Справа № 202/7079/16-ц

провадж. 2/0202/53/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 жовтня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А

при секретарі- Нечепуренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради, про встановлення незаконності набуття права власності, витребування і незаконного володіння, визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, який в процесі розгляду справи уточнила і зазначила, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2007 року належала квартира АДРЕСА_1 . У 2016 році їх сім`я деякий час не проживала за зазначеною адресою. 08.10.2016 року її син, ОСОБА_5 , прийшов у спірну квартиру і виявив, що в ній перебувають сторонні особи, які проводили ремонтні роботи. На наступний день вона дізналася, що 08.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. проведено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майна на підставі договору купівлі-продажу і новим власником спірної квартири є ОСОБА_6 . Далі було з`ясовано, що 20.12.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитом в розмірі 1 076 004,32 грн. На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист і 08.02.2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення цієї суми боргу. 14.03.2014 року державним виконавцем Індустріального ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника, а саме, спірної квартири. Проте 19.10.2015 року було винесено ухвалу про повернення виконавчого документа без виконання стягувачу у зв`язку з тим, що квартиру неможливо реалізувати, оскільки в ній зареєстровані неповнолітні діти. 14.07.2016 року ПАТ КБ «Надра» повторно пред`явлено виконавчий лист про стягнення суми заборгованості на виконання в Індустріальний ВДВС, відкрито виконавче провадження, проводяться виконавчі дії, при цьому арешт зі спірної квартири до цього часу державним виконавцем не знято.

Також було встановлено, що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/20820/15-ц від 24.09.2015 року було знято з реєстрації в цій квартирі її, позивача, і членів її сім`ї, в тому числі неповнолітніх дітей, а 18.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру у зв`язку з реалізацією цієї квартири, як предмета іпотеки, відділом ДВС на прилюдних торгах. Від імені останньої на ім`я ОСОБА_6 08.06.2016 року за договором купівлі-продажу була переоформлена спірна квартира, а 17.02.2017 року, під час розгляду цієї справи у суді, був оформлений договір купівлі-продажу квартири від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 .

Позивач указує, що всі документи, на підставі яких спірна квартира вибула із її власності, є підробленими. Так, паспорт на ім`я ОСОБА_3 не видавався, що підтверджується відповіддю Новокодацького РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; прилюдні торги з реалізації спірної квартири не проводились, що підтвердив на досудовому розслідуванні допитаний у якості свідка ОСОБА_7 , який нібито був другим учасником на прилюдних торгах разом із ОСОБА_3 ; підтверджено відповіддю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про те, що за час перебування виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» суми боргу в розмірі 1076 004,32 грн., Індустріальним ВДВС м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області примусова реалізація майна не здійснювалась і грошові кошти на депозитний рахунок ВДВС не находили від ОСОБА_3 ПАТ КБ «Надра» , як іпотекодержатель спірної квартири, звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснював. Все це свідчить, що спірна квартира вибула з її, позивача, власності незаконно, без відповідної правової підстави. Тому просила суд визнати незаконність набуття права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 ; витребувати спірну квартиру у ОСОБА_4 на підставі ст.. 388 ЦПК України, визнати за нею право власності на квартиру, судові витрати по справі у розмірі 4 453,34 грн. стягнути з ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду повертаються судові повістки з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду повертаються судові повістки з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Представник відповідача ОСОБА_6 , адвокат Бардаченко В.В. в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в котрій просив розглядати справу за його відсутності, а позивачеві відмовити у задоволенні позову, застосувавши строк позовної давності.

Представники відповідача ОСОБА_4 , адвокати Кириченко А.П. і Панченко О.В. позовні вимоги не визнали, указуючи, що ОСОБА_4 набув право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу і незаконність набуття ним права власності позивачем не доведена, тому просили відмовити у задоволенні позову.

У наданому на адресу суду відзиві відповідач ОСОБА_4 , не визнаючи позовні вимоги, посилався на те, що він є добросовісним набувачем, і що йому не було відомо про наявність судового спору відносно цієї квартири. Просив відмовити у задоволенні позову

(а.с. 187-189).

Третя особа - приватний нотаріус ДМНО Сисоєнко І.В. в судове засідання не з`явилась, направила заяву про розгляду справи без її участі (а.с.128 т.3).

Третя особа - приватний нотаріус ДМНО Верба В.М.. в судове засідання не з`явилась.

Представники третіх осіб - ПАТ КБ «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явились.

Представник Служби у справах дітей Індустріальної районної у м. Дніпрі ради в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника Служби (а.с. 112 т.3).

Представник Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.109 т.3).

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 17.05.2007 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Куліш В.І., придбала квартиру АДРЕСА_1 . 21.06.2007 року проведено реєстрацію права власності вказаної квартири за позивачем (а.с.10,11 т.1). Дана квартира є предметом іпотечного кредиту між позивачем ОСОБА_1 і ПАТ КБ «Надра» (а.с.17,18т.1, л.д.10 т.3).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 року з позивача на користь ПАТ КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 076 004,32 грн. (а.с.20 т.1).

18.02.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, придбаного на прилюдних торгах (а.с.83 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.06.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В., вказану квартиру у ОСОБА_3 придбала ОСОБА_6 (а.с. 81,82 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.02.2017 року ОСОБА_6 продала вказану квартиру ОСОБА_4 (а.с. 195 т.1).

Водночас матеріалами справи встановлено, що Індустріальним ВДВС ДМУЮ на підставі виконавчого листа № 202/34664/13-ц, виданого 13.01.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, було відкрито виконавче провадження, яке постановою від 19.10.2015 року завершено, виконавчий документ повернуто стягувачеві, оскільки квартиру, яка є предметом іпотеки, неможливо реалізувати, т. я. в ній зареєстровані неповнолітні діти. У червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» знову звернувся до Індустріального ВДВС ДМУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Постановою від 14.07.2016 року відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ КБ «Надра» (а.с.23-25 т.1, а.с.13 т.3).

Відповіддю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.11.2016 року №1-2553-02 підтверджено, що на виконанні в Індустріальному ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 202/34664/13-ц від 13.01.2014 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 1 076 004,32 грн. Майно, виявлене вході проведення виконавчих дій, а саме, квартира АДРЕСА_1 , відділом ДВС на реалізацію не передавалась у зв`язку із забороною здійснювати реалізацію зазначеного майна органом опіки і піклування (а.с. 65 т.1). Аналогічна відповідь міститься на а.с.77-79 т.1.

Відповіддю державного підприємства «Сетам», котре є організатором електронних торгів з 26.10.2015 року, від 18.01.2017 року підтверджено, що ДП «Сетам» реалізацію вказаної квартири не здійснювало (а.с. 133 т.1).

Згідно листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк - іпотекодержатель звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснював, не надавав третім особам згоду на відчуження іпотечної квартири в рахунок погашення боргу за кредитним договором, грошові кошти на рахунок погашення заборгованості від продажу заставленого майна не отримував (а.с.134 т.1).

З відповіді Управління Державної казначейської служби у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 17.10.2017 року на запит слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області видно, що на депозитний рахунок, відкритий на ім`я Індустріального відділу ДВС ДМУЮ, ГУДКСУ у Дніпропетровській області в період з 19.03.2014 року по 10.04.2016 року грошові кошти від ОСОБА_3 не надходили (а.с. 33 т.2).

З листа начальника Новокодацького РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області слідує, що за обліками Новокодацького РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області заява на видачу паспорта громадянина України на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 223, 105 т.1).

Разом з тим, паспорт серії НОМЕР_1 видавався н ім`я гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 224 т.1), яка у 2008 році заявила про його втрату (а.с. 223-224 т. 1).

Аналіз наведено свідчить про те, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба В.М. видала свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_3 на підставі підроблених документів, прилюдні торги з реалізації спірної квартири фактично не проводились,а квартира АДРЕСА_1 вибула з володіння ОСОБА_1 не з її волі.

Відповідно ч. 1 до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положенням частини першої статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Частиною першою статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відзначив, що спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387,388 ЦК України.

У пункті 22 цієї Постанови зазначено, що якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача. Також зазначено, що суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна до добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужене на підставі наступних договорів.

Пунктом 30 Постанови роз`яснено, що, застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В даному випадку, як встановлено в результаті досліджених судом доказів, прилюдні торги з реалізації спірної квартири фактично не проводились, право власності на ім`я ОСОБА_3 про придбання спірної квартири на прилюдних торгах видано приватним нотаріусом на підставі підроблених документів і підробленого паспорту на ім`я ОСОБА_3 , а тому, на думку суду, позивач має право витребувати своє майно, яке вибуло з її власності не з її волі, без визнання за рішенням суду торгів недійсними, як і без визнання недійсними інших правочинів, на підставі яких спірна квартира була відчужена в подальшому, оскільки встановлено, що відчуження спірної квартири відбулося з порушенням закону і майнових прав позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суд , висловленій в рішенні по справі №369/12454/15-ц від 05.09.2015 року.

З огляду на встановлене, суд вважає, що наявні правові підстави для захисту права власності позивача на спірну квартиру і витребування її від добросовісного набувача ОСОБА_4 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконності набуття права власності на спірну квартирою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 суд вважає зайвими з вищевикладених підстав і відмовляє у їх задоволенні.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на спірну квартиру підлягають задоволенню, оскільки на даний час спірна квартира відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрована за ОСОБА_4 , індексний номер 80659892, а відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на інших речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі, зокрема, рішення суду (п.9 ч.1 ст.27), що в даному випадку дає право ОСОБА_1 зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на її ім`я.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 4 453,34 грн. суд стягує з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача, оскільки ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, а громадянки на прізвище ОСОБА_3 фактично не існує.

Керуючись ст.ст.4,5,10,13,81,141, 259,263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 453 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят три) грн.. 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Суддя Бєльченко Л.А.