Справа № 2-25/2010

                                            РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 року         Якимівський районний суд Запорізької області  в складі:

головуючого  судді           -    Куценко О.О.

при секретарі                  -    Павленко Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

         представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернулася в суд з позовом, в якому вказала, що в ідповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 035220 від 5 вересня 2005 року, вона є власником земельної ділянки, площею 7,66 гектарів, яка розташована на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області. 9 квітня 2008 року позивач, як власник земельної ділянки, уклала договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_4 строком на десять років. Згідно п. 5 умов договору оренди, належна їй земельна ділянка, передається орендарю — ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п.9.4 договору оренди землі від 9 квітня 2008 року, відповідач по справі зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому норм і правил щодо використання землі, здійснюючи комплекс заходів щодо збереження і поліпшення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі. Однак в порушення умов договору оренди землі, передбачених п. п. 5; 9.4 відповідач по справі земельну ділянку за її цільовим призначенням не використовує, в продовж двох років не обробляє, в наслідок чого належна їй на праві власності земельна ділянка занедбана. Для відновлення земельної ділянки, приведення її в належний стан та виростання її за цільовим призначення, необхідні значні кошти. Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Відповідно до п.6.2 договору оренди землі від 9 квітня 2008 року, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі. Державна реєстрація договору оренди землі від 9 квітня 2008 року була проведена 30 жовтня 2008 року, а сама земельна ділянка була передана орендареві - ОСОБА_4 згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки - 31 жовтня 2008 року. Однак, не зважаючи на це, а ні в продовж осені 2008 року, а ні в продовж 2009 року передана відповідачу земельна ділянка жодного разу не оброблялась. Крім того, у відповідності до п.4.7 договору оренди землі, відповідач по справі, повинен сплачувати земельний податок, однак станом на 18 листопада 2009 року земельний податок, в порушення вимог чинного законодавства, не сплачений. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» припинення договору оренди землі здійснюється шляхом його розірвання. Крім, того, згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору. Відповідач по справі, порушив умови договору оренди землі, передбачені п. 4.7 договору в частині сплати земельного податку, п. 5 договору в частині умов використання земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, п. 9.4 - в частині обов’язку орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, зобов'язання використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому норм і правил щодо використання землі, здійснення комплексу заходів щодо збереження і поліпшення родючості грунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі, та вимоги ст. 25 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Оскільки ці порушення умов договору оренди землі свідчать про невиконання орендарем своїх зобов'язань, то 30 липня 2009 року позивач звернулася до відповідача по справі ОСОБА_4 із заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 9 квітня 2008 року у відповідності до п.12.3   договору  за  взаємною  згодою  сторін,   однак  в  цьому  їй було відмовлено. Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами зобов'язань, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

    В зв’язку з вищевикладеним просить суд розірвати договір   оренди земельної ділянки від 9 квітня 2008 року, укладений між нею  та ОСОБА_4 в наслідок порушення орендарем ОСОБА_4 умов договору оренди та вимог ст.25 Закону України «Про оренду землі». Зобов'язати ОСОБА_4 передати належну йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 035220 від 5 вересня 2005 року земельну ділянку, площею 7,66 гектарів, яка розташована на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області за актом приймання-передачі до 1 лютого 2010 року. Стягнути з ОСОБА_4 на користь неї витрати на сплату державного мита у розмірі 66 грн. та  120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього — 186 гривень.  

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував про задоволення позовних вимог,   вказуючи, що в имоги позивачки є необгрунтовані та зміст позову не відповідає дійсності.

    Суд, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, дослідивши  письмові докази по справі, а саме:

-   копію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4 від 09 квітня 2008 року;

-   копію державного акту на право власності на земельну ділянку, ЗП № 035220;

-   копію акту визначення зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості від 21 травня 2007 року;

-   копію акту на передачу та прийом земельної ділянки від 31 жовтня 2007 року;

-   копію кадастрового плану земельної ділянки;

-   копію заяви ОСОБА_3 про припинення договору оренди від 30 липня 2009 року, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ідповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 035220 від 5 вересня 2005 року, вона є власником земельної ділянки, площею 7,66 гектарів, яка розташована на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

9 квітня 2008 року ОСОБА_5, як власник земельної ділянки, уклала договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_4.

Договір зареєстрований у Якимівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам» 30 жовтня 2008 року №040826400131.

    Договір оренди укладений у порядку передбаченому Указом Президента   України   від  3  грудня  1999  р.  N  1529/99   "Про невідкладні заходи щодо прискорення  реформування аграрного  сектора  економіки"  та  постановою  Кабінету Міністрів України  від  24  січня  2000  р.  N  119      "Про затвердження  Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)".

   З дослідженого в судовому засіданні договору оренди вбачається, що він набуває чинності після  підписання його сторонами та державної реєстрації.

В договорі відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» чітко визначені і зафіксовані письмово всі істотні умови, зокрема термін оренди, розмір орендної плати, відповідальність сторін, тощо.

Термін дії договору визначений в п.3 договору, де зазначено, що договір укладений терміном на десять років.    

 Відповідно до п.4.1 Договору орендна плата розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки і становить 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1002,12 грн. у строк до 15 жовтня кожного відповідного року (п.4.3 Договору).

Пунктом 12 Договору передбачені підстави для змін умов договору і припинення його дії.

 В п.12.3 Договору зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання:  за взаємною згодою сторін; рішенням суду, на вимогу однією із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

 В п.12.4 Договору зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково   розірваний   за  рішенням  суду  в  разі  невиконання сторонами обов'язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та  умовами  договору,  в разі випадкового знищення чи пошкодження  об'єкта оренди,  яке істотно перешкоджає  передбаченому  договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Однак судом при розгляді справи не встановлено об’єктивних данних, які б свідчили про порушення  сторонами обов’язків передбачених статтями 24 і 25 зазначеного  Закону.

Як зазначає позивачка в позові відповідач, порушив умови договору оренди землі, передбачені п. 4.7 Договору в частині сплати земельного податку, п. 5 Договору в частині умов використання земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, п. 9.4 - в частині обов’язку орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, зобов'язання використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому норм і правил щодо використання землі, здійснення комплексу заходів щодо збереження і поліпшення родючості грунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі, та вимоги ст. 25 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

На думку позивачки вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем обов’язків, передбачених договором.

Разом з цим, суд вважає такі твердження позивачки необгрунтованими.

Відповідно до  ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, на пропозицію суду надати докази, якими позивачка обгрунтовує свої вимоги, позивачкою суду не надано жодних доказів відносно порушень відповідачем п.4.7, п.5, п.9.4 умов Договору  в частині сплати земельного податку та порушення умов використання земельної ділянки та інше.

 З досліджених в судовому засіданні письмових доказів не вбачається об’єктивних данних про порушення відповідачем умов договору.

      Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 15, 21, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 93 ЗК України, ст.ст. 626,627 ЦК України,  ст. ст.  10, 60,  212, 213-215  ЦПК України,  суд

                          в и р і ш и в :  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки – відмовити в повному обсязі.

    Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через  Якимівський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.

         Суддя: