Справа  №2- 1066/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

     головуючого – судді Кузіній Ж.В.

     при секретарі – Дзюбенко Р.Д.

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, « Полтавської державної нотаріальної контори  про визнання поважною причиною пропуску строку позовної давності, визнання об»єкту нерухомості спільною сумісною власністю, визнання  свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання права власності на частину майна, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулась до суду з позовом про  визнання поважною причиною пропуску строку позовної давності ,  визнання об»єкту  нерухомості  спільною сумісною власністю ,  визнання свідоцтва про  право на  спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності  на частину майна посилаючись на те, що  з 29.04.1984 року по 28.11.1995 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. 02.08.1985 року подружжя за спільні кошти придбали старе домоволодіння  по провул. Промисловий, 2-А м. Полтави  ( стара адреса вул.. М.Бірюзова,22/2 ). Станом на 1989 рік будівельні та ремонтні роботи були завершені , в результаті чого розмір та вартість будинку збільшилася. Після народження першої дитини позивач за станом  здоров»я була поставлена на  диспансерний облік до  Полтавської обласної  клінічної психіатричної лікарні , де вона пройшла курс лікування . Народження другої дитини  призвело до значного погіршення її здоров»я, що в подальшому призвело до  розпаду сім»ї та розлучення. Після розірвання шлюбу позивач продовжувала проживати у домоволодінні, питання розподілу спільного майна подружжя не ставилося, а використовувалось спільно. З метою працевлаштування у 1996 році позивач виїхала до Аргентини, де  01.10.2001 року у неї народилася  дочка. За станом здоров»я, який постійно погіршувався, відсутністю коштів, позивач не могла тривалий час повернутися до України . 18.10.2005 року помер ОСОБА_6  28.12.2007 року позивач повернулась з дочкою до України та за станом здоров»я періодично знаходилась на лікуванні в Полтавській обласній  клінічній психіатричній лікарні, у зв»язку з чим  не могла   забезпечувати  себе та свою неповнолітню дочку, приймати участь у її вихованні , а тому рішенням Київського райсуду м. Полтави її було позбавлено батьківських справ. У  вересні 2009 року від відповідачів вона дізналась, що вони отримали свідоцтва про право на спадщину по Ѕ частині домоволодіння за кожним та у 2002 році ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння. Оскільки це домоволодіння є спільною сумісною власністю подружжя, то вона має право власності на його Ѕ частину, інша частина повинна бути розділена порівно між відповідачами в порядку спадкування.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представники позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, враховуючи стан здоров»я позивача та перебування її за межами країни протягом тривалого часу визнати поважними причини пропуску  позовної давності, визнати житловий будинок  з надвірними побудованими по пров. Промисловому,2-А м. Полтави  об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та позивача  , визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, що видані 2 державною полтавською нотаріальною конторою щодо визнання за відповідачами права власності по Ѕ частині на спірне домоволодіння, визнати за позивачем право власності на Ѕ частину вказаного домоволодіння, за відповідачами – по ј частині за кожним.

    Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково , а саме  в частині поновлення строку позовної давності, визнання  житлового будинку з по господарськими спорудами по пров. Промисловому,2-А м. Полтави  об»єктом права спільної сумісної власності його батьків – ОСОБА_6 та позивача по справі, з іншими позовними вимогами не згоден, вважає, що право власності необхідно залишити в тих частках  на які видані свідоцтво про право на спадщину. Планує при продажі спірного будинку  першочергово забезпечити житлом позивача по справі, потім придбати собі та брату житло.

    Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково в частині визнання  житлового будинку з по господарськими спорудами по пров. Промисловому,2-А м. Полтави  об»єктом права спільної сумісної власності його батьків – ОСОБА_6 та позивача по справі, в іншій частині позов не визнав , оскільки вважає, що  позивач  повинна була раніше провести розподіл майна. Просив залишити  право власності за ним з відповідачем ОСОБА_4 по Ѕ частині, при продажу будинку  інтереси позивача не будуть порушені.

    Друга полтавська державна нотаріальна контора  та ПП ПБІ «Інвентаризатор» в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, надали лист  про розгляд справи в їх відсутність.

Враховуючи, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, що не з’явилися.  

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з  наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 29.09.1984 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу позивачу  присвоєно прізвище ОСОБА_6.

Згідно договору купівлі –продажу від  02.08.1985 року на ім.»я ОСОБА_6  було придбано домоволодіння за адресою  вул.. М.Бірюзова 22/2 та в послідуючому було змінено адресу на пров.  Промисловий, 2-А м. Полтави.

Рішенням виконкому  Київської районної у м. Полтаві ради  № 656 від 27.10.1987 року  дозволено ОСОБА_6 провести  капітальний ремонт будинку з зовнішнім переплануванням, підняття висоти, заміни вікон, покриття у цьому будинку та дозволено добудову  житлової  частини розміром 4,0х4,0 м, сараю в блоці з будинком корисною площею 15 кв.м. та гаражу площею 18 кв.м.

Зазначені роботи були завершені у 1989 році, про те право власності було оформлено 26 вересня 2002 року  та зареєстровано в БТІ «Інвентаризатор»  01 жовтня 2002 року.

У судовому засіданні відповідачами визнавалось, що вказане домоволодіння є спільною сумісною власністю  їх батьків  ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_1 , кожному з них належить по Ѕ частині  цього домоволодіння, а тому зазначена обставина в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню та  у зв»язку з цим позовні  вимоги в частині визнання  житлового будинку з погосподарськими спорудами по пров. Промисловому , 2-А м. Полтави спільною сумісною власністю  подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_1 права  власності на Ѕ частину вказаного домоволодіння  підлягають задоволенню.

18 жовтня 2006 року ОСОБА_6 помер та відкрилась спадщина на належну йому частину  спірного домоволодіння, а саме Ѕ частину.

Відповідачі  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в розумінні ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги , в установлений законом строк звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а тому за ними необхідно визнати право власності в порядку спадкування по ј частині за кожним  на зазначене домоволодіння.

За таких обставин свідоцтва про право на спадщину за законом ,які зареєстровані в  реєстрі за  № 1-1252  та № 1-1254 від 21.06.2006 року та видані на ім.»я  ОСОБА_8 та ОСОБА_4  щодо визнання права власності  за кожним по Ѕ частині цього домоволодіння  підлягають визнанню частково недійсними.

Що стосується строків звернення позивача за захистом своїх прав, то  суд вважає, що позивач ОСОБА_1  за станом здоров»я  ,  тривалого часу перебуванням за межами України  , що не заперечувалось відповідачами по справі,  з поважних причин  пропустила  зазначений строк, а тому  відповідно ч.1 ст. 80  ЦК України ( в редакції 1963 року) можливо поновити  такий строк.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та звільнена від сплати судового збору, а тому  з відповідачів на користь держави підлягають стягненню по 250 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 22 КпШС України, ст. 80 ЦК України ( 1963 року), ст. 1261 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати поважними причини пропущення  строку позовної давності.

Визнати житловий будинок з господарськими спорудами  по пров. Промисловому, 20А у м. Полтаві об»єктом права спільної сумісної власності  подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом  від 21 червня 2006 року № 1-1252  та свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 червня 2006 року № 1-1254 виданих  Другою Полтавською державною нотаріальною конторою на Ѕ частину  житлового будинку з господарськими спорудами по пров. Промисловий,2А м. Полтави виданих на ім.»я ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ  частину житлового будинку з господарськими спорудами  по пров. Промисловий,2А м. Полтави.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ј частину житлового будинку з господарськими спорудами  по пров. Промисловий,2А м. Полтави.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ј частину житлового будинку з господарськими спорудами  по пров. Промисловий,2А м. Полтави.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5  по 250 грн. судового збору з кожного.

Рішення підлягає реєстрації в ПП ПБТІ «Інвентаризатор».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через  Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

Головуючий                                           Ж.В.Кузіна

Копія вірна:

 Суддя                             Кузіна Ж.В.

 Секретар                         Абрамова І.Г.