Судове рішення #8223249

                                                                       

ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня  2010 року                                           Справа № 2а-2009/10/1370

10  год. 54 хв.                                                         м. Львів, вул. Чоловського, 2

                                                                                 Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                 Карп’як О.О. ,                                                    

при секретарі судового засідання       Занов’як О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача –  Прохоренко О.І. (довіреність від 05.03.2010 року №31-вих-540)

від відповідача –  не з’явився

від третьої особи на стороні відповідача – Ящинський А.Л. (довіреність від 28.08.2008 року, р.н.2310)

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування постанови від 24.02.2010 року про накладення штрафу ,-

в с т а н о в и в :

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 24.02.2010 року про накладення штрафу.

Ухвалою від 03 березня 2010 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10.03.2010 року.

Ухвалою від 10.03.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, з цих підстав відкладено розгляд справи на 12.03.2010 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в  рішенні Галицького районного суду м. Львова від 07.10.2008 року у справі №2-а-360/08, та в рішенні Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року, не вказано, що їх зобов’язано повторно розглянути вже подану 06.06.2008 року заяву ФОП ОСОБА_3 Тому, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, розуміючи резолютивну частину рішення суду як таку, що зобов’язує розглянути нову заяву ФОП ОСОБА_3, тобто повторну заяву, подану після вступу рішення суду в законну силу, з метою виконати рішення суду звернулись до Львівського апеляційного адміністративного суду про роз’яснення постанови. Ці дії по зверненню до суду з роз’ясненням рішення вважають діями, спрямованими на виконання рішення суду. У зв’язку з цим, позивач звертався до відповідача з листом, в якому просили відповідача не  вчиняти ніяких дій щодо примусового виконання рішення суду у зв’язку з поданням ними до Львівського апеляційного адміністративного суду заяви про роз’яснення рішення суду. Вважають, що позивач надав відповідачу докази про вчинення ними дій, спрямованих на виконання рішення суду, тому оскаржувану постанову вважають невмотивованою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заперечень на позов не надав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову оскільки позивачем не виконано рішення суду, що надалі порушує права його довірительки, у встановлений державним виконавцем добровільний строк рішення не виконав,  поважних причин невиконання рішення суду не навів.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.03.2010 рокую

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

29.09.2009 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №2а-360/09, відповідно до якого зобов’язано Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради розглянути заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про присвоєння нумерації приміщенню громадської вбиральні за адресою м. Львів, пл. Св. Теодора., рішення набрало законної сили 06.07.2009 року, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання до 06.07.2012р. (копія є в матеріалах справи).

13.10.2009 року головним державним виконавцем  Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Стельмащуком Петром Ярославовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№15256161 щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-360/09 виданого 29.09.2009 року Галицьким районним судом м. Львова, встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 20.10.2009 року.

Листом №3-Л-1357/31 від 20.10.2009 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради повідомила відповідача про те, що заяву ФОП ОСОБА_3 про присвоєння нумерації приміщенню громадської вбиральні за адресою м. Львів, пл..Св. Теодора вони не розглядали, оскільки з дня вступу в законну силу постанови Львівського апеляційного адміністративного суду в даній справі, вказана заява від ФОП ОСОБА_3 не надходила.

У зв’язку з  невиконанням позивачем рішення суду,  листом від 26.11.2009 року №09-01-15/1509/В4/12291  відповідачем встановлено строк для виконання рішення суду до 03.12.2009 року.

Листом від 04.12.2009 року №1349/31 позивач  повідомив відповідача про звернення ними  з заявами  до Львівського апеляційного адміністративного суду і Галицького районного суду м. Львова про роз’яснення рішення суду і про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідач листом від 16.12.2009 року №09-01-45/1509/В4/1624 роз’яснено позивачу, що відповідно до вимог чинного законодавства, звернення боржника до суду  із вищезгаданими заявами не може бути підставою  для невиконання рішення суду, не встановлено жодних обставин, які б ускладнювали чи унеможливлювали виконання рішення суду та надано строк для виконання рішення суду до 22.02.2010 року.

Позивач листом від 22.02.2010 року №31-вих-380  повідомив відповідача про те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2010 року у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовлено, тому 12.02.2010 року ними подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Як вказав в судовому засіданні представник позивача, на момент розгляду справи ними рішення суду не виконано, оскільки заява ОСОБА_3 до них не надходила.

24.02.2010 року головним державним виконавцем  Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Стельмащуком Петром Ярославовичем винесено постанову ВП №15256161 про накладення штрафу на Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради в розмірі 510,00 грн. за невиконання рішення суду.

В мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року  у справі №22-а-15683/08/9104 (№2а-360/08/1304) за позовом Фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про спонукання до вчинення дій, встановлено: «судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 05.06.2008 року позивач звернулася у Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради  із заявою про присвоєння нумерації приміщенню громадської вбиральні за адресою м. Львів, пл. Св. Теодора із доданими згідно вимоги документами… Неприйняття відповідного рішення Галицькою районною адміністрацією ЛМР на заяву позивача від 05.06.2008 року про присвоєння нумерації приміщенню громадської вбиральні за адресою м. Львів, пл.. Св. Теодора є свідченням бездіяльності органу місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, а тому необхідно зобов’язати суб’єкта владних повноважень в особі Галицької районної адміністрації Львівської міської ради діяти у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме розглянути по суті у встановленому законом порядку заяву СПД ФО ОСОБА_3, та прийняти рішення.»

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 Таким чином, заява ФОП ОСОБА_3 про присвоєння нумерації приміщенню громадської вбиральні за адресою м. Львів, пл. Св. Теодора надійшла до позивача 05.06.2008 року, що спростовує його твердження про ненадходження заяви від ОСОБА_3,  як на причину неможливості виконати рішення суду.

Отже, причини невиконання рішення суду позивачем не є поважними. Інших причин, які б підтверджували поважність невиконання позивачем рішення суду судом не встановлено.

Статтею 129 Конституції України визнано принцип права, відповідно до якого рішення суду є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до вимог статті 111 Закону України «Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

  Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені гарантії дотримання прав учасників виконавчого провадження, а на державного виконавця покладено обов'язок неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Водночас, зазначеним Законом передбачені заходи реагування державного виконавця на ухилення боржника від виконання його законних вимог. Зокрема, державному виконавцю надано право застосувати до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, та призначити новий строк виконання.

Відповідно до статі 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Таким чином, постанова про накладення штрафу від 24.02.2010 року ВП №15256161 винесена відповідачем на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Конституцією України.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог  і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частин 2,5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, не належить стягувати.

????? Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94, 158, 160, 161, 162, 163,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

          П О С Т А Н О В И В :

1.   У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної  інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності  особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Карп’як О.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація