Справа № 530/1159/19

Номер провадження 4-с/530/68/19

УХВАЛА        

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019 року суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Зіньків Зіньківського району Полтавської області матеріали цивільної справи № 530/1159/19 за скаргою

       приватного підприємства "Агроекологія" на дії/бездіяльність органу примусового виконання у ВП 59477434, державний виконавець: Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, інша особа: Державна судова адміністрація, -

  ВСТАНОВИВ:

       До Зіньківського районного суду Полтавської області звернулося ПП "Агроекологія" із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання у ВП 59477434, державний виконавець: Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, інша особа: Державна судова адміністрація.

Ухвалою від 05 вересня 2019 скаргу ПП "Агроекологія" залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

На підставі наведеного, суд вважає, що боржник був належним чином сповіщений про наявність ухвали суду про залишення скарги (заяви) без руху, неотримання ухвали є зловживанням процесуальними правами.

ЦПК України не передбачає можливості суду, повторно залишати скаргу без руху.

Судом також враховується, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..

Згідно з ч.2 ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо скаржник (позивач) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, скарга ( заява) вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо боржник (позивач) не усунув недоліки скарги ( заяви) у строк, встановлений судом, скарга (заява) вважається неподаною і повертається боржникові (позивачеві).

Станом на сьогодні виявлені недоліки не усунуті.

Суддя, зачитавши скаргу та дослідивши наявні матеріали справи  приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що скаржником недоліки поданої скарги (заяви) належним чином в повному обсязі у відповідності до ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 05.09.2019 року не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст.185 ЦПК України, скаргу приватного підприємства "Агроекологія" на дії/бездіяльність органу примусового виконання у ВП 59477434, державний виконавець: Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, інша особа: Державна судова адміністрація, слід повернути скаржникові та роз`яснити, що повернення скарги (заяви) не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

               На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

                                                УХВАЛИВ:

                   Скаргу приватного підприємства "Агроекологія" на дії/бездіяльність органу примусового виконання у ВП 59477434, державний виконавець: Шишацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, інша особа: Державна судова адміністрація- повернути скаржнику.

               Роз"яснити позивачу, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

       Ухвала може бути оскаржена на протязі п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р.Должко