243/441/16-ц

                                                                                                                                                                                     2-п/243/34/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Гусинського М. О.,

при секретарі – Мірошниченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі  № 12 суду  міста Слов`янська заяву ОСОБА_1   про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2/243/604/2016 (243/441/16-ц) від 26 лютого 2016р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу -

ВСТАНОВИВ:

        26.02.2016 року Слов`янським міськрайонним судом по цивільній справі №243/441/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги буди задоволені. Шлюб, зареєстрований 26 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 264, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – розірвано. Місце мешкання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено разом з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

11.01.2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вказаного рішення, в який відповідач зазначає, що про існування цього заочного рішення дізналася лише 28.12.2018р., а 08.01.2019р. ознайомилася з матеріалами справи та зняла фотокопії, що вона не згодна із цим рішенням, так, як:

- не отримувала копію позовної заяви з додатками та їй не відомо було про те, що у суді перебуває ця цивільна справа;

- позовна заява містила 2 предмети спору – розірвання шлюбу та визначення місця мешкання дитини, про те, що шлюб було розірвано їй повідомив позивач приблизно через 3 місяці після рішення суду, але те, що шлюб був розірваний за вказаним рішенням суду вона не знала;

- вона мешкала разом з дитиною по листопад 2018р., а у листопаді 2018р. позивач викрав дитину з дитячого закладу та не повернув до теперішнього часу, просить суд скасувати заочне рішення.

У судовому засіданні 02.05.2019р. відповідач ОСОБА_1 дала додаткові пояснення, суду пояснила, що про розірвання шлюбу та про те, що дочка проживає з чоловіком дізналася у 2018 році після того, як чоловік подав до суду позов про стягнення з неї аліментів. На прикінці 2017 року вона поставила собі у паспорт штамп про розірвання шлюбу. На час розгляду справи про розірвання шлюбу вона мешкала в Італії. З 2016 року вихованням доньки займалася вона та мати позивача ОСОБА_2 , хоча донька була зареєстрована разом із ОСОБА_2 Свого часу вона зверталася до нотаріуса для складання заяви про відмову від батьківства, але склала таку заяву під впливом ОСОБА_2 , заяву складали для суду, щоб було простіше з дитиною при розірванні шлюбу. Зараз вона згодна з розірванням шлюбу, але не згодна з визначенням місця мешкання дитини, так, як донька проживає з позивачем ОСОБА_2 , який не дозволяє їй зустрічатися з дитиною. Вона з цього приводу зверталася до виконкому, але орган опіки та піклування ніякого рішення не прийняв. На даний час вона вважає, що треба скасувати заочне рішення тільки в частині того, що місце мешкання доньки визнано разом із батьком ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні 02.05.2019р. пояснив наступне: під час розгляду справи про розірвання шлюбу у 2016 році відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, але сама не бажала приймати участь у розгляді справи, про що повідомляла його. У вересні 2016р. їй було потрібно оформити купівлю-продаж квартири, у зв`язку з чим ОСОБА_1 поставила до паспорту штамп про розірвання шлюбу. Коли ОСОБА_1 у 2017 році зверталася до органу опіки та піклування, то вона повідомляла орган опіки та піклування про розірвання шлюбу та те, що місце мешкання дитини визначено разом із батьком. До суду зараз ОСОБА_1 звернулася у зв`язку із наявністю заборгованості по аліментах на доньку. Донька зі дня народження та по теперішній час зареєстрована та проживає разом зі мною, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 значний час мешкала поза межами України, участі у вихованні доньки не приймала.

У зв`язку із задоволенням клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування з Державної прикордонної служби України відомості про перетинання ОСОБА_1 протягом з 2015р. меж України в судовому засіданні була оголошена перерва.

В наступні судові засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Горелік Є.Б. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у наступні судові засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

У відповідності з ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

ОСОБА_1 зазначає причиною неявки у судове засідання неотримання нею копії позовної заяви з додатками, та тим, що їй взагалі не було відомо про те, що у суді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до неї про розірвання шлюбу.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2016 р. було відкрито провадження по справі (а.с.8), повістка про виклик до суду ОСОБА_1 на 05.02.2016 р. разом із позовною заявою та доданими до неї документами була надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_2 , що підтверджено поштовим конвертом з повідомленнями, яке було повернуто до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділені (а.с.10).

Також, оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» про виклик відповідача ОСОБА_1 на розгляд справи за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу на 26.02.2016 р. о 09-00 год. було розміщене в газеті «Урядовий кур`єр» 13.02.2016 р. (а.с.15).

Копія заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2016 р. у справі за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу була направлена судом на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , 26.02.2016 р. за вих.243/441/16ц/7599/16 (а.с.20), та згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію рішення ОСОБА_1 отримала 10.03.2016р. особисто, що підтверджено її підписом (а.с.22).

Із заявою про скасування заочного рішення відповідач звернулась лише 11.01.2019 року.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

На підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 було відомо про заочне рішення суду від 26.02.2016 р. раніше, ніж вона вказує у заяві про перегляд заочного рішення, позивачем було надано: копію паспорта ОСОБА_1 в якому стоїть відмітка про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2016 р., справа № 2/243/604/2016 (а.с.26); рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради №180/2 від 15.03.2017 р. «Про встановлення порядку спілкування з дитиною» в тексті якого зазначено, що шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2016 року, та місце проживання дитини ОСОБА_3 визначено із батьком ОСОБА_2 (а.с.33).

Таким чином, посилання відповідача на обставини про те, що вона дізналась про заочне рішення лише 08.01.2019 р. при ознайомленні з матеріалами цивільної справи № 243/441/16-ц, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідачем ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення спору та спростовував висновки суду наведені в заочному рішенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2016 р., а обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_1 в своїй заяві про скасування заочного рішення у справі, не спростовують висновків суду, наведених у заочному рішенні. Відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Разом з цим, твердження відповідача про те, що вона по листопад 2018р.мешкала разом із донькою, а у листопаді 2018р. позивач викрав дитину з дитячого закладу та не повернув до теперішнього часу, спростовуються довідкою начальника Головного центру оброби спеціальної інформації ОСОБА_5 від 03.05.2019 року з якого слідує, що ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон України за період з 01.01.2015 року по 07.05.2019 року (а.с.105), та не могла у вказаний нею період мешкати разом із неповнолітньою донькою.

Крім того, позивачем надана нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 від 29.09.2017 року, з якої слідує, що вона добровільно відмовляється від батьківства щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.34).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення прийнято судом відповідно до діючого законодавства, та відповідач не надав суду доказів, які могли б вплинути на зміст заочного рішення, у зв`язку з чим підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

       Заяву   ОСОБА_1  про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2/243/604/2016 (243/441/16-ц) від 26 лютого 2016р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – залишити без задоволення.

       Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Повний текст ухвали виготовлено 9 жовтня 2019 року о 16 годині 30 хвилин.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду                                                                      М.О. Гусинський