АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4246/09 Головуючий у 1-й інстанції: Васильцов О.В.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів Денисенко Т.С.
Коваленко А.І. При секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.
В позові зазначав, що 17.03.1991 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований в відділі реєстрації актів громадського стану Мелітопольського міського управління юстиції. Під час шлюбу були придбані квартира АДРЕСА_1, а також були придбані меблі та побутова техніка: м'які шкіряні меблі - диван та два крісла вартістю 5000 гривень; спальний гарнітур вартістю 2000 гривень; кухонний гарнітур із вбудованою плитою вартістю 2000 гривень; холодильник «Гореньє» вартістю 1000 гривень; комп'ютер вартістю 2000 гривень; плазмовий телевізор «Фуджицю» діагоналлю 42 дюйми вартістю 5000 гривень; DVD ресивер «Ямаха» та акустична система «Джямба» вартістю 2500 гривень; підставка під плазмову панель вартістю 500 гривень: миючий пилосос вартістю 500 гривень; пральна машину «BOSH»; дитячий меблевий гарнітур вартістю 1500 гривень; вітальний гарнітур вартістю 1000 гривень; мікрохвильова піч вартістю 300 гривень; кольоровий телевізор SAMSUNG вартістю 500 гривень.
Також 28.02.2008 року ними був придбаний автомобіль КІА SEPHIA держ.НОМЕР_1 який згідно договору купівлі продажу №8/1969 від 28.02.2008 року був зареєстрований у Мелітопольському МРЕВ ДАЇ на ОСОБА_1 Вартість автомобіля згідно курсу валют встановленого Національним банком України 8200 доларів США складає 47396 гривень, за курсом 100 доларів США 577, 58 грн.
Посилаючись на те, що все майно придбане під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, просив виділити та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 27500 грн. та м'які шкіряні меблі - диван та два крісла вартістю 5000 гривень, спальний гарнітур вартістю 2000 гривень, кухонний гарнітур із вбудованою плитою вартістю 2000 гривень, холодильник «Гореньє» вартістю 1000 гривень; комп'ютер вартістю 2000 гривень, на загальну суму 39500грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь 1/2 частину вартості автомобіля КІА SEPHIA держ. НОМЕР_1, що складає 23684, 5 грн., судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 632 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 2500 гривень. В ході судового розгляду справи за заявою ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на його користь вартість 1/2 частини автомобіля залишені без розгляду.
Просив виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 27500 грн.; плазмову панель «Фуджицю» діагоналлю 42 дюйми вартістю 5000 гривень, DVD ресивер «Ямаха» та акустичну система «Джямба» вартістю 2500 гривень; підставку під плазмову панель вартістю 500 гривень, миючий пилосос вартістю 500 гривень, пральну машину автомат «BOSH» вартістю 1000 гривень, дитячий меблевий гарнітур вартістю 1500 гривень, вітальний гарнітур вартістю 1000 гривень, мікрохвильову піч вартістю 300 грнивень, кольоровий телевізор вартістю 500 гривень, на загальну суму 40300гривень.
У грудні 2008 року ОСОБА_1 Звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. В позові зазначала, що під час перебування у шлюбі вони крім зазначеного ОСОБА_2 майна придбали житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 29377 грн., нежитлову будівлю АДРЕСА_3 вартістю 93766 грн., а також меблі та побутову техніку: спальний гарнітур вартістю 2500 гривень; кухонний гарнітур із вбудованою плитою вартістю 2500 гривень; мийку вартістю 100 гривень; пральна машину «Маргарита-2000» вартістю 1500 гривень; плиту газово-електричну INDEZIT вартістю 1000 гривень; кольоровий телевізор PANASONIC вартістю 1500 гривень; вітальний гарнітур вартістю 500 гривень; кольоровий телевізор SAMSUNG вартістю 500 гривень; кухонний набір меблів - стіл та чотири стільця вартістю 200 гривень; килимове покриття розміром 3 х 5м вартістю 300 гривень; килимове покриття розміром 4 х 6м вартістю 100 гривень; килимове покриття розміром 3 х 4м вартістю 200 гривень; люстру з пелюстками на 3 лампи вартістю 100 гривень; люстру вентилятор вартістю 100 гривень; люстру з підвісками вартістю 200 гривень; люстру «Квітка» вартістю 50 гривень; люстру з підвісками вартістю 50 гривень, на загальну вартість 11400грн. Оскільки це майно придбане під час шлюбу, воно є спільною сумісною власністю подружжя і тому вона має право власності на 1/2 частку цього майна. Вважає, що не підлягає поділу дитячий меблевий гарнітур вартістю 1500 гривень та комп'ютер вартістю 2000 гривень, так як вказане майно придбалося для забезпечення потреб, інтересів та розвитку неповнолітнього сина. Також не підлягає поділу автомобіль КІА SEPHIA держ. НОМЕР_1, вартістю 47396 грн., оскільки він придбаний за її кошти після припинення шлюбних відносин з відповідачем.
Просила виділити та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 55000 грн., а також на меблі та побутову техніку: м'які шкіряні меблі вартістю 5000 гривень; спальний гарнітур вартістю 2500 гривень; кухонний гарнітур із вбудованою плитою вартістю 2000 гривень; плазмовий телевізор «Фуджицю» діагоналлю 42 дюйми вартістю 5000 гривень; БУБ ресивер «Ямаха» та акустична система «Джямба» вартістю 2500 гривень; підставку під плазмову панель вартістю 500 гривень; холодильник «Гореньє» вартістю 1000 гривень; миючий пилосос вартістю 500 гривень; пральну машину «BOSH» вартістю 1000 гривень; вітальний гарнітур вартістю 1000 гривень; мікрохвильову піч вартістю 500 гривень; кольоровий телевізор JVS вартістю 500 гривень, на загальну вартість 21300грн.
Відповідачу ОСОБА_2 виділити та визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 29377 грн., нежитлову будівлю АДРЕСА_3 вартістю 93766 грн. та на інше майно, загальною вартістю 11400грн.: спальний гарнітур вартістю 2500 гривень; кухонний гарнітур вартістю 2500 гривень; мийку вартістю 100 гривень; пральна машину «Маргарита-2000» вартістю 1500 гривень; плиту газово-електричну INDEZIT вартістю 1000 гривень; кольоровий телевізор PANASONIC вартістю 1500 гривень; вітальний гарнітур вартістю 500 гривень; кольоровий телевізор SAMSUNG вартістю 500 гривень; кухонний набір меблів - стіл та чотири стільця вартістю 200 гривень; килимове покриття розміром 3 х 5м. вартістю 300 гривень; килимове покриття розміром 4 х 6м. вартістю 100 гривень; килимове покриття розміром 3 х 4м. вартістю 200 гривень; люстру з пелюстками на 3 лампи вартістю 100 гривень; люстру вентилятор вартістю 100 гривень; люстру з підвісками вартістю 200 гривень; люстру «Квітка» вартістю 50 гривень; люстру з підвісками вартістю 50 гривень.
Просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 29121 грн. за більшу частину майна, яке йому виділяється, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 763 гривні, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2200 гривень.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2009 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно:
1/2 частку квартири АДРЕСА_1;
1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2;
1/2 частку не житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3;
Меблі та побутові прилади на загальну вартість 14900 гривень, а саме: спальний гарнітур вартістю 2500 гривень; кухонний гарнітур із вбудованою плитою вартістю 2000 гривень; холодильник «Гореньє» вартістю 1000 гривень; вітальний гарнітур вартістю 1000 гривень; мікрохвильову піч вартістю 300 гривень; кольоровий телевізор SAMSUNG вартістю 500 гривень; кольоровий телевізор PANASONIC вартістю 1500 гривень; плита газово-електрична INDEZIT вартістю 1000 гривень; пральну машину «Маргарита-2000» вартістю 1500 гривень, кухонний гарнітур вартістю 2500 гривень; килимове покриття розміром 3 х 5м. вартістю 300 гривень; килимове покриття розміром 4 х 6м. вартістю 100 гривень; килимове покриття розміром 3 х 4м. вартістю 200 гривень; люстру з пелюстками на 3 лампи вартістю 100 гривень; люстру вентилятор вартістю 100 гривень; люстру з підвісками вартістю 200 гривень; люстру «Квітка» вартістю 50 гривень; люстру з підвісками вартістю 50 гривень.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно:
1|2 частку квартири АДРЕСА_1;
1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2;
1/2 частку не житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3;
Меблі та побутові прилади на загальну вартість 18 500 гривень, а саме: м'які шкіряні меблі - диван та два крісла вартістю 5000 гривень; комп'ютер вартістю 2000 гривень; плазмовий телевізор «Фуджицю» діагоналлю 42 дюйми вартістю 5000 гривень; кольоровий телевізор JVS вартістю 500 гривень; підставку під плазмову панель вартістю 500 гривень; DVD ресивер «Ямаха» та акустичну система «Джямба» вартістю 2500 гривень; миючий пилосос вартістю 500 гривень; пральну машину «BOSH» вартістю 1000 гривень; дитячий меблевий гарнітур вартістю 1500 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частки майна, право власності на яке визнано за ОСОБА_1, яка перевищує вартість майна, передана у власність ОСОБА_2 у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові, витрати - оплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 632 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2500 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - оплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 763 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2200 гривень.
В решті позову позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення позивача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.
Відповідно до ст. 60, ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і визнаючи за сторонами право власності на 1|2 частку квартири АДРЕСА_1, 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2, 1/2 частку не житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, суд виходив з того, що це нерухоме майно було придбано сторонами під час шлюбу, являється спільною сумісною власністю, тому частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи і не суперечать вимогам діючого законодавства, тому доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права при поділі майна в цій частині безпідставні, підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта про те, що при поділі майна їй повинна бути виділена квартира АДРЕСА_1, вартістю 55000 грн., а ОСОБА_2 житловий будинок будинку АДРЕСА_2, вартістю 29377 грн. та не житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 93766 грн. необгрутовані та суперечать вищезазначеним нормам закону.
Статтею 346 ЦК України передбачений виключний перелік підстав припинення права власності, який не передбачає припинення права власності без згоди власника передачею йому у власність іншого майна. ОСОБА_2 не заявляв про відмову від права власності на 1/2 зазначеної квартири та пояснив, що він на даний час проживає в м. Мелітополі та знімає квартиру, тому що потребує житло в місті, а житловий будинок знаходиться в Приазовському районі, а не в передмісті М.Мелітополя.
Щодо включення до спільного майна подружжя комп'ютера вартістю 2000 грн. та дитячого меблевого гарнітуру вартістю 1500 грн. та виділення цього майна ОСОБА_1, висновки суду не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 174 Сімейного кодексу України майно придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо) є власністю дитини.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що комп'ютер та меблевий гарнітур дійсно придбані сторонами для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини і є власністю неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1991 року народження, який цими речами користується. Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 про розподіл комп'ютера вартістю 2000 грн. та дитячого меблевого гарнітуру вартістю 1500 грн.
Враховуючи викладене, розподілу підлягали меблі та побутова техніка загальною вартістю 29900 грн., при цьому доля кожного із сторін в цьому майні складає 14950 грн. ОСОБА_2 виділено майно на суму 14900 грн., а ОСОБА_1 - на суму 15000 грн. (18500 грн. - 3500 грн.), тобто ОСОБА_1 одержала майно, вартість якого перевищує її частку в спільному майні на 50 грн., а не на 3600 грн., як вирішив суд першої інстанції без врахування часток сторін та зараховуючи до спільного майна сторін речі їх неповнолітнього сина. Тому і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації в розмірі 50грн.
В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2009 року в частині виділення ОСОБА_1 комп'ютера вартістю 2000 гривень та дитячого меблевого гарнітуру вартістю 1500 гривень та стягнення з неї компенсації вартості частки майна, право власності на яке визнано за ОСОБА_1, яка перевищує вартість майна, переданого у власність ОСОБА_2 у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту :
„ У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл комп'ютера вартістю 2000 гривень та дитячого меблевого гарнітуру вартістю 1500 гривень відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 50грн., різниці вартості майна, що передано їй у власність."
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.