ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2010 року справа № 2а – 7158/09/0870
(14 год. 51 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді О.В. Конишева,
При секретарі судового засідання С.А.Данилова,
За участю представників:
від позивача О.О. Харламова довіреність №07-24/2866 від 11.06.2009
від відповідача В.М. Калаянов довіреність №777 від 18.01.2010
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.
ВСТАНОВИВ:
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів(далі – ОВ ФСЗІ) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» у якому просило стягнути з відповідача суму 10677,62 гривень адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році та 822,40 гривень пені за порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим , що відповідно до «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма 10-ПІ річна-поштова), затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.07 № 42, наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 143 особи, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону, на підприємстві ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» повинна складати 6 особи. Запорізьке ОВ ФСЗІ здійснило документальну невиїзну перевірку підприємства щодо дотримання ними вимог ст. 19, 20, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875 -ХІІ. В 2008 році. За наслідками проведеної перевірки було з’ясовано , що середньооблікова кількість штатних працівників – інвалідів , згідно наданим документам показник складає – 5 , що є меншим ніж установлено нормативом, у зв’язку з чим, відповідачу було нарахована сума адміністративно-господарський санкцій у розмірі 12 середніх річних заробітних плат на підприємстві, що у грошовому вираженні склало 10677,62 гривень та 822,40 гривень пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Зазначену суму адміністративно-господарських санкцій та пені позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку, оскільки відповідач добровільно не виконує обов’язок щодо сплати санкцій, чим порушує майнові інтереси держави.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що відповідно до розрахунку ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» у 2008р. працевлаштувала 6 чоловік та один на період 17 днів. Крім того, відповідачем вжиті усі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, то підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, відсутні. Просить в позові відмовити.
В судовому засіданні представником відповідача були надані аналогічні пояснення.
Вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» є юридичною особою та відноситься до категорії суб’єктів підприємницької діяльності, яким, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Як свідчать дані звіту відповідача ф. 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 р., середньооблікова кількість працюючих на підприємстві у 2008 році складала 143 особи, згідно до ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів повинна , складати - 6, згідно наданим документам, керуючись Інструкцією зі статистики кількості працівники затвердженої наказом Держкомстату №286 від 28.09.05р., показник складає - 5, тобто невиконання нормативних з працевлаштування інвалідів в 2008 році.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 6 місць. В 2008 році на підприємстві відповідача працювало 6 інвалідів та один інвалід був працевлаштований на період 17 днів., згідно із звітом.
На підставі Звіту , Відповідно до ст.19, 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженою Постановою КМУ № 70 від 31.01.2007р. Запорізьке ОВ ФСЗІ здійснило документальну невиїзну перевірку підприємства щодо дотримання ними вимог ст. 19, 20, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875 -ХІІ. В 2008 році.
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році в ТОВ .,Керуюча компанія „ Коменерго -Бердянськ" згідно ст. 211 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначається в розмірі середньої річної заробітної плати, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, і складає 10677,62 грн. (десять тисяч шістсот сімдесят сім грн., 62 коп.).
Крім того п.4 Постанови КМУ віл 31.01.07р. №70 „Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" зазначено, що порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Мінпраці.
На виконання зазначеного положення Постанови КМУ №70 Наказом Мінпраці від 15.05.07р. № 223 було затверджено „Порядок нарахування пені та її сплати".
Згідно п. 3.7. зазначеного Порядку у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. Враховуючи, що ставка НБУ з 12.08.09р. становить 10.25% - розрахунковий розмір пені дорівнює 0,03%.
Розраховується сума пені за один день прострочення: 10677,62 (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,03% (розрахунковий розмір пені) =3,20 таким чином, сума пені, що необхідно сплатити дорівнює:
3,20 (сума пені за один день прострочення) х 257 (кількість днів) = 822,40
Під час розгляду даної справи відповідачем було надано суду заперечення та належні письмові докази стосовно того, що у 2008 році на підприємстві працювало 7 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність з декількома з них трудові відносини були припиненні з обставин, які не залежали від волевиявлення відповідача.
Згідно з поданого відповідачем заперечення у 2008 році на підприємстві працевлаштоване інвалідів:
ОСОБА_3 працювала 366 кал. дн. : 366 кал. дн. у 2008р. = 1
ОСОБА_4 працював 366 кал. дн. : 366 кал. дн. у 2008р. = 1
ОСОБА_5 працював 366 кал. дн. : 366 кал. дн. у 2008р. = 1
ОСОБА_6 працював 190 кал. дн. : 366 кал. дн. у 2008р=0,519 ОСОБА_7 працював 358 кал. дн. : 366 кал. дн. у 2008р=0,978
ОСОБА_8 працював 17 кал.дн. : 366 кал.дн. у 2008р. = 0,046 ОСОБА_9 працював 361 кал. дн. ; 366 кал. дн. у 2008р=0,986
Усього: 1+1+1+0,519+ 0,978+0,046+0,986=5,529.
Згідно Інструкції щодо заповнення форми №10 ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго Бердянськ» у 2008 році працевлаштовані 6 чоловік.
Вищенаведений розрахунок дає можливість зробити висновок, що ТОВ «КК «Коменерго-Бердчнськ» про те, що встановлений ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2008р. для ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» становить 6 робочих місць і цей норматив ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» у 2008р. виконано.
Як вбачається з поданих відповідачем доказів, ними були вжити усі залежні від підприємства заходи з ціллю працевлаштування на підприємстві необхідної кількості інвалідів.
З метою працевлаштування інвалідів ТОВ «КК «Коменерго - Бердянськ» інформувало Бердянській міський центр зайнятості населення про наявність вільних місць для інвалідів та Бердянську регіональну асоціацію інвалідів з проханням направити на ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» на вакантні робочі місця інвалідів.
Під час проведення перевірки Запорізьке ОВ ФСЗІ не робило розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність працюючих, на ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго Бердянськ».
Нормами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, не передбачено стягнення з підприємства будь – яких відрахувань за те, що особа інвалід працювала на підприємстві менше ніж календарний рік.
Відповідно до приписів ст.19 зазначеного Закону, «для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення».
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що «підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів є менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом».
Відповідно до ч.2,3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
Згідно ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
З огляду на викладене вище, обов’язок по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до встановленого Законом нормативу, покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.
Відповідно до ч.2 ст.18 вищезазначеного Закону, підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві з урахування: причин інвалідності, побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів». Порядок складання звіту встановлено Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».
Таким чином, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Як свідчать матеріали справи, відповідач у 2008 році ужив всі передбачені законодавством України та можливі заходи, направлені на працевлаштування інвалідів.
Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.
Позивач не надав суду належних доказів порушення відповідачем вимог Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Конишева