Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #82228080

Ухвала

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 643/16788/17

провадження № 61-16293ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Коваленка І. П., Сащенка І. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про поновлення договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (далі - АТ «ПроКредит Банк»), про поновлення дії договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25 листопада 2015 року між ним та АТ «ПроКредит Банк» було укладено депозитний договір. У червні 2017 відповідач, змінив порядок обслуговування фізичних осіб, зокрема запровадивши щомісячну комісію за обслуговування поточного (карткового) рахунку у розмірі 100,00 грн.

Посилаючись на те, що такі дії банку є незаконними, просив суд відновити порушене право шляхом поновлення дії договору від 25 листопада 2015 року, зобов`язати АТ «ПроКредит Банк» виплатити безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 600,00 грн та відшкодувати завдану йому моральну шкоду у розмірі 1 200,00 грн.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «ПроКредит Банк» на користь ОСОБА_1 комісію за обслуговування рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 500,00 грн за період з 01 травня 2017 року по 10 квітня 2018 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху, надано строк до 01 жовтня 2019 року для подання касаційної скарги у новій редакції, викладеною українською мовою.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 викладена українською мовою.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

За правилом частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У даному випадку, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена у грошовому вимірі, а відтак, є майновою вимогою.

Ціна позову у даній справі становить 1 800 грн 00 коп. (600,00+1 200,00), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00*100=192 100,00).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 27 червня

2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про поновлення договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик



  • Номер: 22-ц/790/4463/18
  • Опис: апеляційна скарга АТ "ПроКредит Банк" за позовом Щербакова Валерія Павловича до АТ "ПроКредит Банк" про поновлення порушених прав
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 643/16788/17
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Усик Григорій Іванович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.07.2018
  • Дата етапу: 30.07.2018
  • Номер: 22-ц/818/1772/19
  • Опис: за позовом Щербакова Валерія Павловича до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про поновлення дії договору
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 643/16788/17
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Усик Григорій Іванович
  • Результати справи: заяву задоволено частково; скасовано повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.02.2019
  • Дата етапу: 27.06.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація