Судове рішення #8207228

                                                                                   

Справа № 2-1736/10р.

                                                                                 

       

                                                         

                                         З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

           Іменем України

16 лютого 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області  в складі:                          

Головуючого - судді Кривич Ж.О.,

            при секретарі – Чихаріній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кременчуцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

              В С Т А Н О В И В:

З грудня 2009 року в провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.    

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі; просила визнати за нею право власності на нерухоме майно – перукарню площею 50, 4 кв.м. з окремим входом розташовану в будинку №75 по пров. Героїв Бресту у м.Кременчуці.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув з невідомих суду причин, про час та день розгляду справи повідомлявся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, письмової заяви про розгляд справ за його відсутності суду не направив.

Представник відповідача – Кременчуцької міської ради в судове засідання не прибув з невідомих суду причин, про час та день розгляду справи повідомлявся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, письмової заяви про розгляд справ за його відсутності суду не направив.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступне:

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.331 Цивільного Кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або  будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і прав.

    Згідно ч.  5 ст. 376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства  сторони (учасники) беруть зобов”язання об”єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.06.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського округу ОСОБА_3, ресєтровий запис за №9784.

Для зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 вирішила провести реконструкцію квартири та створити побутовий заклад – перукарню.

13 лютого 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір ?ро спільну діяльність”, за умовами договору ОСОБА_2 приймав участь в реконструкції шляхом вкладання коштів у спільний проект , - проведення реконструкції квартири, а в якості компенсації за надані ним для реконструкції кошти, розподіляти з ним отриманий від підприємницької діяльності дохід, пропорційно вкладеній ним сумі коштів. Згідно умов договору позивач мала здійснювати всі юридично значимі дії в процесі реконструкції, оскільки квартира залишилась її власністю.

Згідно п.1 Договору „Про спільну діяльність” у порядку та на умовах, визначених даним Договором, сторони зобов”язуються об”єднати свої грошові вклади та спільними зусиллями здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_2 для використання її в якості побутового закладу – перукарні з метою отримання доходу від її комерційного використання; зобов”язань зміни власника квартири в процесі чи після виконання договору не встановлюється.

Протягом дії договору ?ро спільну діяльність”, ОСОБА_1 15.08.2008 року згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №843 від 31.03.2008 року отримала дозвіл на проведення реконструкції квартири, акт вибору земельної ділянки для розміщення окремого входу в перукарню, позитивні висновки щодо цього Кременчуцького відділу охорони навколишнього середовища, управління земельних ресурсів, управління містобудування та архітектури, археологічні експертизи, Кременчуцької санепідемстанції, територіального округу пожежного нагляду, погодила робочий проект реконструкції квартири в управлінні містобудування та архітектури; проведення реконструкції квартири було узгоджене із власниками й суміжних квартир та його балансоутримувачем – КГ ЖЕП „Автозаводське”.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №П-174 від 27.02.2009 року реконструкція квартири проведена з дотриманням існуючих державних будівельних норм і стандартів; КП „Кременчуцьке МБТІ” на ім”я ОСОБА_1 03.02.2009 року видало технічний паспорт на перукарню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. 328,331,1132 ЦК України, ст. ст. 14, 57 – 59,  208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

 

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кременчуцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно -  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об”єкт нерухомого майна – перукарню, розташовану в будинку №75 по пров. Героїв Бресту у м.Кременчуці, площею 50, 4 кв.м.

    Заочне рішення може може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:

  • Номер: 22-ц/778/932/16
  • Опис: про стягнення суми боргу за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-1736/10
  • Суд: Апеляційний суд Запорізької області
  • Суддя: Кривич Жанна Олексіївна
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.01.2016
  • Дата етапу: 05.05.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація