Справа: № 2-А-596\10\2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2010 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Козак А.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської Ради про визнання розпорядження неправомірним ,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати неправомірним розпорядження Київської райадміністрації Одеської міськради №463 від 20 липня 2009 року”Про розгляд протесту прокуратури Київського району м.Одеси на розпорядження Київської райадміністрації Одеської міськради №1610 від 20.10.2003 року” та скасувати зазначене розпоряджнення. У судовому засіданні представник позивачки вимоги підтримав.
Представник відповідача з позовом не погодився.
Суд вислухав представників сторін, вивчив надані документи і встановив наступне:
Розпорядженням Київської райадміністрації №1610 від 20 жовтня 2003 року „Про прийняття в експлуатацію будівель по вул.Ак.Вільямса,41-з гр.ОСОБА_1С.” затверджено акт прийняття в експлуатацію житлового будинку літ.”А” з господарськими спорудами, що розташовані по вул.Ак.Вільямса,41-з у м.Одесі у гр.ОСОБА_2 На підставі зазначеного розпорядження Київської райадміністрації 31 жовтня 2003 року виконком Одеської міськради видав ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на домоволодіння за №41-з по вул.Ак.вільямса у м.Одесі. У 2008 році ОСОБА_1 звернулась до Одеської міськради з заявою про передачу їй у приватну власність в порядку ст.116-118 ЗК України земельної ділянки по вул.Ак.Вільямса,41-з у м.Одесі для обслуговування житлового будинку і надвірних споруд, належних їй на праві власності і довідалась, що 21.01.2008 року державний акт на цю земельну ділянку було видано Таїровською селищною Радою на ім”я ОСОБА_3 Під час вирішення спору за позовом ОСОБА_2 до Таїровської селищної Ради, третя особа з боку відповідача – ОСОБА_3 про визнання частково незаконним рішення селищної Ради і визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, Київська райадміністрація 20 липня 2009 року розпорядженням №463 задовольняє протест прокуратури Київського району м.Одеси від 10.07.2009 року на розпорядження райадміністрації №1610 від 20.10.2003 року „Про прийняття в експлуатацію будівель по вул.Ак.Вільямса,41-з, гр.ОСОБА_1С.” і скасовує розпорядження за №1610.
Позивачева сторона стверджує, що розпорядження Київської райадміністрації №463 від 20 липня 2009 року є неправомірним, тому як Київська райадміністрація Одеської міськради не є правонаступником Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради, протест прокуратури мав право розглядати Одеський міськвиконком, який і є правонаступником Київської райадмінстрації 2003 року. Крім того, позивачка вважає, що на розгляд протесту прокуратури Київська райадміністрація повинна була її – ОСОБА_1 – запросити.
Представник відповідача, не визнаючи позов ОСОБА_2, стверджував, що розпорядження Київської райадміністрації №463 від 20.07.2009 року відповідає вимогам Закону і правові підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладених обставин суд вважає позов ОСОБА_1 обгрунтованим і підлягаючим задоволенню.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні по справі за №1-9\2009 від 16.04.2009 року „ Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов”язані з реалізацією певних суб”єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб”єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органами місцевого самоврядування після їх виконання”. У даному випадку скасовано ненормативний правовий акт органу місцевого самоврядування через шість років після його виконання без сповіщення про це особи, чії права та інтереси були порушені.
Крім того, суд встановив, що при розгляді протеста прокуратури Київського району м.Одеси від 10.07.2009 року Київська райадміністрація працювала тільки з протестом прокуратури - не дослідила документи, які були у 2003 році підставою для розпорядження №1610 від 20.10.2003 року (як пояснив представник відповідача – розпорядження райадміністрації за 2003 рік разом з додатками знаходиться в архіві міста), не перевірила правовий статус будівель по вул.Ак. Вільямса, 41-з у м.Одесі, не з”ясувала наявність цивільно-правового спору щодо будівель і земельної ділянки по вул.Ак.Вільямса,41-з між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, який на той час вирішувався в судовому порядку. Рішенням Київського райсуду м.Одеси від 23.09.2009 року визнано неправомірним рішення Тіїровської сільради „Про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки” та визнано недійсним державний акт на право првиатної власності на земельну ділянку по вул.Ак.Вільямса,41-з у м.Одесі, виданий Таїровською сільрадою 21.01.2008 року на ім”я ОСОБА_3 Внаслідок чого Київська райадміністрації постановила Розпорядження, яким порушила права та інтереси ОСОБА_1
Керуючись ст.158-163 КАС України, суд
Постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розпорядження Київської райадміністрації Одеської міської Ради №463 від 20 липня 2009 року „Про розгляд протесту прокуратури Київського району м.Одеси на розпорядження Київської райадміністрації Одеської міської Ради №1610 від 20.10.2003 року” визнати неправомірним.
Розпорядження Київської райадміністрації Одеської міськради №463 від 20 липня 2009 року”Про розгляд протесту прокуратури Київського району м.Одеси на розпорядження Київської райадміністрації Одеської міськради №1610 від 20.10.2003 року” – скасувати.
Постанова може бути оскаржена в адміністративний апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м.Одеси. Заява про апеляційне оскарження надається протягом 10 днів з дня оголошення постанови, апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви, з направленням копії до апеляційного суду.
Суддя