Справа № 361/6408/19

Провадження № 2-з/361/173/19

16.10.2019

У Х В А Л А

16 жовтня 2019 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Селезньова Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 361/6408/19, провадження № 2/361/3386/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,-

встановив:

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову:

встановити ОСОБА_3 заборону здійснювати будь-які дії з реалізації вимоги про стягнення на її користь грошових сум, визначених Договором №1 про відступлення права вимоги від 19.04.2019р., укладеним із ОСОБА_2 , або здійснювати у будь-який інший спосіб заміну кредитора у вказаних в Договорі зобов?язаннях;

встановити заборону на примусове стягнення боргу у розмірі 156 689,75 грн. згідно виконавчого листа № 2-179 від 13.10.2005р., виданого Шевченківським районним судом міста Києва, а також 3% річних у сумі 63 542,76 грн., інфляції у сумі 703 674,63грн.;

встановити заборону на примусове стягнення боргу у розмірі 141 653,61грн., що складається з 50 140,64 грн. згідно виконавчого листа № 2610/7455/12 від 06.09.2012р., виданого Шевченківським районним судом міста Києва, 3% річних у сумі 9 955 грн., інфляції у сумі 81 557,72 грн.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.04.2019р., за яким відповідач ОСОБА_2 передав, а відповідач ОСОБА_3 прийняла право вимоги у грошових зобов`язаннях заявника, що виникли у неї перед відповідачем 1 на підставі рішення суду, яке знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного суду міста Києва.

Заяву подано у цивільній справі № 361/6408/19, провадження № 2/361/3386/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, провадження відкрито ухвалою суду від 23.09.2019р.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Селезньовій Т.В.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із зазначених заявником обставин і долучених доказів суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, виходячи з наступного:

Заявник не обґрунтувала в чому саме полягає ризик неможливості виконання рішення про задоволення позову або суттєве ускладнення виконання такого рішення у разі, якщо не буде застосовано вказані заходи забезпечення позову або окремий з них. А враховуючи предмет спору у даній цивільній справі за даним позовом, і порівнюючи його з тими заходами забезпечення позову, які пропонує застосувати позивач, суд вважає їх неспівмірними заявленим позовним вимогам.

Захід забезпечення є обмеженням особи у її правах, тому в порядку забезпечення позову такі обмежуючі заходи мають застосовуватись виключно у разі їх доцільності і необхідності, а такої необхідності заявник не обґрунтувала, а виходячи з позову, що є предметом розгляду в даній справі, суд не вбачає дійсної необхідності у застосуванні вказаних заходів забезпечення.

Фактично вказані заходи забезпечення мають на меті зупинити виконання рішення суду про стягнення з заявника грошових коштів, що є неприпустимим. Всі питання виконання рішення мають вирішуватись у іншому порядку, а не шляхом застосування заходів забезпечення позову у іншій цивільній справі.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви і для застосування вказаних заявником заходів забезпечення позову або окремого з них.

Керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову за відсутністю підстав.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу - 15 днів з дня оголошення. У разі, якщо ухвалу не вручено в день її оголошення та складення – учасник справ має право на поновлення строку подання скарги, якщо скаргу буде подано протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали. Скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через Броварський міськрайонний суд Київської області згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Т.В. Селезньова