Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #82152098


Ухвала

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 363/1220/16-к

провадження № 51-4988ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_2 ,

встановив:

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З касаційної скарги вбачається, що потерпіла посилаючись на порушення норм матеріального права, не вказує, які норми закону України про кримінальну відповідальність порушено апеляційним судом, в чому таке порушення полягає та воно вплинуло на прийняття оскаржуваної ухвали.

Окрім цього, потерпіла вказує на порушення п. 3 ч. 3 ст. 56 КПК України, відповідно до якого, потерпілий має право брати участь у безпосередній перевірці доказів, проте не зазначає якому свідку ці питання були адресовані та не конкретизує в чому таке порушення полягає.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою потерпілої.

У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши їй п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху, надавши їй п`ятнадцятиденний строк з дня отримання нею копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація