КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/14963/2019

У Х В А Л А

16 жовтня 2019 року місто Київ

справа № 2-72/11

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Опанасюка І.О. у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2019 року заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 15 жовтня 2019 року подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом та підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

15 грудня 2017 набув чинності Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст.355 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року), апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦПК України у судах діє Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Разом з тим, згідно пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на момент подання даної апеляційної скарги не розпочала своє функціонування, апеляційна скарга подається до апеляційного суду у порядку передбаченому ч.1 ст.296 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Вважаю, що застосування підпункту 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українине обмежує право особи на апеляційне оскарження, та не суперечить висновку Європейського суду з прав людини, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та отримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються (DIYA97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Підпункт 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України прийнятий Законом України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року разом із нормою от. 355 ЦПК України, отже, кожна особа, мала можливість ознайомитися з вказаними положеннями, чим законодавцем дотриманий принцип правової визначеності.

При цьому повернення апеляційної скарги жодним чином не може порушити принципу правової визначеності, оскільки суд діє виключно у межах визначеної законом процедури.

Водночас, принцип правової визначеності означає вимогу чіткості підстав, цілей та змісту нормативних приписів, особливо тих із них, які адресовані безпосередньо громадянам. Вони повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки. Принцип визначеності вимагає також, щоби повноваження органів виконавчої влади у відносинах із громадянами та їх об`єднаннями визначалися лише законами. Ними ж мають установлюватися межі розсуду цих органів. Жоден акт органів виконавчої влади не може підміняти своїм регулюванням закон і визначати власні межі свободи розсуду в указаних відносинах.

Наявність такої спеціальної норми є цілком логічною і відповідає принципам правової визначеності та пропорційності, адже забезпечує учасникам справи можливість ефективно реалізувати своє конституційне право на апеляційне оскарження судового рішення незважаючи на відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, лише за наявності якої можливе ефективне здійснення процедури, передбаченої ст.355 ЦПК України.

Положення викладені в підпункті 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України відповідають прецедентній практиці ЄСПЛ, який у справі «Олександр Волков проти України» (OleksandrVolkov v. Ukraine) від 09 січня 2013 року, заява №21722/11, констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та, що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.

У Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Підпункт 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України викладений чітко та зрозуміло, що не дає можливості для різного його тлумачення і є обов`язковим для виконання не тільки судами, а і учасниками справи.

У даному випадку Розділ XIII «Перехідні положення» є складовою частиною ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, отже є спеціальною законодавчою нормою, яка, серед іншого, визначає процедуру подання апеляційної скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Приймаючи норми, зазначені у розділі XIII «Перехідні положення» ЦПК України, законодавець враховував, що без ознайомлення з матеріалами цивільної справи, суддя апеляційного суду позбавлений можливості у строки, встановлені нормами ЦПК України, зробити висновок про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строків звернення із апеляційною скаргою, та про відповідність апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст.357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 359 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

Подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а відтак, і відсутність можливості ознайомитися з матеріалами справи та судовим рішенням, позбавляє можливості апеляційному суду дотримуватися вищезазначених процесуальних строків.

За таких обставин, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження. А витребувати матеріали справи суд може лише зазначивши це в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Іншого порядку витребування матеріалів справи діючим ЦПК не передбачено.

З огляду на те, що, як вже зазначено вище, наявність у ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року такої спеціальної норми як п.15.5) Перехідних положень ЦПК України забезпечує належне відправлення правосуддя на стадії апеляційного розгляду, оскільки забезпечує його оперативність та об`єктивність у вирішенні процесуальних питань і жодним чином не обмежує право особи на апеляційне оскарження, застосування цієї норми при вирішенні питання прийняття апеляційної скарги у повній мірі відповідає принципу пропорційності.

При цьому, повернення апеляційної скарги без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Тобто, апелянту слід звернутися з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області та останній має право одночасно порушувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, подавши про це відповідну заяву.

Керуючись пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - повернути апелянту без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.