Справа № 2-375/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

              18 березня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» про стягнення заробітної плати та компенсації,

В С Т А Н О В И В:

              Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить  стягнути з ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» на його користь заборгованість з заробітної плати в розмірі 5611,79 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 1279,10 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 62,19 грн., а також 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 7953 грн. 08 коп., посилаючись на те, що він працював контролером контрольно-пропускного пункту у ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» з 10 грудня 2008 року.

              Наказом № 29-1 від 11 січня 2010 року був звільнений за погодженням сторін. У відповідності до КЗпП України, відповідач був зобов’язаний в день звільнення виплатити розрахункові кошти в розмірі 5611,79 грн.

             Відповідно до Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року відповідач, окрім прямої заборгованості, повинен сплатити йому компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строку виплати заробітної плати у розмірі 62,19 грн.

             Оскільки відповідач повинен був здійснити з ним повний розрахунок у день звільнення, але не зробив цього до теперішнього часу, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за час затримки у розмірі 1279,10 грн.

             Крім того, в зв’язку з тим, що відповідач не виплачував йому заробітну плату, він не мав змоги купувати необхідні продукти харчування, одяг та взуття, своєчасно сплачувати комунальні послуги. Він був змушений позичати гроші у рідних та знайомих. В результаті у нього з’явилася безсоння, він став дратівливим, загострилися відносини з рідними та друзями. Він був позбавлений душевного спокою, відчуває безпорадність та пригніченість. Все це призводить до моральних страждань. Спричинену моральну шкоду оцінює в 1000 грн.

              Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі, та розгляд справи за його відсутністю.

              Представник відповідача ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутністю, та з посиланням на часткове визнання позову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості з заробітної плати в розмірі 4682, 93 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 928, 86 грн. без урахування середнього заробітку за весь час затримки та моральної шкоди.

              Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

              Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» з 10 грудня 2008, де працював контролером контрольно-пропускного пункту. Наказом № 29-1 від 11 січня 2010 року був звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін з 11 січня 2010 року.

              На день звільнення ОСОБА_1 належала до сплати від ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» заборгованість по заробітній платі в розмірі 5611,79 грн. (довідка відповідача № 44 від 20.01.2010 року).

              Станом на 11 січня 2010 року розмір заборгованості з заробітної плати складає 5611,79 грн.

              Відповідно до ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України від 24.03.1995 року „Про оплату праці” – заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

              Відповідно до ст. 116 КЗпП України – при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

              За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму, що належала ОСОБА_1 при звільненні, у розмірі 5611,79 грн.

              Сума заборгованості у зв’язку з ростом інфляції частково знецінилась та підлягає компенсації – на підставі ст. 34 Закону України „Про оплату праці” в загальній сумі 62,19 грн., розрахунок якої відповідає порядку, встановленому Положенням про порядок компенсації працівника втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.

              Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати у розмірі 62,19 грн.

              Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України – в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

              Пленум Верховного Суду України в п. 25 Постанови №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз’яснив, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

              Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд провадить шляхом множення середньоденного заробітку позивача, який згідно довідки відповідача дорівнює 127,91 грн., на число робочих днів (за винятком вихідних та святкових днів ).  Таким чином,  розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складе: 127,91 грн. х 10 днів = 1279,10 грн.

              Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 1279,10 грн.

              Також суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на підставі ст. 237-1 КЗпП України моральної шкоди за мотивів доведеності факту спричинення такої шкоди. Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь душевних страждань ОСОБА_1, яких останній зазнав у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні та виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода, завдана позивачу, підлягає відшкодуванню відповідачем ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» у розмірі 1000грн.

              У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 69,53 грн. ( 1% від задоволених позовних вимог в частині вимог майнового характеру), та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи на користь УДК у м. Донецьку у розмірі 120,00 грн.

              Керуючись  ст.ст. 209,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

              Позов задовольнити, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в розмірі 5611 (п’ять  тисяч шістсот одинадцять) грн. 79коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев’ять) грн. 10коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в розмірі 62 (шістдесят дві) грн. 19коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн. 00коп.

              Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» судовий збір на користь держави у розмірі 69,53 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення на користь УДК у м. Донецьку у розмірі 120,00 грн.    

               Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу на ім’я Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         Є.Д. Мілєйко