Судове рішення #8223837

Справа № 2-а-7287/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26» лютого 2010 року

12год.29хв.

Зала судових засідань №210

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого   -      судді Аракелян М.М.

При секретарі  -      Бєлогуб М.В.

За участю сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Кочурка А.Р. – представник за довіреністю №15823/01 від 03.11.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» до Білгород-Дністровської  ОДПІ  Одеської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Кредитної спілки «Акерман-Фінанс», в якій позивач просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000411701/0 від 27.02.2009р. та №0000411701/1 від 27.03.2009р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 40281,19грн., з яких 13427,19грн. – за основним платежем, 26854грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість прийнятих Білгород-Дністровською  ОДПІ  Одеської області податкових повідомлень-рішень №0000411701/0 від 27.02.2009р. та №0000411701/1 від 27.03.2009р., у зв'язку з тим, що, на думку позивача, в його діях відсутні порушення п. 2.1 ст. 2, пп.9.2.3 п. 9.2 ст. 9, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; відповідачем неправомірно застосовується пп.9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону, тоді як до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення п.7.2 ст.7, пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а отже проценти на пайові внески, як і внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки підлягають оподаткуванню лише з 01.01.2010р. З чого випливає, що донарахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2006р. до 30.09.2008р. та застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідач з позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, на порушення позивачем п.2.1 ст. 2, пп.9.2.3 п. 9.2 ст. 9, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з огляду на те, що позивачем невірно трактується поняття процентів на пайові внески членів кредитних спілок (оподаткування яких здійснюється згідно з вимогами пп.9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону), яке не є тотожнім поняттю процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки (оподаткування яких здійснюється згідно з вимогами п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

В судовому засіданні 26.02.2010р. представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, вказаних у запереченнях на позовну заяву

04.06.2009р. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 24 січня 2009 року №39/2200, від 06 лютого 2009р. №55/2200, виданих Білгород-Дністровською ОДПІ, співробітниками Білгород-Дністровською ОДПІ на підставі ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП " Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Кредитною Спілкою "Акерман-Фінанс", вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2006року по 30.09.2008року.

За результатами зазначеної перевірки Білгород-Дністровською  ОДПІ  Одеської області (далі – ОДПІ) був складений акт перевірки №389/2200-26567916  від 17.02.2009р. «Про результати виїзної планової перевірки Кредитної Спілки "Акерман-Фінанс", код ЄДРПОУ- 26567916 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року» та довідка (як складова частина акту) №389/2200/17-01/26567916 «Про результати виїзної планової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних маслин та механізмів у Кредитної Спілки "Акерман-Фінанс", код ЄДРПОУ- 26567916 за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року».

 Перевіркою встановлено та відображено в акті перевірки, серед іншого, що у результаті розгляду головної книги за 2007рік в грудні місяці по рахунку 673 "розрахунки з членами кредитної спілки за нарахованою платою (процентами) на. обов’язкові пайові внески" відображена сума 89514,59 грн., яка по рахунку 301 "Каса" була виплачена членам кредитної спілки в січні місяці 2008р. На запит ОДПІ від 02.02.2009р. за №1229/17-01 Спілка надала роз'яснення, що на загальних зборах 01.06.2007р. (протокол №07/06-01 чергових загальних зборів членів кредитної спілки "Акерман-Фінанс") по четвертому питанню "про формування пайового капіталу" зазначено, що враховуючи успішне формування капіталу кредитної спілки за 2006 рік затверджено порядок формування капіталу, а саме: - формувати капітал кредитної спілки у складі пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу кредитної спілки; - здійснити формування пайового капіталу кредитної спілки шляхом спрямування до пайового капіталу обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки; - формування резервного капіталу кредитної спілки здійснювати за рахунок   вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки, в порядку передбаченого положенням "Про фінансове управління кредитної спілки "Акерман-Фінанс". Формування додаткового капіталу кредитної спілки здійснювати за рахунок цільових внесків членів кредитної спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів. По п’ятому питанню вищезазначеного протоколу було затверджено положення "Про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки", згідно якого розподіл доходу та покриття збитків здійснюється згідно рішення спостережної ради. Згідно протоколу спостережної ради №07/12-28 від 28.12.2007р. було прийняте рішення 50% від нерозподіленого доходу розподілити на додаткові пайові внески у вигляді плати (процентів) по "пайоднях" членів кредитної спілки, згідно "Порядку розподілу доходу та покриття збитків у кредитній спілці "Акерман-Фінанс" від 01 червня 2007р., загальна сума нарахованої та сплаченої фізичним особам на додаткові пайові внески склала 89514,59грн. Документи, які б свідчили про те, що фізичні особи, які отримали проценти, сплачували у період одержання доходу у вигляді процентів на додаткові пайові внески податок з доходів фізичних осіб до бюджету відсутні.

Заперечення позивача (від 20.02.2009р. исх.№15) на акт перевірки №389/2200-26567916  від 17.02.2009р. були відхилені ОДПІ як безпідставні.

На підставі вказаного акту перевірки №389/2200-26567916  від 17.02.2009р. ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення   №0000411701/0 від 27.02.2009р., яким визначено податкове зобов’язання у сумі  40281,19грн., у т.ч. 13427,19грн. - за основним платежем та 26854грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв’язку з порушенням позивачем п.2.1 ст. 2, пп.9.2.3 п. 9.2 ст. 9, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою від 10.03.2009р. исх.№19 до Білгород-Дністровської ОДПІ. Рішенням ОДПІ від 27.03.2009р. №3880/17-01 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення   №0000411701/0 від 27.02.2009р. залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

27.03.2009р. на виконання прийнятого за результатами розгляду скарги рішення Білгород-Дністровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411701/1, яким визначено податкове зобов’язання у сумі  40281,19грн., у т.ч. 13427,19грн. - за основним платежем та 26854грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, вимагаючи визнати їх незаконними та скасувати.

На думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000411701/0 від 27.02.2009р. та №0000411701/1 від 27.03.2009р. прийняті Білгород-Дністровською  ОДПІ Одеської області обґрунтовано та на законних підставах виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, з виплаченого фізичним особам доходу у сумі 89514,59грн. у вигляді процентів, нарахованих на додаткові пайові внески, податок з доходів фізичних осіб не нараховувався та до бюджету не сплачувався (п.п.3.3.1.2.3 акту перевірки), що не заперечується позивачем.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001р. №2908-ІІІ члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити   та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Відповідно до ст.19 вказаного Закону майно кредитної спілки формується, у тому числі, за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки). Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє,  користується  та  розпоряджається  належним  їй   майном відповідно до закону та свого статуту.

Згідно зі ст.23 Закону внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать  членам  кредитної  спілки на праві приватної власності.

Згідно зі ст.21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі; приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки. Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).  

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-IV платниками податку є, зокрема, резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи

Згідно з п.3.1 ст.3 вказаного Закону об'єктом оподаткування резидента є, у тому числі, загальний місячний оподатковуваний дохід

Відповідно до п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід у  вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування,  крім випадків,  визначених у пунктах 7.2-7.3  цієї статті. Згідно з п.7.2 зазначеної вище статті ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до  кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

Відповідно до п.1.15 ст.1 цього Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення  норм  цього Закону.

Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує    (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до підпунктів 9.2.1, 9.2.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим  агентом  платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього  Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового  місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для  місячного податкового періоду. Податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми  утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом  для  такого  податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також  відомостей щодо такої фізичної особи  - вкладника  не надається.

Згідно з п.п.9.2.3 зазначеного Закону оподаткування процентів (у тому числі  дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті  9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.17.2 ст.17 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, для оподатковуваних  доходів  з  джерелом їх походження з України є податковий агент

Положеннями Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не встановлено визначення поняття «проценти», проте згідно з п.1.21 ст.1 Закону інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими  законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів. Таким чином у даному випадку застосовується визначення поняття «проценти», наведене у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР. Так, згідно з п.1.10 ст.1 Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» проценти - це доход, який сплачується (нараховується) позичальником на   користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів  або майна.  

Відповідно до п.п.22.1.4. п.22.1 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"  (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Тобто, положення п.п.22.1.4 п.22.1 ст.22 вказаного Закону стосуються саме процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки, та не можуть застосовуватися до доходів у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитних спілок, а протилежні твердження позивача свідчать про розширене тлумачення цієї норми Закону і є помилковим. Адже ст.ст. 19,21,23 Закону України розрізняють поняття пайових внесків, які є майном кредитної спілки та її власністю, та внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, які разом з нарахованими на ці кошти та пайові внески процентами належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Таким чином ч.1 ст.23 Закону України «Про кредитні спілки» розрізняє (розмежовує) проценти на вклади на депозитні рахунки та проценти на пайові внески, базою нарахування яких є різні за своєю правовою природою і належністю вклади (внески) членів кредитної спілки.

Отже до спірних правовідносин застосовується п.7.1 ст.7 Закону щодо встановлення ставки податку у розмірі 15 відсотків від об'єкта оподаткування, що і мало місце при прийнятті відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (первинного та за результатами розгляду скарги позивача).

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно було прийняте на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з метою забезпечення повноти надходження податків до Державного бюджету України, тобто з використанням ОДПІ повноважень з його прийняття з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказані процесуальні вимоги відповідачем дотримані, правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень  доведена суду.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Кредитної спілки «Акерман-Фінанс» до Білгород-Дністровської  ОДПІ  Одеської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  КАС України  - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2010р.    

Суддя                 /підпис/                  М.М. Аракелян

З оригіналом згідно:

Суддя                                          М.М. Аракелян

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація