Справа 2-о-30/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року                         м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у  складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

при секретарі – Чорній А.О.,

за участю:

заявника – ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України з 2000 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з 2000 року, посилаючись на те, що він народився в республіці ОСОБА_3, але в 2000 році разом з матір'ю переїхав на постійне місце проживання в Одеську область і з цього часу проживає в Україні, тут навчався і працював, а у віці 16 років отримав паспорт громадянина ОСОБА_3, з урахуванням цього заявник просить встановити факт постійного проживання, оскільки на цій підставі він має право на отримання громадянства України відповідно до п.3 ст.9 Закону України "Про громадянство".

    Заявник свої вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що він разом з матірю проживали з 2000 року у її сестри в с.Весела Балка Фрунзівського району Одеської області, закінчив школу на Україні, одружився з українкою, тому просить встановити факт його постійного проживання на території України з 2000 року на законних підставах.

Представник заінтересованої особи вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказавши на те, що заявник є громадянином ОСОБА_3 і проживає на території України як іноземець, набути громадянство України на підставі п.3 ст.9 Закону України "Про громадянство", безперервно проживаючи на території України протягом певного часу, він не може, оскільки не надав суду доказів на підтвердження свого постійного перебування на території України на законних підставах відповідно до вимог Закону України "Про імміграцію", а тому, перебуваючи на території України з 2000 року без реєстрації, він порушив Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України.

    Заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

    ОСОБА_1 народився 9 вересня 1988 року в м.Кишинів Молдовської РСР(а.с.5) та є громадянином ОСОБА_3 (а.с.10,11).

У 2000 році він разом з матір'ю та братами переїхав на постійне місце проживання на територію України в с.Весела Балка Фрунзівського району Одеської області та відповідно до довідки Затишанської селищної ради Фрунзівського району постійно проживав там до 2009 року (а.с.8).

У 2004 році він закінчив Дружелюбівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Фрунзівського району Одеської області(а.с.13-14). З 30 березня по 25 квітня 2006 року працював різноробочим у ТОВ "Правда" (а.с.9).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Згідно зі ст.5 Закону України " Про свободу пересування та ввльний вибір місця проживання в Україні" законними підставами перебування на території України є для іноземців та осіб без громадянства - реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Проте у порушення даних вимог заявник проживав в Україні без законних підстав, оскільки не зареєструвався у встановленому законом порядку та не отримав посвідку на постійне проживання на території України.

Відповідно  ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання на території України з 2000 року заявнику необхідно для набуття громадянства України.

    Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України "Про громадянство" іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України за умовою безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 з 2000 року знаходився у країні незаконно, тому відсутні правові підстави для встановлення факту постійного проживання з 2000 року на території України на законних підставах.

За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11,60,64,212-215,259 ЦПК України,  суд -    

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимоги  про встановлення факту постійного проживання на території України з 2000 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення, і  апеляційної скарги протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.    

Суддя