Справа № 2-а-11195/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» лютого 2010 року
14год.50хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Бєлогуб М.В.
За участю сторін:
Від позивача: Михайлова О.В. – представник за довіреністю №12/04 від 04.01.2010р.
Від відповідача: не з’явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення , -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області та уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить суд стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 6546,90грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 6546,90грн .
Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній доказами.
В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа Роздільнянською районною державною адміністрацією 20.01.2004р., про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. Відповідача включено до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області за №1866.
Згідно з наданим до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008р. відповідачем нараховано суму страхових внесків, що підлягають сплаті за 2008р. у загальному розмірі 8175,83грн. (за березень 2008р. – у розмірі 1731,71грн., за червень 2008р. – у розмірі 3222,06грн., за вересень 2008р. – у розмірі 3222,06грн.).
Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.14 вказаного Закону страхувальниками є роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 5 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV та п.п. 2.1.3 п. 2.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відповідач є страхувальником.
Згідно зі ст.19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця – на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про працю”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно–правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Пунктами 4, 6 ч.2 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 12 ст.20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до пп. 11.12. п. 11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, платники, зазначені у п.п.2.1.3, п.п.2.1.1 цієї Інструкції надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 01 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.
Частиною 6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, але не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п.п.1-4 ст.11 Закону є календарний місяць.
Згідно з п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у встановлений Законом строк визначені розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008р. повністю не сплатив.
Станом на 22.02.2010р. за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, з урахуванням часткової сплати, рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6546,90грн. , що підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за період з 01.01.2008р по 19.02.2010р., що відповідачем не спростовано.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на р/р 25606301444 в Роздільняському відділенні Ощадбанку №3175 МФО 388227 код 24531647 заборгованість по страховим внескам у розмірі 6546 (шість тисяч п’ятсот сорок шість)грн.90коп.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2010р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
З оригіналом згідно:
Суддя М.М. Аракелян