КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-110/09 Головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого –судді - Шведа Е.Ю., суддів Малиніна В.В. та Маслія В.І., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про оскарження бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року позивач звернувся в Голосіївський районний суд м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якому просив нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 5016 грн. 59 коп.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2009 року позов задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Голосіївському районі м. Києва протиправною за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на 2008 рік; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду вмотивовано тим, що 22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду щодо вимог за 2006-2007 роки.
Не погоджуючись з судовим рішенням. відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи та на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладена у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року з 22 травня 2008 року.
Станом на 22 травня 2008 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на 2008 рік; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва –залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 19 березня 2010 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя В.В. Малинін
Суддя В.І. Маслій