Справа № 125/2433/23

Провадження №2/148/220/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(Заочне)

11 березня 2024 року         Тульчинський районний суд

Вінницької області

       в складі: головуючого судді               Саламахи О.В.,

                    за участю секретаря                Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                             В С Т А Н О В И В: 

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 16.01.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11.05.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1203-8283.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: фіксована сума кредиту 23200 грн.; строк кредитування - 300 днів; базавий період – 70 днів; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для повного погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 16.11.2023 становить 63405,60 грн, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 16 008 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 47 397,60 грн.

Зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 63405,60 грн, та понесені судові витрати у справі у сумі 2147,20 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки, оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1203-8283 (надалі кредитний договір). Договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3594, про що свідчить його копія (а.с. 10-12).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 п. 1 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Згідно кредитного договору сума кредитного ліміту складає 23200 грн., тип процентної ставки за користування кредитом - фіксований, заявлений строк кредитування - 300 календарних днів. Дата видачі кредиту – 11.05.2023; дата повернення кредиту – 05.03.2024. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 131080 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Сторони узгодили таблицю загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, а також паспорт споживчого кредиту (а. с. 16-18).

Відповідно до  копії  довідки про  перерахування  суми кредиту  №1203-8283 від 11.05.2023 (а.с. 23) вбачається, що відповідачу на платіжну карту № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 23200 грн., перерахування яких підтверджується копією листа АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2023 (а.с. 19-22).

Згідно довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, станом на 16.11.2023 за кредитом №1203-8283 від 11.05.2023 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 63405,60грн., що складається з: 16008 грн. – основний борг; 47397,60 грн. – залишок відсотків (а.с. 24, 25).

Відповідно до Вимоги про усунення порушень умов Договору №1203-8283 від 11.05.2023, позивачем на адресу відповідача надсилалась Вимога про усунення порушень, а саме: протягом 14 днів з дати отримання вимоги, шляхом сплати заборгованості за процентами на банківські реквізити позивача та останню повідомлено, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення, позивач буде змушений звернутися до суду (а.с. 27).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав позивача, тому порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитом №1203-8283 від 11.05.2023, в розмірі 63405,60грн., що складається з: 16008 грн. – основний борг; 47397,60 грн. – залишок відсотків.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами та доказів на спростування розрахунку заборгованості, помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надав, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн (а.с. зворотній бік 6).

На підставі  викладеного,  керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626,  628,  629,  639,  1046-1050,  1054,  1055  ЦК України,  ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247,  263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -  

                                        У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ  38548598,  заборгованість за кредитним договором №1203-8283 від 11.05.2023, в розмірі 63405,60 грн (шістдесят три тисячі чотириста п`ять гривень 60 копійок), що складається з: 16008 грн. – основний борг; 47397,60 грн. – відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження якого: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ  38548598, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, та якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: