Справа  №  2-259/ 2010 р.

                                                    РІШЕННЯ

                                      ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

02 березня 2010 року. Миколаївський районний суд Одеської області

                             В складі головуючого судді Парій І.О.

                              При секретарі                        Товт Т.В.

Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на житловий будинок.

                                                     ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на житловий будинок.

         Сторони в судове засідання не з’явилися, від них надійшли до суду заяви, в яких вони просять справу розглянути в їх відсутність.

         Вивчивши матеріали справи  суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з підстав передбачених  ст.ст. 220, 392, 655, 1281, 1282 ЦК України.

          В судовому засіданні встановлено, що 27 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу  житлового будинку з господарськими спорудами, що позначені на плані літерами:   А- житловий будинок, а – веранда,   Б – літня кухня,   В – гараж, Г – сарай, Д – сарай, який належав  їм  на   праві   приватної власності, що знаходиться  по вулиці без назви, в с.Мартинівка, Миколаївського району Одеської області,  за який позивач сплатив 8 000 (вісім тисяч ) гривень, що підтверджується письмовою розпискою відповідачів від 27 липня 2007 року  ( а.с. 3).

            Однак договір купівлі-продажу житлового будинку  нотаріально позивач оформити не має змоги так як відповідачі ухиляються від явки до нотаріальної контори і крім того відповідач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть ( а.с.10 ), про що позивачу стало відомо від спадкоємця і  відповідача ОСОБА_3

Та обставина,  що відповідачка ОСОБА_3 являється спадкоємцем померлого ОСОБА_2, підтверджується  свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_2 та паспортом  ОСОБА_3 (а.с.11,12).

У відповідності зі ст.1282 ЦК України – спадкоємці  зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, проти чого не заперечувала в своїй письмовій заяві відповідач (спадкоємець) – ОСОБА_3 (а.с.17).

          З таких підстав суд вважає, що договір купівлі – продажу житлового будинку слід  вважати таким, що відбувся  та є дійсним.

          У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України, суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних  умов договору, що підтверджується  письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

           На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212  ЦПК України, суд –

                                                                РІШИВ:

           Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, що позначені на плані літерами: А- житловий будинок, а – веранда,   Б – літня кухня,   В – гараж, Г – сарай, Д – сарай,  що знаходиться  по вулиці без назви, в с.Мартинівка, Миколаївського району Одеської області, укладений 27 липня 2007 року між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3  та визнати  за ОСОБА_1 право власності на зазначений  будинок з господарськими спорудами.

       Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення  рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Одеської області.

                           Суддя: