У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
Головуючої: Вакарук В.М.,
Суддів: Павлишиної А.Т., Шишка А.І.
Секретаря: Юрків І.П.
Апелянта: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
Представника міськради: Попадюк Р.І.
Представників ОСОБА_4 – ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради та скасування Державного акту на право приватної власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 28 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Яремчанського міського суду від 28 грудня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради № 136 від 20.12.1994 року в частині передачі земельної ділянки пл.0,16 га по вул.Курортна,9 в м.Яремче у приватну власність ОСОБА_8 та скасування державного акту на право приватної власності на землю від 17.07.1995 року на її ім’я.
_____________________________________________________________________________
Справа №22-ц-482/10р. Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.
Категорія 45 Доповідач Вакарук В.М.
Судом проведено заміну відповідачки ОСОБА_8, яка після одруження змінила своє прізвище на ОСОБА_4
На дане рішення представник ОСОБА_7 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, неправильну оцінку зібраним доказам, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Так, суд прийшов до помилкового висновку про пропуск ними позовної давності для оскарження рішення виконкому за 1994 рік, оскільки про дане рішення їм стало відомо тільки в 2004 році. Вважають дане рішення незаконним, оскільки не враховано, що по адресу: АДРЕСА_1 проживають дві сім’ї, кожній з яких належить по Ѕ частині будинковолодіння, а тому Державний акт на право власності на землю не міг бути виданий тільки на відповідачку на всю земельну ділянку пл. 0,16 га.Тому просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.
Апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги в засіданні апеляційного суду підтримали. Представники відповідачки доводи скарги заперечили, представник Яремчанської міської ради доводи скарги визнала частково.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачами пропущено строк позовної давності, оскільки із аналогічним позовом вони вже зверталися в 2004 році, який був визнаний неподаним у зв’язку із невиконанням вимог ухвали суду щодо виправлення недоліків позовної заяви.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі згідно договору міни від 05.11.1999 року стали власниками Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці, яка рішення виконкому Яремчанської міської ради від 20.12.1994 року № 136 передана у приватну власність відповідачці ОСОБА_4, про що їй 17.07.1995 року видано Державний акт на право приватної власності.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачі вже зверталися із аналогічним позовом в 2004 році про визнання незаконним вищезазначеного рішення виконкому та Державного акту, однак їх позовна заява ухвалою Яремчанського міського суду від 07.04.2004 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду від 14.04.2004 р. , визнана неподаною у зв’язку із невиконанням вказівок по виправленню недоліків позовної заяви /а.с.74,75/.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачами пропущено позовну давність, яку судом застосовано по заяві відповідачів відповідно до вимог ст.267,257,264 ЦК України, оскільки повторно із даним позовом вони звернулися тільки 05.08.2009 року, а тому з цих підстав обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не заслуговують посилання апелянтів на те, що суд, в порушення вимог п.1 п.п.4 ст.268 ЦК України застосував позовну давність, яка не поширюється на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконного акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, оскільки на час постановлення оскаржуваних ними рішення Яремчанської міської ради та Державного акту про право власності на землю, які видані ОСОБА_8 в 1994-1995 роках, позивачі ще не були власниками частини будинку, а тому їх право на той час не могло бути порушеним.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків.
Керуючись ст..ст.307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_1 відхилити,а рішення Яремчанського міського суду від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді
А.Т.Павлишина
А.І.Шишко