УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
18 березня 2010року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Трояновської.С.
Суддів: Жигановської О.С., Котік Т.С.
при секретарі Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. Зазначила, що 15 червня 2006 року між нею та її онукою – відповідачкою по справі ОСОБА_2 був укладений договір дарування, за умовами якого вона подарувала ОСОБА_2 свою квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Вказала, що вона, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, будучи одинокою, хворою, потребувала стороннього догляду, який погодилась надавати її онука ОСОБА_2, але у випадку переоформлення на неї права власності на квартиру. Посилаючись на те, що договір дарування було укладено під впливом тяжкої обставини, просила задовольнити позов.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування АДРЕСА_1 укладений ОСОБА_1, як вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 72 грн. сплаченого судового збору та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Вказує, що в грудні 2006 року ОСОБА_1 зверталась з аналогічним позовом про визнання договору дарування недійсним до суду і рішенням Богунського районного суду від 14 березня 2008 року, яке залишене без змін апеляційним судом Житомирської області, в задоволенні позову було відмовлено. Суд не взяв ці обставини до уваги, не повно з”ясував інші обставини справи, а дослідженим доказам дав необ”єктивну та упереджену оцінку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
У п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 року №3 /чинній на час виникнення спірних правовідносин/ „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” визначено, що збігом тяжких обставин слід уважати такий майновий стан або особистий стан громадянина чи його близьких (крайня нужденність, хвороба тощо), який змусив укласти угоду на вкрай невигідних для нього умовах.
Судом встановлено, що 15 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала онучці ОСОБА_2 АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Матеріали справи свідчать про те, що подарована квартира є єдиним житлом позивачки, якого вона позбавляється за умовами договору дарування. ОСОБА_1 є людиною похилого віку /а.с.9/, постійно хворіє, маючи багато хронічних захворювань, в тому числі і катаракту обох очей, близорукість, незадовго до укладення договору дарування була прооперована – 28.04.2006року, а тому перебувала в особливо тяжкому становищі/а.с.7/. Окрім того, позивачка позбавлена можливості вільно рухатись, що змусило її змінити помешкання з квартири на п”ятому поверсі на приватний будинок по АДРЕСА_1. Вона потребувала на день укладення договору і продовжує потребувати постійної сторонньої допомоги як в утриманні житла /а.с.8/ так і в особистому догляді. Вказані обставини стверджуються поясненнями свідків у судовому засіданні та документальними доказами.
ОСОБА_1 отримує невеликий розмір пенсії /а.с.87,88/, а періодичний продаж старих речей на ринку, про що вказувала відповідачка, не може свідчити про належний матеріальний достаток позивачки та можливість забезпечення необхідного харчування, придбання ліків, оплати комунальних платежів, ремонт квартири та ін.
Будучи онукою позивачки, ОСОБА_2 була обізнана з обставинами життя позивачки та умовами укладення договору дарування.
А тому суд першої інстанції, правильно визначившись з характером спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку, що договір дарування від 15 червня 2006 року вчинений позивачкою під впливом тяжких для неї обставин та на вкрай невигідних умовах.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 у грудні 2006 року зверталась з аналогічним позовом до Богунського районного суду про визнання договору дарування недійсним /внаслідок помилки/ і рішенням від 14 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 2 липня 2008 року, їй було відмовлено в позові /а.с.25,26/, оскільки ОСОБА_1 зверталась до суду з інших правових підстав і саме з тих підстав їй було відмовлено в позові. ОСОБА_1 протягом усього часу розгляду справи стверджувала про відсутність у неї волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність, а, перебуваючи під впливом тяжких обставин, сподівалась на отримання від відповідачки догляду та необхідної допомоги за відчужене особисте майно.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд при вирішенні спору не застосував ст. 727 ЦК України – безпідставні, оскільки спірні правовідносини не регулюються цією нормою закону. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді:
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-675/10 Головуючий у суді 1 інст. Чішман Л.М.
Категорія 2 Доповідач Трояновська Г.С.