Справа №2а-4215/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» про стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 558469,89 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернулась Державна інспекція по контролю за цінами в Одеській області до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» про стягнення адміністративно-господарської санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 558469,89 грн.
В судовому засіданні 01.03.2010 року представниками позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Представники Відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що відповідач надавав послуги з оформлення приходу та виходу суден із порту без порушення державної дисципліни цін.
Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Позивач на підставі ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.14 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення до відповідальності, стягнення у судовому порядку не сплачених сум штрафних (економічних) санкцій, а тому ці позовні вимоги, на підставі положень п.п.4 ч.1 ст.17, ч.4 ст.50, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
05.12.2008 року співробітниками позивача була проведена перевірка застосування цін та тарифів в діяльності позивача за період з 01.11.2007 року по 01.11.2008 року щодо застосування тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробкою вантажів, а також зборів і плати на послуги у морських портах.
За результатами перевірки було складено акт №000913 від 05.12.2008 року (а.с.5-8). Перевіркою було встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1544 та наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.08.2004 року №783 щодо завищення цін на послуги, які надаються судновласникам по оформленню прибуття та виходу суден з акваторії порту.
Посадовими особами позивача у акті перевірки здійснений висновок про порушення відповідачем порядку застосування цін та тарифів при оформленні приходу в порт та виходу з нього торгівельних суден, оскільки портом додатково до ставок корабельного збору з судновласників бралась плата за послуги Інспекції державного портового нагляду за здійснення такого оформлення, що на думку посадових осіб позивача є порушенням порядку застосування регульованих державою цін та тарифів, оскільки виставлення до оплати цих послуг не передбачено діючим законодавством та за вказаний період відповідачем фактично отримано безпідставної виручки від надання цих відповідних послуг на суму 186156,63 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування економічних санкцій до відповідача від 17.12.2008 року №732 (а.с.19) на суму безпідставно отриманої виручки 186156,63 грн., штрафу 372313,26 грн., а всього 558469,89 грн.
На адресу відповідача 17.12.2008 року була направлена претензія №13-3860 (а.с.20) щодо необхідності сплати суми адміністративно-господарської санкції, яка отримана відповідачем 24.12.2008 року (а.с.9), але у встановлені законом строк сума санкцій не була сплачена відповідачем у добровільному порядку, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення цієї суми з відповідача.
Розглянувши доводи позивача та здійснивши оцінку вказаних рішень позивача з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України суд приходить до висновку про їхню часткову ґрунтовність з наступних підстав:
Згідно ст.73 Кодексу торгівельного мореплавства морський порт є державним транспортним підприємством, призначений для обслуговування суден, пасажирів та вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів та пасажирів на суднах, що належать порту.
Статтею 84 КТМ України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші збори можуть встановлюватись законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1544 «Про портові збори» встановлені порядок справляння та витрачання коштів від портових зборів. Так, п.12 цієї постанови встановлено стягнення морськими портами корабельного збору, який справляється із суден груп А,Б і Г за кожний вхід у порт та вихід з нього.
Під час проведення перевірки встановлено, що позивач – Ізмаїльський морський торгівельний порт разом із корабельним збором брав плату від судновласників за оформлення Інспекцією державного портового нагляду приходу в порт та виходу з нього торгівельних суден. За період з 01.11.2007 року по 01.11.2008 року згідно розрахунків наведених у зведеної таблиці (а.с.10-18) ця сума послуг склала 186156,63 грн., яка була оплачена та надійшла на рахунки порту.
Статтею 84 КТМ України та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1544 «Про портові збори» додатково до ставок корабельного збору оплата цих послуг не передбачено.
Однак, представник відповідача зазначає, що відповідач мав право виставляти до плати та отримувати плату за послуги Інспекцією державного портового нагляду за оформлення приходу в порт та виходу з нього торгівельних суден, оскільки п.62 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.06.1996 року №214 «Про затвердження зборів та плат за послуги, що надаються суднам у морських торгівельних портах України» встановлено, що при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни. А оскільки Інспекція державного портового нагляду (надалі – Інспекція) не є органом державної виконавчої влади, перебуває у складі служби капітану порту та знаходиться на утриманні відповідача, за її послуги порт має право виставляти плату судновласникам за вільними цінами.
Такий висновок представника відповідача є помилковим з наступних підстав.
Згідно п.1.2 Положення «Про Інспекцію державного портового нагляду морського торгівельного порту України», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.10.2000 року №574 (надалі – Положення) Інспекція є структурним підрозділом служби капітану порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.
Хоча Інспекція і не має статусу органу державної виконавчої влади, п.2.6 Положення Міністерством транспорту та зв’язку України на неї покладений власний обов’язок (делеговане повноваження) щодо забезпечення безпеки судноплавства в портах. Вказана функція є обов’язком Міністерства транспорту та зв’язку, яка покладена на нього відповідними нормами КТМ України, Законом України «Про транспорт» та Законом України «Про морський та річковий транспорт».
Відповідно до п.2.2 Положення оформлення прибуття суден у порт і виходу з нього є обов’язком, а не правом Інспекції. Виконання цієї операції входить до складу функцій Інспекції, які виконуються нею в будь-якому разі та є складової частиною поняття безпеки судноплавства.
Таким чином, нормами Положення виконання Інспекцією покладених на неї державою функцій не передбачає отримання за це винагороди, або їх виконання не ставиться в залежність від попереднього отримання винагороди за це з боку судновласника.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки Положенням та нормативними актами Міністерства транспорту та зв’язку України не передбачено прямо отримання винагороди Інспекцією від судновласників за оформлення прибутті суден до порту та виходу з нього, дії щодо виставляння рахунків судновласникам за це понад розмір встановленого законодавством корабельного збору є протиправним, а отримання виручка від цих послуг є такою, як отримана з порушенням державної дисципліни цін, а саме ст.9 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (регульованих державою цін та тарифів).
Поряд з цим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Статтею 217 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції відносяться до адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до суб’єктів господарювання органами влади у випадках встановлених законом.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарська санкція може бути застосована до суб’єкта господарювання на протязі шести місяців з моменту виявлення, але не пізніше року з моменту скоєння правопорушення.
Адміністративно-господарська санкція до відповідача була застосована рішенням позивача від 17.12.2008 року №732 (а.с.19).
Відповідно до даних у зведеної таблиці (а.с.10-18) факт безпідставного отримання виручки від судновласника ТОВ «Інфлот-Ізмаїл» (а.с.13) стався в період з 05.11.2007 року по 14.12.2007 року включно на загальну суму 3007,09 грн., що знаходиться за межами річного строку від дати прийнятого рішення позивачем рішення від 17.12.2008 року.
За таких обставин, адміністративно-господарська санкція в розмірі 9021,27 грн. (3007,09 грн. – безпідставно отримана виручка та 6014,18 грн. штраф за порушення державної дисципліни цін) була застосована до відповідача безпідставно, а тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення її з відповідача у цій частині слід відмовити на підставі ч.1 ст.162 КАС України.
Суд встановивши ґрунтовність та законність частини позовних вимог щодо стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 549448,62 грн. вважає за необхідне винести постанови про задоволення позовних вимог у цій частині на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України та стягнути її з відповідача на користь держави.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» (68802, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Портова 7, Код ЄДРПОУ 01125815) на користь Державного бюджету України суму безпідставно отриманої виручки 183149,54 грн. на рахунок № 31116106700014 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, Код платежу 21081100, Код ЄДРПОУ 23214695, та штрафних санкцій в розмірі 366299,08 грн. на рахунок № 31116106700014 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, Код платежу 21081100, Код ЄДРПОУ 23214695, а всього 549448,62 грн.
3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 09.03.2010 року.
Суддя Єфіменко К.С.