О
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД?
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року Справа № 2а-6505/09/1170?
Кіровоградський окружний адміністративний суд? у складі: головуючого-судді Сагун А.В., при секретарі - Джекбко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді адміністративну справу за позовом субєкта господарювання фізичної особи ОСОБА_1? < Позивач в особі >? < 3-тя особа позивача >? до Добровеличківська міжрайонної державної податкової інспекції? < Відповідач в особі >? < 3-тя особа відповідача >? про скасування податкових повідомлень-рішень?,-
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт господарської діяльності фізична особа-підприємеці ОСОБА_1 ( в подальшому СГД ОСОБА_1.) звернувся в суд з адміністративним позовом до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області ( в подальшому Добровеличківська МДПІ) про скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 23.03.09. №0000211700/0 та від 23.03.09. №0000221700/0.
Позивач в позовній заяві та в змінах до позовної заяви зазначив, що він не згодний із донарахуванням відповідно до акту планової перевірки № 83/1700/2473106712 від 10.03.08. податку з доходів фізичних осіб в розмірі 188 269 грн., оскільки ним правомірно було включено до складу валових витрат 1 255 128, 11 грн. коштів витрачених на придбання продукції у ТОВ “Альфа Діджітал”, що підтверджується податковими накладними. Податковим органом неправомірно зроблено висновок про відсутність господарських відносин з ТОВ “Альфа Діджітал”лише на підставі відповіді ДПІ у Жовтневому районі м Запоріжжя №7239/7/23-217 від 25.11.08., якою повідомлено, що листом ТОВ “Альфа Діджітал”№61 від 24.11.08. зазначено відсутність будь яких господарських відносин з СГД ОСОБА_1
Також він не згодний із донарахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ) відповідно до акту планової перевірки в сумі 258 115 грн. оскільки вважає, що формування податкового кредиту відбулося відповідно до норм чинного законодавства, а саме ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”( в подальшому Закон N 168/97-ВР). Всі господарські операції на підставі яких було нараховано податок на додану вартість підтверджуються первинними фінансово –господарськими документами, які не було взято до уваги податковим органом в ході перевірки.
Крім того, позивачем зазначено, що податковим органом, при прийнятті податкових повідомлень рішень порушено вимоги ст.250 ГК України, оскільки минув строк застосування адміністративно - господарських санкцій.
Просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.09. №0000211700/0 за порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість”в частині донарахування основного платежу у розмірі 258 115 грн. та 129 057, 50 грн. штрафних санкцій.
Просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.09. №0000221700/0 за порушення вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”( в подальшому Закон N 283/97-ВР), вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”в частині донарахування основного платежу у розмірі 188 269 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до позовної заяви , змін до неї та письмових пояснень.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його безпідставним. Заперечення обґрунтовує тим, що за результатами планової виїзної перевірки СГД ОСОБА_1 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2007 року включено суму 7 090 грн. Податкова накладна, яка б підтверджувала включення зазначеної суми до податкового кредиту для перевірки не представлена, до реєстру придбаних податкових накладних не включена. Крім того, встановлена невідповідність між показниками декларацій з ПДВ позивача за березень-липень 2008 року та даними ТОВ “Альфа Діджітал”на загальну суму 251 025 грн. На запит про проведення зустрічної перевірки вказаного контрагента надійшла відповідь ДПІ у Жовтневому районі м Запоріжжя №7239/7/23-217 від від 25.11.08., якою повідомлено, що листом ТОВ “Альфа Діджітал”№61 від 24.11.08. зазначено відсутність будь яких господарських відносин з СГД ОСОБА_1
Крім того, в ході перевірки встановлено завищення позивачем валових витрат на суму 1 255 128, 11 грн., начебто витрачених на придбання продукції ТОВ “Альфа Діджітал”, яке по даним зустрічної перевірки господарських відносин з СГД ОСОБА_1 не мало. Позивачем не надано перевіряючим платіжних документів, які б підтверджували понесені витрати.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець 10 жовтня 2001 року Вільшанською райдержадміністрацією Кіровоградської області, свідоцтво №829951 від 10.10.01. Зареєстрований, як платник загальнообов'язкових податків і зборів у Вільшанському відділенні Добровеличківської МДПІ 10.10.01, реєстраційний №231, є платником податку на додану вартість (свідоцтво №68468876 від 19.01.01.), податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності.
З 24.0209. по 10.03.09. на підставі направлення на перевірку від 24.02.09 №0034 співробітником податкової служби Сокол В.П. здійснено виїзну планову документальну перевірку СГД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої оформлено акт від 10.03.08. № 83/1700/2473106712 ( а.с. 10 Ї 25).
Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог ст.13 Декрету Кабінета Міністрів України “Про прибутковий податок громадян”, п.5.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 188 269 грн. В зв'язку з чим, за результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.03.09. №0000221700/0 в частині донарахування основного платежу у розмірі 188 269 грн. Крім того, позивачем порушено вимоги п.п.7.2.1., п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5. п.7.4, пп 7.5 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”в результаті чого занижено ПДВ у періоді, що перевірявся на загальну суму 258 115 грн. В зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.03.09. №0000211700/0 в частині донарахування основного платежу у розмірі 258 115 грн. та 129 057, 50 грн. штрафних санкцій.
Як вбачається з Акту перевірки позивачем до складу валових витрат включено 1 255 128, 11 грн. коштів витрачених на придбання продукції у ТОВ “Альфа Діджітал”, яке по даним зустрічної перевірки не мало господарських відносин з СГД ОСОБА_1 Підприємством не надано платіжні документи, які б підтверджували понесені витрати.
Згідно, ст.13 Декрету КМУ України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92, від 26.12.1992, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Д о складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Так, відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону N 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Встановлено, що визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток було здійснено у зв'язку із порушенням вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України N 283/97-ВР , а саме: підприємець відніс до складу валових витрат суми без підтверджуючих платіжних документів, актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за зазначеною вище угодою.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону N 283/97-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону N 283/97-ВР, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до первичних документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Відповідно до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин
Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Як встановлено судом, СГД ОСОБА_1 включено до складу валових витрат 1 255 128,11 грн. коштів витрачених на придбання продукції у ТОВ “Альфа Діджітал”. В ході судового розгляду справи позивачем не доведено факту здійснення купівлі продажу продукції, а саме не підтверджено проведення господарської операції платіжними документами, актами прийому-передачі товару, товарно-транспортними накладними, дорожніми листами, документами на зберіганя товару.
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів свідчити про нездійснення самих господарських операцій.
Посилання позивача на відображення зазначених операцій в книзі обліку доходів і витрат не приймається судом, оскільки відповідно до акту планової перевірки № 83/1700/2473106712 від 10.03.08. (а.с.12) перевіряючим надана книга обліку доходів і витрат без номеру, не зареєстрована Вільшанским відділенням Добровеличківської МДПІ, зазначений факт не заперечувався позивачем в ході судового розгляду. Таким чином, зазначена книга обліку доходів і витрат велась позивачем із порушенням встановленого порядку визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1269, тому не може бути прийнята судом як належний доказ.
Крім того, відповідно до акту №463/23-2/34794230 від 17.12.09. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (а.с.162-163) ТОВ “Альфа Діджітал”не мало взаємовідносин З СГД ОСОБА_1
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Добровеличківською МДПІ податковим повідомленням-рішенням 23.03.09. №0000221700/0 правомірно донараховано СГД ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 188 269 грн.
Щодо нарахування відповідачем до сплати позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону N 168/97-В податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
При цьому, нормами Закону N 168/97-ВР визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що усі операції з купівлі-продажу продукції з ТОВ “Альфа Діджітал” задекларовані на підставі первинних документів, виданих та отриманих податкових накладних, оскількі останні оформлени та видани невстановленими особами.
Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо буде доведено, що відомості, які містяться у таких документах не відповідають дійсності.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Таким чином у продавця виникає право на податковий кредит у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пп.7.7.1 п. 7.7 зазначеної статті визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В той же час, наведена вище норма п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Тобто, Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету базується по самій суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку згідно п.1.3 ст.1 Закону Закону N 168/97-ВР, як особи, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Судом встановлено, що СГД ОСОБА_1 до складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2007 року включено суму 7 090 грн. Податкова накладна, яка б підтверджувала включення до податкового кредиту зазначеної суми позивачем, як на перевірку так і в судовому засіданні не представлена, до реєстру придбаних податкових накладних не включена.
Суд критично ставиться до твердження представника позивача, що порушення виявлене за жовтень 2007 року не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення рішення, оскільки вказаний період був предметом іншої перевірки. Так, згідно акту планової перевірки № 83/1700/2473106712 від 10.03.08. (а.с.10), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, перевірка проводилась за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, судом встановлено, що СГД ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту за березень-червень 2008 року суму в розмірі 251 025 грн. на підставі податкових накладних на придбання товарів у ТОВ “Альфа Діджітал”№98 від 25.03.08., №114 від 10.04.08., №235 від 04.06.08, №136 від 09.07.08, №164 від 28.07.08.
Однак, згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі м Запоріжжя №7239/7/23-217 від 25.11.08. , якою повідомлено, що листом ТОВ “Альфа Діджітал”№61 від 24.11.08. зазначено відсутність будь яких господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 (а.с.143).
Зазначений факт підтверджено актом №463/23-2/34794230 від 17.12.09. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (а.с.162-164), відповідно до якого ТОВ “Альфа Діджітал”не мало взаємовідносин з СГД ОСОБА_1
Позивачем в ході перевірки ( а.с. 182-183) та в ході судового розгляду не було надано документів, що підтверджують природу походження товару (господарські договори), фактичне транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, довіреності тощо), умови такого транспортування, платіжні документи. Тобто не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю господарських договорів, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, належні умови зберігання товарів.
Суд також бере до уваги той факт, що ТОВ “Альфа Діджітал”заперечує будь які господарські відносини з позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість у сумі 258 115 грн.
Відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, (за результатами проведення документальної перевірки) такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули
Тобто, суд приходить до висновку, що Добровеличківською МДПІ податковим повідомленням-рішенням №0000211700/0 від 25.03.09. правомірно нараховані штрафні санкції у розмірі 50% від суми заниження ПДВ, а саме 129 057,50 грн.
Суд не погоджується з твердженням представника позивача, що податковим органом пропущено строк застосування санкцій передбачений ст.250 ГК України, оскільки мають місце податкові правовідносини, на які розповсюджується дія Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме ст. 15 Закону, відповідно до якої податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
З огляду на викладене, враховуючи, що податковим органом доведено відсутність будь яких операцій між СГД ОСОБА_1 та ТОВ “Альфа Діджітал”, отже доведено і правомірність донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, з податку на додану вартість і визначення штрафних санкцій, тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі 22.03.10.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун?