Справа № 2 –1913/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Ходирєвої І.В.
при секратарі ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Ровенькиантрацит», Виконавчої дирекції Фонду ССНВ м.Ровеньки Луганської області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та надання акту про нещасний випадок на виробництві,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та надання акту про нещасний випадок на виробництві.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.12.2008 р. в період праці на підприємстві ВП ГЗФ “Вахрушевська” ДП “Ровенькиантрацит” вона отримала травму хребта на виробництві. По цьому факту 25.02.2009 року на підприємстві був оформлений акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, згідно якого випадок каліцтва не визнан як пов”язаний з виробництвом. Вважає, що відмова відповідача від складання акту про нещасний випадок на виробництві істотно порушує її право на відшкодування завданої шкоди, тому просить суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з нею при роботі на підприємстві відповідача в нічну зміну 12.12. 2008 року о 22 год. 30 хв. - 23 час. при виконанні зачистки відрізка позиції № 402. Також просить зобов»язати відповідача надати їй акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі та пояснила, що 12 грудня 2008 р. вона працювала на підприємстві відповідача в нічну зміну – займалася зачисткою відрізка позиції №402. Приблизно о 22 год.30 хв.-23 год. вона відчула хруст і різкий біль в спині при піднятті важкої лопати з вугіллям. Вона про це сказала працювавшим з нею поруч ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і вони запропонували їй перепочити та робити менш важку працю. Вона пішла за віником, але через сильний біль в спині у неї потягло праву ногу і вона впала на сходах, сильно забившись кобчиком та хребтом. Оскільки вона не змогла сама підвестись, то крикнула, позвавши на допомогу своїх напарниць по роботі. До неї підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та начальник зміни ОСОБА_5, які підняли ії та перенесли на ящик з піском. ОСОБА_3 надала їй таблетку знеболюючого, а пізніше ОСОБА_5 провів її в оздоровлюючий пункт, де медсестра ОСОБА_6 оглянула її. Після закінчення зміни вона поїхала в лікарню, де була госпіталізована в неврологічне відділення Антрацитівської ЦМЛ, де лікувалася на стаціонарі та амбулаторно. Рішенням МСЕК від 1.04.2009 року вона визнана інвалідом 2 групи. Вона не отримує виплат страхової допомоги по загальнообов»язковому страхуванню та інших відповідних виплат, тому що в наданні акту про нещасний випадок на виробництві їй було відмовлено. У зв”язку з цим вона просить суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, який відбувся з нею на підприємстві відповідача 12.12.2008 г., і зобов'язати відповідача скласти акт за формою Н-1.
У судовому засіданні передставник відповідача - ВП ГЗФ “Вахрушевська” ДП “Ровенькиантрацит” - ОСОБА_7, діючий за дорученням, позов не визнав, та пояснив, що позивачка ОСОБА_2не представила суду доказів того, що травма мала місце на виробництві. 23.02.2009 року ОСОБА_2 звернулась на підприємство з заявою про розгляд питання про нещасний випадок на виробництві, який стався з нею, з її слів, 12.12.2008 р. під час роботи на підприємстві. На підставі вищевказаної заяви був виданий наказ по підприємству № 136 від 23.02.2009 р. „Про створення комісії по розслідуванню нещасного випадку". 23.02.2009 року був складений протокол №1 засідання комісії по проведенню розслідування нещасного випадку на ВП ГЗФ „Вахрушевська" щодо розслідування наявності чи відсутності факту травмування 12.12.2008 року о 22 год.30 хв. у цеху збагачення машиніста конвеєра ОСОБА_2, таб.№124. Даною комісією було постановлено рішення про відсутність факту травмування ОСОБА_2 на виробництві при виконанні нею трудових обов'язків. Відповідно до припису головного державного гірничотехнічного інспектора Ровеньківської ДГТІ ОСОБА_8 від 23.03.209 р. було проведено повторне розслідування випадку травмування ОСОБА_2 М,Г. На підставі вищевказаного припису був виданий наказ по підприємству №161 від 27.03.2009 року „Про створення комісії по проведенню повторного розслідування нещасного випадку". 03.04.2009 року був складений протокол №1 засідання комісії по проведенню повторного розслідування нещасного випадку на ВП ГЗФ „Вахрушевська" щодо розслідування наявності чи відсутності факту травмування 12.12.2008 р. о 22 год. 30 хв. у цеху збагачення машиніста конвеєра ОСОБА_2 таб.№124. Під час проведення повторного розслідування був складений протокол огляду місця, де стався нещасний випадок. Комісією було оглянуто місце, де стався нещасний випадок та становлено, що сходи з позиції 109-110 на позицію 402 обладнані поручнями і відповідають вимогам правил безпеки. В ході обстеження зроблено зважування максимального вантажу, що піднімається при зачистці стрічкового конвеєра (лопата У-40 з гірською масою важить 5,1 кг., що не перевищує 7,0 кг., відповідно до граничних норм, підіймання і переміщення важких речей жінками, затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.1993 року №241.) Тому з урахуванням даних фактів та на підставі показань свідків: ОСОБА_9 - чергової медсестри оздоровлюючого пункту, в.о. начальника зміни ОСОБА_5, машиніста установок ОСОБА_4, машиніста ленточного конвеєра ОСОБА_10, машиніста насосних установок ОСОБА_11, машиніста установок збагачення ОСОБА_12 , а також огляду місця, де стався випадок з ОСОБА_2, даною комісією було постановлено рішення про відсутність факту травмування ОСОБА_2 машиніста конвеєра таб.№124 на виробництві при виконанні нею трудових обов'язків, а складений акт по формі Н-5 вважати дійсним.
Вважає, що доказів в обгрунтовування позову позивачка ОСОБА_2 не представила, а тому в задоволенні позовних вимог їй слід відмовити за необгрунтованістю.
У судове засідання представник відповідача - Виконавчої дирекції Фонду ССНВ м.Ровеньки Луганської області –не з»явився, надав письмову заяву про слухання справи в його відсутність, позов не визнав, пославшись на наступне. (а.с.46)
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивачка зазначає, що приводом для її подання стала відмова надати акт про нещасний випадок, який підприємством не був складений. Метою ж встановлення факту нещасного випадку є отримання страхових виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням. Встановлення фактів нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюється згідно з «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим Постановою КМУ України №112 від 25.09.2004 року (далі по тексту Порядок) і правовим документом, підтверджуючим даний факт є акт комісії з розслідування нещасного випадку. Згідно з п.13 Порядку комісія зобов'язана протягом трьох діб визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом та скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов»язаний з виробництвом. Як вбачається з доданих до позову копій документів акт форми Н-1 не був складений підприємством на підставі проведеного розслідування, що підтверджується актом форми Н-5 де зазначено, що нещасний випадок з позивачкою не пов'язаний з виробництвом. Також є копія листа начальника Ровеньківської ДГТІ у вугільної промисловості про те, що згідно припису державного гірничотехнічного інспектора підприємством вже проведено повторне розслідування цього нещасного випадку і факт травмування на виробництві не встановлено. Отже позивачка скористалася своїм правом на оскарження згідно п.38 Положення «у разі відмови роботода вця скласти або затвердити акт форми Н-1, чи незгоди потерпілого зі змістом акта або незгоди з висновками розслідування видавати обов'язкові для виконання приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного розслідування нещасного випадку затвердження чи перегляду затвердженого акту, визнання чи невизнання нещасного випадку, пов'язаним з виробництвом і складання акта форми Н-1». Повторне розслідування також не визнало цей нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, що підтверджено контролюючим органом - Держгірпромнаглядом. Тобто питання про встановлення факту нещасного випадку на виробництві вже вирішено у встановленому законодавством порядку і згідно законодавства воно не віднесено до компетенції суду. До того ж позивачка не надає до суду доказів порушення законодавства під час розслідування нещасного випадку, які б викликали сумнів у необ'єктивності чи не законності прийнятого рішення. Вона взагалі не повідомляє суд про те, що це питання вже вирішено згідно діючого законодавства, оскільки не говорить про те, що не згодна з результатом розслідування, а намагається обійти законодавчо встановлений порядок, звернувшись до суду з позовною зявою про встановлення факту.Також позивачка окрім встановлення факту не висуває ніяких вимог, які б суд міг вирішити у позовному провадженні, тобто позовні вимоги не відповідають засобам захисту цивільних прав та інтересів судом, встановленими ст. 16 ЦК України.
На підставі вищенаведеного у задоволені позовної заяви позивачці треба відмовити. (а.с.37)
Віслухав сторони, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 1.09.2008 р. по 21.04.2009 р. знаходилася у трудових правовідносинах з ВП ГЗФ “Вахрушевська” ДП “Ровенькиантрацит”, де вона працювала в якості машиніста конвеєра цеху збагачення. Наказом по підприємству відповідача за № 14 від 21.04.2009 р. вона була звільнена з підприємства внаслідок стану здоров»я згідно п.2 ст.40 КЗпП України. (а.с.30)
На підставі листків непрацездатності та епікризів, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_2 з 13.12.2008 року знаходилася на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з приводу посттравматичної люмбоішалгії, де причиною непрацездатності (з її слів) вказано: «нещасний випадок на виробництві та його наслідки». (а.с.10-15, 17-20).
Згідно довідки МСЕК сер 2-20 СМ № 076937 від 1.04.2009 року ОСОБА_2 визнана інвалідом 2 групи на строк до 1.04.2010 року. (а.с. 16)
23.02.2009 року (тобто через 2 місяца) ОСОБА_2 звернулась на підприємство з заявою про розгляд питання про нещасний випадок на виробництві, який стався з нею, з її слів, 12.12.2008 р. в нічну зміну під час роботи на підприємстві.
На підставі вищевказаної заяви комісія (яка була призначена наказом по підприємству № 136 від 23.02.2009 р.) провела у період з 23.02.2009 р. по 25.02.2009 р. розслідування нещасного випадку (аварії), що стався на ВП ГЗФ “Вахрушевська” ДП “Ровенькиантрацит” в будівлі галереї стрічкових конвеєрів №109,110.
Факту нещасного випадку на виробництві дана комісія не встановила, надав позивачці ОСОБА_2 акт форми Н-5 і пославшись на те, що «наявність факту не підтверджується свідками, відсутнє екстрене повідомлення ЦМЛ м.Антрацит з приводу звертання постраждалої з посиланням на нещасний випадок» (а.с.5-8)
Відповідно до припису головного державного гірничотехнічного інспектора Ровеньківської ДГТІ ОСОБА_8 від 23.03.209 р. було проведено повторне розслідування вищевказаного випадку травмування ОСОБА_2 , але факту нещасного випадку на виробництві також не було встановлено, а складений акт по формі Н-5 від 25.02.2009 року визнаний дійсним. (а.с.9)
Звертаючись до суду, позивачка ОСОБА_2 не оскаржує дії комісій, які провадили первинне та повторне розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 12.12.2008 року, а просить суд встановити факт того, що випадок пов»язаний з виробництвом, тобто надати іншу оцінку обставинам, на які вона посилається.
В обгрунтування позову позивачка представила суду свідка ОСОБА_13 , яка не була очевидцем нещасного випадку і в судовому засіданні змогла лише пояснити, що 13.12.2008 р їхала з позивачкою ОСОБА_2 в одному автобусі і звернула увагу на те, що остання «важко йшла та кульгала», жалілась на те, що «зірвала спину на роботі». Проте свідчення вказаного свідка суд не може покласти в основу рішення, оскільки у суду виникли сумніви в їх достовірності. Сумніви в правдивості свідчень свідка ОСОБА_13 у суду виникли тому, що вона бачила позивачку в автобусі, коли ОСОБА_2 поверталася додому з нічній зміни відразу після травмування, але свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14, які працювали разом з позивачкою і разом з нею повертались додому, пояснили судові, що у ОСОБА_2 зовнішніх пошкоджень не було, та її хода порушень не мала. Крім того, свідок ОСОБА_15, медична сестра оздоровлюючого пункту, пояснила суду, що позивачка ОСОБА_2 зверталась до неї в нічну зміну 12.12.2008 року, посилаючись на травму, між тим жалілась їй на запаморочення та нездужання, але не на біль у хребті та кінцівках.
Враховуючи висловлене, суд критично відноситься до свідчень свідка ОСОБА_13
Суд також критично відноситься до свідчень самої позивачки ОСОБА_2 про те, що після отримання серйозної травми хребта (що потягло за собою встановлення інвалідності) вона звернулася в медпункт по медичну допомогу з приводу запаморочення та нездужання. Скарг на біль у хребті, кібці, оніміння правої кінцівки, порушення функції ходіння вона медсестрі не надавала, але при посадці в автобус (з її слів та слів свідка ОСОБА_13В.) важко йшла, шкутильгала. Таку поведінку позивачки при отриманні важкої травми суд вважає нелогічним. Крім того, ці пояснення позивача спростовуються свідченнями вищевказаних свідків, допитаних судом: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14
Суд кладе свідчення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_6 в основу рішення, оскільки у суду немає підстав сумніватися в їх достовірності: вони логічні, не суперечать один одному і підтверджуються іншими доказами.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 не змогла пояснити: чому вона на протязі з 12.112.2008 р. по 23.02.2009 р. не зверталася до підприємства з заявою про розгляд питання про нещасний випадок на виробництві, який стався з нею 12.12.2008 р. в нічну зміну під час роботи на підприємстві.
Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що факт нещасного випадку на виробництві - на підприємстві ВП ГЗФ “Вахрушевська” ДП “Ровенькиантрацит”, який мав місце о 22 год. 30 хв. 12 грудня 2008 р. з машиністом конвеєра цеху збагачення ОСОБА_2 - не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, а тому відмова роботодавця скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, є правомірним.
На підставі висловленого суд вважає позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 не підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст.153, 154, 171 КЗПП України, ст.22 Закону України “Про охорону праці”, суд, -
В І Р І Ш І В :
В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до ДП «Ровенькиантрацит», Виконавчої дирекції Фонду ССНВ м.Ровеньки Луганської області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та надання акту про нещасний випадок на виробництві– відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганскої області через Антрацитісвький міськрайонний суд шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ходирєва І.В.