ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019 року м. Дніпро Справа № 904/5895/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мельниченко І.Ф.), постановлену у м. Дніпро 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18

за позовом Криворізької міської ради

до фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

про стягнення 50 727,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018р. Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича заборгованості з орендної плати за земельну ділянку площею 0,6480га, з кадастровим номером 1211000000:03:001:0222, для розміщення тичасової споруди автостоянки на вул. Гутовського біля житлових будинків 41 та 57 у Довгінцевському районі м. Кривого Рогу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 у розмірі 50 727,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 14.08.2009 в частині повної та своєчасної оплати оренди, оскільки відповідачем не повернуто земельну ділянку позивачу після припинення дії договору, а згідно з умовами договору зобов`язання відповідача з оплати оренди за фактичне користування земельною ділянкою продовжують існувати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року у справі № 904/5895/18 закрито провадження у справі за позовом Криворізької міської ради до фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення 50 727,72 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулася Криворізька міська рада, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року у справі № 904/5895/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що спірна земельна ділянка була надана в користування відповідачу саме як фізичній особі-підприємцю, а умовами договору оренди землі передбачено, що орендар сплачує орендну плату за землю до повернення земельної ділянки за актом прийому-передачі, тобто позовні вимоги обґрунтовані саме невиконанням фізичною особою-підприємцем Штефан В.О. своїх зобов`язань за договором оренди землі;

- суд першої інстанцій дійшов до помилкового висновку про необхідність застосування при розгляді цієї справи правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 306/2004/15-ц, оскільки у даному випадку, земельна ділянка за рішенням міської ради передавалася відповідачу в оренду як фізичній особі-підприємцю для здійснення комерційної, господарської діяльності;

- безпідставно була застосована судом першої інстанції і правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17, від 27.06.2018 у справі №749/230/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 904/1182/17, оскільки обставини вказаних справ, також різняться від спірних, адже предметом дослідження у вказаних справах є правовідносини, що виникли між власником земельної ділянки та фізичною особою взагалі без укладення договору оренди земельної ділянки;

- судом першої інстанції не враховано, що в спірних земельних правовідносинах з Криворізькою міською радою відповідач ніколи не виступав в статусі фізичної особи, а також він не був та не є власником спірної земельної ділянки або об`єкту нерухомого майна, розташованого на ній;

- всупереч приписам діючого процесуального закону не вказані судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і підстави та висновки з яких виходив суд при вирішенні питання про закриття провадження по справі, а також не встановлено ким саме виступає відповідач у спірних правовідносинах: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2019р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.04.2019р.

18.04.2019р. фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано заяву про відвід судді Пархоменко Н.В. від розгляду даної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2019р. заяву фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід судді Пархоменко Н.В. від розгляду справи № 904/5895/18 визнано необгрунтованою, зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18 до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, передано заяву фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід судді Пархоменко Н.В. від розгляду даної справи на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2019р. (суддя Чус О.В.) у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід судді Пархоменко Н.В. від розгляду справи № 904/5895/18 - відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2019р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.05.2019р.

07.05.19р. фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано заяву про відвід судді Чередко А.Є. від розгляду даної справи.

Розглянувши подану фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою апеляційного господарського суду від 07.05.2019р. зупинено апеляційне провадження у справі № 904/5895/18 до вирішення питання про відвід судді Чередко А.Є. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2019р. (суддя Подобєд І.М.) у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід головуючого судді Чередко А.Є. від розгляду справи № 904/5895/18 - відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2019р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18 колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., суддів - Коваль Л.А., Білецька Л.М., поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.05.2019р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019р. задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відкладення розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 11.06.2019р.

11.06.2019р. відповідачем - фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 904/5895/18 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 904/5896/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019р. клопотання фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про зупинення апеляційного провадження у справі № 904/5895/18 - задоволено, зупинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 904/5896/18.

12.09.2019р. Криворізькою міською радою подано клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі № 904/5895/18 у зв`язку із розглядом Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 904/5896/18, що підтверджується доданою постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 904/5896/18, якою касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 904/5896/18 - залишено без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. поновлено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.10.2019р.

У судовому засіданні представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсягу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності з вимогами ст. 231 ГПК України, посилаючись при цьому на те, що позивачем не доведено використання ним спірної земельної ділянки саме як фізичною особою-підприємцем для комерційних цілей.

Також, відповідачем 08.10.2019р. подано до апеляційного суду додаткові письмові пояснення, згідно з якими він вказує, що з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки відповідні правовідносини між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Штефан В .О . припинилися, відповідач господарську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює, а спір у справі не повинен розглядатися у порядку господарського судочинства, оскільки підставою виникнення спору є протиправні дії Криворізької міської ради з затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2009р. Криворізькою міською радою (орендодавець позивач у даній справі) та фізичною особою-підприємцем Штефаном Владиславом Олександровичем . (орендар, відповідач у даній справі) укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 16.09.2009р. за № 040910800787), відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.06.2009р. № 3312 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення тимчасової споруди автостоянки, яка знаходиться на вул. Гутовського біля житлових будинків № № 41 та 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу .

Пунктом 6 договору встановлено, що він укладений на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.04.2013р. № 1928 відповідачу відмовлено в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки, зобов`язано припинити комерційне використання земельної ділянки та повернути її міській раді за актом приймання-передачі (повернення).

Згідно пунктів 18-19 Договору, після припинення дії договору "Орендар" повертає "Орендодавцеві" земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання- передачі.

Відповідно до пункту 21 Договору, неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє "Орендаря" від орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Відповідачем рішення міської ради від 24.04.2013р. № 1928 не виконано, спірну земельну ділянку позивачу за актом приймання-передачі не повернуто, що і було підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.

Закриваючи провадження у справі місцевий господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 14.08.2009р. припинено на підставі рішення Криворізької міської ради № 1928 від 24.04.2013р. у зв`язку з відмовою в його продовженні, отже відповідач перебуває на вказаній земельній ділянці без належних правових підстав, а наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема у правовідносинах з користування земельною ділянкою без правових підстав, тобто спір у справі не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Проте з таким висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Так, згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

В силу п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи:

- у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору по даній справі є стягнення орендної плати за невиконання умов господарського договору - договору оренди земельної ділянки, укладеного між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Штефан В.О.

Відповідно до статті 93 ЗК України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським зобов`язанням визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

З долучених до позовної заяви доказів, вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладався з фізичною особою-підприємцем Штефаном В.О. та йому надавалась земельна ділянка саме як підприємцю для господарської діяльності - для розміщення автостоянки.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що припинення дії договору оренди земельної ділянки не доводить її використання відповідачем саме для підприємницької діяльності є безпідставними з огляду на те, що відповідачем не виконані умови договору щодо повернення земельної ділянки у встановленому порядку та строки, а його умовами також передбачено сплату орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, тобто правовідносини з виконання договору між сторонами не припинилися.

Таким чином, оскільки рішенням Криворізької міської ради та договором оренди земельна ділянка на вул. Гутовського біля житлових будинків №№ 41 та 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу надавалась в оренду саме фізичній особі-підприємцю Штефану В.О. для здійснення господарської діяльності по розміщенню автостоянки, то в спірних земельних правовідносинах відповідач виступав як суб`єкт господарювання, а не як фізична особа, відтак спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За наведених обставин відхиляються апеляційним судом і доводи відповідача щодо не використання ним спірної земельної ділянки у комерційних цілях після припинення дії договору, а також доводи, викладені у додаткових письмових поясненнях у справі, оскільки вони стосуються суті спору та не впливають на визначення даної справи такою, що відноситься до господарської юрисдикції.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судова практика Верховного Суду, а саме: постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17, від 27.06.2018 у справі № 749/230/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 904/1182/17, на які послався суд першої інстанції в своїй ухвалі, не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України " Про судоустрій та статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

З постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3204/17 вбачається, що позовні вимоги були заявлені до фізичної особи-підприємця про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, з огляду на те, що відповідач, як фізична особа була власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, право користування на яку відповідачем не було оформлено.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Харківського апеляційного господарського суду про закриття провадження у справі, оскільки спір виник між Радою та ОСОБА_3 , як фізичною особою, тому не підлягає розгляду у господарських судах.

З постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 749/230/15-ц вбачається, що предметом спору є стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, заявлених до фізичної особи, яка є власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, право користування на яку відповідачем на оформлено, проте використовується для підприємницької діяльності.

Велика Палата у даній справі не погодилась з судами загальної юрисдикції, які дійшли висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем з приводу користування відповідачем як суб`єктом господарювання земельною ділянкою комерційного призначення.

Велика Палата зазначила, що за відсутністю встановлених судами обставин фактичного використання відповідачем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності в якості підприємця висновки судів щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства є помилковими.

З постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 629/4628/16-ц вбачається, що позовні вимоги були заявлені до фізичної особи про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, з огляду на те, що відповідач, як фізична особа була власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, право користування на яку відповідачем не було оформлено.

Велика Палата по даній справі скасувала рішення судів та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на неправильне застосування норм матеріального права. При цьому, колегія суддів погодилась з аргументами позивача про відсутність юрисдикції господарського суду для розгляду цієї справи з огляду на те, що земельні правовідносини виникли між позивачем і відповідачем як фізичною особою, відповідач саме як фізична особа придбав нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, а також як фізична особа отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а тому наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з користування земельними ділянками без укладання договору оренди.

З постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/1182/17 вбачається, що позовні вимоги були заявлені міською радою до фізичної особи-підприємця про стягнення збитків внаслідок недоотримання орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, з огляду на те, що відповідач, як фізична особа, був власником нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, право користування на яку відповідачем не було оформлено.

Скасовуючи рішення господарських судів та закриваючи провадження, колегія суддів Великої Палати зазначила, що судами не встановлено, що у спірних земельних правовідносинах, зокрема, стосовно використання відповідачем земельної ділянки і забезпечення розроблення проектів землеустрою відповідач брав участь саме як фізична особа-підприємець.

Таким чином, аналіз вищезазначеної практики Верховного Суду дозволяє дійти висновку, що дана практика не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки по зазначеним справам земельні ділянки використовувались без правовстановлюючих документів фізичними особам, власниками нерухомого майна, розташованого на цих земельних ділянках, а тому наявність у них статусу суб`єкта підприємницької діяльності не свідчить про те, що вони виступають у правовідносинах з приводу використання земельних ділянок саме як суб`єкти підприємницької діяльності.

У даній справі спір виник між Криворізькою міською радою та фізичною особою -підприємцем, з приводу договору оренди, укладеному з ним саме як з фізичною особою -підприємцем, а тому спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

За наведених обставин та виходячи з предмету та підстав позову, спір у справі відноситься до юрисдикції господарских судів, а у суду першої інстанції були відсутні підстави, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України для закриття провадження у справі.

Вищенаведена правова позиція, також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 904/5896/18, якою касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 у справі № 904/5896/18, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у аналогічній справі, залишено без змін.

Враховуючи усе вищевикладене, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 у справі № 904/5895/18 слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1921,00грн. слід покласти на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019р. у справі № 904/5895/18 - скасувати.

Справу № 904/5895/18 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на користь Криворізької міської ради витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1921,00грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 10.10.2019 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька