Справа № 2-а-1187 2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ільницькій І.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом Київського обласного Центру зайнятості до ОСОБА_1, 3-я особа: Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, про стягнення коштів за навчання,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до договору, укладеного 16.09.2007 року між позивачем, відповідачем та ІПК Державної служби зайнятості України, за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснювалася підготовка ОСОБА_1 за напрямом-комп’ютерні науки, спеціальність-«Програмне забезпечення автоматизованих систем», освітньо-кваліфікаційний рівень-бакалавр, заочна форма навчання, строк надання освітньої послуги з 16.09.2007 року по 16.12.2010 року, у зв’язку з невиконанням навчального плану та порушенням умов договору відповідача наказом по ІПК від 16.03.2009 року було відраховано зі складу студентів, за його навчання за три семестри відповідно до довідки ІПК Київський обласний ЦЗ сплатив 3450 грн., відповідно до умов договору відповідач зобов’язаний відшкодувати вказану суму коштів ЦЗ, оскільки добровільно ці кошти не відшкодовані, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму коштів за навчання.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги.
Відповідач позов визнав частково, пояснив, що він навчався в ІПК Державної служби зайнятості два семестри, а потім перестав ходити на навчання, він згодний відшкодувати сплачені за його навчання кошти, але тільки за два семестри.
За ухвалою суду від 02.02.2010 року до участі в розгляді даної справи в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.
В суді представник 3-ї особи просила задовольнити позов в повному обсязі, пояснила, що відповідач проходив навчання в ІПК протягом 3-4 семестрів, у нього після здачі заліків та іспитів залишилася академічна заборгованість з 2-х предметів, але враховуючи те, що він просив надати йому можливість скласти заборгованість в індивідуальному порядку та виявив бажання продовжувати навчання в інституті, його було відраховано із числа студентів перед початком 6 семестру на підставі наказу № 77 від 16.03.2009 року, вартість освітньої послуги за три семестри становить 3450 грн. відповідно до затвердженого кошторису.
Заслухавши пояснення сторін, представника 3-ї особи, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Так, по справі встановлено, що 16.09.2007 року між ІПК Державної служби зайнятості України, Київським обласним ЦЗ та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця з вищою освітою та його подальше працевлаштування в органах державної служби зайнятості № ПЗАС/07/19, предметом якого є підготовка відповідача за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за напрямом-комп’ютерні науки, спеціальність –програмне забезпечення автоматизованих систем, освітньо-кваліфікаційний рівень-бакалавр, заочна форма навчання, строк надання освітньої послуги з 16.09.2007 року по 16.12.2010 року, що стверджується копією цього договору в матеріалах справи.
Відповідно до п.4 договору до обов’язків відповідача входило виконання навчального плану підготовки за напрямом –комп’ютерні науки, за спеціальністю-програмне забезпечення АЗ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу по ІПК від 14.09.2007 року за № 491/1 ОСОБА_1 було зараховано студентом 2-го курсу факультету соціальних комунікацій заочної
форми навчання за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем» з фінансуванням за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а відповідно до наказу по ІПК від 16.03.2009 року за № 77 ОСОБА_1 було відраховано зі складу студентів у зв’язку з невиконанням навчального плану та порушенням умов договору від 16.09.2007 року, що слідує з копій цих наказів.
На підставі повідомлення ІПК від 25.06.2009 року № 854 Київським обласним ЦЗ було перераховано за навчання ОСОБА_1 3450 грн., що становить оплату вартості навчання в інституті протягом 3-х семестрів.
Відповідно до затвердженого проректором з навчальної роботи ІПК кошторису, вартість навчання студентів на факультеті соціального менеджменту за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем» /прийом 2006 року/ становить: одного студента за семестр -1150 грн., що підтверджується копією кошторису, наданого представником 3-ї особи.
Як вбачається з наданої до суду довідки ІПК, ОСОБА_1 навчався протягом 3-4 семестрів, термін 16.09.2007 р.-30.09.2007 р.; 23.03.2008 р.-06.04.2008 р.; після здачі заліків та іспитів у нього залишилася академічна заборгованість з 2-х дисциплін: логіка та основи дискретної математики; тривалість 5 семестру- 27.10.2008 р.-15.11.2008 р.
Як пояснила представник 3-ї особи, ОСОБА_1 було надано час для здачі заборгованості, оскільки він звертався з проханням надати йому можливість скласти заборгованість в індивідуальному порядку, але оскільки заборгованість він так і не склав, то його було відраховано зі складу студентів перед початком 6 семестру.
Для підтвердження цих обставин до суду було надано письмові пояснення декана факультету соціальних комунікацій.
Заперечуючи частково проти позову, відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що він навчався в ІПК протягом 3-4 –го семестрів, а потім перестав відвідувати навчання, заборгованість не складав і по питанню щодо надання йому дозволу на індивідуальну здачу академічної заборгованості по предметах до інституту не звертався.
Але при вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Так, за ст.7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами соціальних послуг за цим Законом та Законом «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у навчальних закладах державної служби зайнятості або на договірній основі в інших навчальних закладах.
Як передбачено п.2 ст.16 вказаного Закону, кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст.7 цього Закону.
Відповідно до п.п.5.2-5.2.1 укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 відшкодовує до Фонду вартість навчання та компенсує витрати, пов’язані з його навчанням у наступних випадках: відрахування з ІПК ДСЗУ з неповажних причин, передбачених законодавством.
Крім того, згідно п.п.6.1, 6.1.5 дія договору припиняється у разі відрахування ОСОБА_1 з ІПК ДСЗУ.
Як вказано вище в постанові, відповідача було відраховано зі складу студентів у зв’язку з невиконанням навчального плану, тобто, з неповажних причин, чого сам відповідач не оспорював.
Право на відрахування зі складу студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах, у зв’язку з невиконанням навчального плану, передбачено ст.45 Закону України «Про вищу освіту».
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.
А за ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було встановлено судом, відповідач порушив умови договору, оскільки до його обов’язків входило виконання навчального плану підготовки за обраною ним спеціальністю.
Крім того, він не повідомив ні ЦЗ, ні ІПК ДСЗУ про те, що не буде відвідувати навчання та складати академічну заборгованість, хоча дія укладеного між сторонами договору могла б бути припинена за згодою сторін, що передбачено п.6.1.1 договору.
А тому суд вважає, що відповідач повинен компенсувати ЦЗ, як робочому органу виконавчої дирекції Фонду, кошти за його навчання в сумі 3450 грн., які він зобов’язаний повернути Фонду відповідно до умов договору.
При цьому судом враховується той факт, що ЦЗ було перераховано ІПК на підставі повідомлення інституту саме 3450 грн., які і підлягають поверненню до Фонду.
А якщо відповідач має претензії до ІПК стосовно терміну його навчання та щодо порушення порядку відрахування його з числа студентів, що призвело, на його думку, до збільшення суми коштів за навчання /за один семестр/, то він має право звертатися до суду з відповідним позовом до ІПК за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, які вважає порушеними.
Отже, виходячи з наведеного вище, відповідач повинен повернути центру зайнятості кошти, перераховані за його навчання, в сумі 3450 грн.
На підставі ст.4 п.34 Декрету КМ України « Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Позивач звертається до суду з вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства.
За п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
А відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
А тому керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.45 Закону України «Про вищу освіту», ст.ст. 525, 629 ЦК України, ст.ст. 3,6,17,158-163, 167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного Центру зайнятості 3450 грн.
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя Дмитренко А.М.