ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/589/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Чобанюк Т.М., довіреність №52-16/07 від 08.01.2019 р., адвокат;

від відповідача: Стрюк Н.О., довіреність №б/н від 11.03.2019 р., адвокат;

представник третьої особи не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 року у справі № 904/589/19 ( суддя Ніколенко М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Альянс-Запчастина", м. Кривий Ріг

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс", м. Кривий Ріг

про стягнення пені у розмірі 1 372 680 грн. та штрафу у розмірі 213 106,79 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" із позовом про стягнення пені у розмірі 1 194 120 грн. та штрафу у розмірі 213 106,79 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 року у справі №904/589/19 позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" (місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 23; код ЄДРПОУ: 35229556) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ: 32688883) пеню у розмірі 28 996,57 грн., штраф у розмірі 37513,29 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 997,65 грн.

Суд відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 343 683,43 грн. та штрафу у розмірі 175 593,5 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 343 683,43грн. пені, 175 593,50 грн. штрафу та 22 789,15 судового збору.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а саме ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, оскільки штрафні санкції, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час прострочення застосовуються за порушення грошового зобов`язання.

В той же час, предметом позову є стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт, а тому в даному випадку суд безпідставно розрахував штрафні санкції виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, а не з розміру, визначеного сторонами у договорі.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив суму невиконаних у строк робіт - 250 088,60 грн., виходячи з якої розрахував штраф у сумі 37 513,29 грн.

Апелянт посилається на те, що загальна вартість робіт за договором - 3 720 000 грн., з яких виконано у строк - на суму 2 299 288,04 грн., в тому сума штрафу за несвоєчасне виконання робіт повинна розраховуватись із суми несвоєчасно виконаних робіт у розмірі 1 420 711,96 грн. і повинна складати - 213 106,79 грн. ( 15% від вартості не виконаних у строк робіт)

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі № 904/589/19 в частині відмови в стягненні з Приватного підприємства "Альянс-Запчастина"

на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 1 343 683,43грн. пені, 175 593,50 грн. штрафу та 22 789,15 грн. судового збору та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 року у справі № 904/589/19, розгляд призначено на 09.09.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач); судді: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

9.09.2019 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів-членів колегії Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П. у відпустці.

Після виходу вищезазначених суддів (членів колегії суддів) із відпусток, апеляційна скарга підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2019 року у справі № 904/589/19 розгляд справи призначено на 10.10.2019 рік.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін (відзив на апеляційну скаргу).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в стягненні з Приватного підприємства "Альянс-Запчастина", м. Кривий Ріг на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг 1343683,43грн., пені, 175593,50грн. штрафу та 22789,15 грн. судового збору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЗ-Кривбас-Сервіс", м. Кривий Ріг в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином , представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

В судовому засіданні 10.10.2019року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та Приватним підприємством "Альянс-Запчастина" (підрядник) було укладено договір підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.2017 (договір).

Згідно з п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати у відповідності до проектно-кошторисної документації (кошторисної документації) наведені види робіт: капітальний ремонт екскаватора ЕКГ-10 госп. № 47 інв. № 4216184 (механічна частина), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані за цим договором роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт, доручених до виконання підряднику, визначена на підставі проектно-кошторисної документації (кошторисної документації), договірної ціни (додаток №2) та калькуляції (додаток №3), які є невід`ємною частиною цього договору та складає 3 720 000 грн. з ПДВ.

У додатку № 2 до договору сторони визначили договірну ціну на капітальний ремонт екскаватора - 3 303 730,8 грн.

У додатку № 3 до договору сторони визначили калькуляцію на виконання додаткових робіт з ремонту поворотної платформи - 416 269,2 грн. та перелік матеріалів основних та допоміжних на виконання додаткових робіт з ремонту поворотної платформи - 79 997,59 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що строк виконання робіт, передбачених цим договором: початок робіт - з моменту підписання, завершення робіт - 31.12.2017. Початок робіт фіксується сторонами актом, який надає підрядник.

Так, 14.09.2017 між сторонами будо підписано акт - допуск № 1-17 до виконання робіт з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-10 госп. № 47 в кар`єрі радіоуправління ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до акту - допуск № 1-17, початок робіт - 14.09.2017, завершення - 31.12.2017.

Також, 18.09.2017 між сторонами було підписано акт № 1-17 виводу до капітального ремонту екскаватора ЕКГ-10 госп. № 47.

Згодом, через несвоєчасну передачу підряднику електродів, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 19.12.2017 до договору підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.2017, якою було продовжено строк виконання робіт до 30.04.2018.

Згідно з п. 6.1 договору, здача - приймання робіт після завершення робіт на о`бєкті здійснюється у відповідності до діючих норм та правил та оформлюється актом (актами) виконаних робіт.

Звертаючись до приватного підприємства «Альянс-Запчастина» із позовом про стягнення пені у розмірі 1 194 120 грн. та штрафу у розмірі 213 106,79 грн., позивач посилався на те, що відповідачем порушено свої зобов`язання за договором підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.2017 в частині своєчасного виконання капітального ремонту екскаватора ЕКГ-10, госп. №47, інв. № 4216184.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не виконав весь обсяг робіт до 30.04.2018, що є підставою для стягнення пені та штрафу, передбачених умовами договору.

Разом з цим, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок пені у розмірі 0,3% від попередньо встановленої вартості робіт за договором - 3720000 грн. за загальний період з 01.05.2018 по 31.08.2018 у розмірі 1372680 грн., дійшов висновку, що такий порядок та механізм нарахування пені не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки законодавцем встановлено механізм нарахування штрафних санкцій (зокрема пені) у відсотках в день саме на суму несвоєчасно виконаного господарського зобов`язання. Дане правило є імперативним та не підлягає зміні за згодою сторін. А отже, за висновками суду, пеню та штраф слід нараховувати на вартість несвоєчасно виконаного зобов`язання, тобто на суму 250 088,60 грн.

Крім того, зменшуючи пеню, розраховану позивачем, суд виходив з того, що за прострочення зобов`язань за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а тому стягнув пеню від суми 250 088,6 грн. за період з 01.05.2018 по 31.08.2018 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період, у розмірі 28 996,57 грн., відмовивши у решті частини, а саме: 1 343 683,43 грн..

Визначаючи розмір штрафу у сумі 37 513,29 грн. , суд першої інстанції виходив з того, що фактично відповідачем несвоєчасно виконано господарське зобов`язання на суму 250088,6 грн., а тому вимоги про стягнення штрафу у розмірі 175593,5 грн. - є необґрунтованими.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише позивачем і лише в частині розміру штрафу та пені, то саме в цій частині колегія суддів здійснює перегляд рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що строк виконання робіт, передбачених цим договором: початок робіт - з моменту підписання, завершення робіт - 31.12.2017. Початок робіт фіксується сторонами актом, який надає підрядник.

Згодом, через несвоєчасну передачу підряднику електродів, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 19.12.2017 до договору підряду №2017/д/ОГМ/1207 від 23.08.2017, якою було продовжено строк виконання робіт до 30.04.2018.

Проте, у погоджений строк відповідач не виконав свої зобов`язання за договором і не виконав весь обсяг робіт до 30.04.2018.

З матеріалів справи вбачається, що у строк до 30.04.2018 відповідачем виконано роботи на загальну суму 2 299 288,04 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № б/н за вересень 2017 на суму 476 655,72 грн., № 2 за листопад 2017 на суму 772 328,15 грн., № б/н за грудень 2017 на суму 245 818,43 грн., № 4 від 19.12.2017 на суму 416 269,2 грн. та № 6 за квітень 2018 на суму 388 216,54 грн.

Решту робіт з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-10 госп. № 47 інв. № 4216184 відповідач виконав тільки у серпні 2018 (див. акт приймання виконаних робіт № 9 за серпень 2018 на суму 250088,60 грн. (том 1 а.с. 120-122).

Оскільки п. 9.2 Договору передбачено, що у разі прострочення строків виконання робіт, нарахування пені здійснюється від загальної вартості робіт за договором, яка складає 3 720 000 грн. , а тому позивач обґрунтовано нарахував пеню у сумі 1 194 120 грн. у розмірі 0,3 % від загальної вартості робіт.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що розмір пені необхідно обмежувати обліковою ставкою Національного банку України, є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час, позивач стягує штрафні санкції за порушення не грошового зобов`язання, а зобов`язання за порушення строків виконання робіт, а тому суд повинен був розрахувати штрафні санкції у розмірі, передбаченому договором.

Крім того, висновки суду про те, що законодавцем встановлено механізм нарахування штрафних санкцій (зокрема пені) у відсотках в день саме на суму несвоєчасно виконаного господарського зобов`язання., а тому дане правило є імперативним та не підлягає зміні за згодою сторін, є безпідставними, оскільки ч.4 ст. 231 ГК України передбачено, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Ст.627 Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки сторони передбачили в п. 9.2 договору підряду порядок визначення пені та штрафу, які підлягають стягненню з підрядника у разі порушення строків виконання робіт, зокрема, пеня розраховується в розмірі 0.3 процента від загальної вартості робіт по договору, а штраф - в розмірі 15 процентів від вартості не виконаних у строк робіт, то висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи та нормам Господарського кодексу України.

Щодо обчислення розміру штрафу, то колегія суддів також не погоджується з висновками суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору передбачена загальна вартість підрядних робіт з капітального ремонту екскаватора - 3720000 грн. ( п.2.1), з яких на момент настання кінцевого строку їх виконання підрядником виконано на 2 299 288,04 грн., а тому вартість не виконаних у строк робіт складає 1420711,96 грн. ( 3 720 000 - 2 299 288,04 грн)

За умовами договору, за відставання від термінів виконання робіт більш ніж на 10 календарних днів, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 15% від вартості невиконаних у строк робіт, а тому позивач обґрунтовано нарахував штраф у сумі 213 106,79 грн. ( 1 420 711,96 грн. х15%)

При цьому, розрахунок суду виходячи із суми 250 088,60 грн. є неспроможним, оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що в договір вносились зміни в частині обсягу та вартості робіт.

З огляду на вищезазначені обставини господарський суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, дав неналежну правову оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 277 ГПК України, є підставами для скасування рішення суду в незадоволеній частині позовних вимог про стягнення пені 1 343 683,43грн., і штрафу 175 593,50грн.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"- задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 року у справі № 904/589/19 в оскаржуваній частині - скасувати.

Стягнути з Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" (місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 23; код ЄДРПОУ: 35229556) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ: 32688883) 1 343 683,43грн., пені, 175 593,50грн. штрафу та 22789,15 грн. судового збору.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

В неоскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2019року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова

Суддя Л.П.Широбокова