповідачу банківські реквізити для перерахунку коштів, то його вимоги про стягнення з відповідача 105,35 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. . ст. 23,625,611,1167 ЦК України, ст. , ст. 60,215,209 ч. 3 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково. Стягнути з ВАТ «Потенціал» на користь ОСОБА_1 6775,20 грн. заборгованості за невиконання зобов’язання, 1000 грн. моральної шкоди, 30 грн. судових витрат, а всього 7805,20 грн. та 67,75 кон. судового збору до місцевого бюджету.. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.