Справа № 216/2238/18

провадження 2/216/511/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Марущак І.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні районного суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю, -

встановив:

08 травня 2018 року та уточнено 13 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом ОСОБА_2 про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона разом з відповідачем є власниками квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради 24.06.1997. Відповідно до свідоцтва про шлюб її прізвище « ОСОБА_1 » було змінено на « ОСОБА_1 ». Вищевказана квартира є спільною сумісною власністю, та на теперішній час в неї виникла необхідність у виділі свої частки із спільного сумісного майна, однак відповідач не бажає укладати договір про визначення часток у квартирі, чим позбавляє її права вільного розпорядження своєю часткою квартири.

Позивач ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, не використала наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, у судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, а позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтвапро право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради 24.06.1997 (а.с.4).

14.10.2006 ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5).

Крім того, довідкою відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 30.07.2018 №6736 встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.69).

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частинами першою та другою статті 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Вищевказана норма відображена також в Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування».

Домовленості між співвласниками квартири щодо часток у спільній сумісній власності не було, квартира була набута у власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», за своєю правовою природою, набуття права власності на спірну квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника, тому частки вважаються рівними, а отже, кожному із власників квартири належить по 1/2 частині.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 704,80 грн.

Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України,ст.ст. 368, 370 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю - задовольнити.

Визначити частки у квартирі АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та встановити їх у розмірі по 1/2 частці кожному, припинивши право спільної сумісної власності на майно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії: НОМЕР_2 , виданий Центрально-Міським РВ у м. Кривий Ріг ГУ в Дніпропетровській області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов