Ухвала

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 2-3451/2011

провадження № 61-32124св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Салій О. В.,

особи, які подавали апеляційну скаргу:ОСОБА_3 , публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Грицака Р. М., від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М., від 23 травня 2017 року, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М., від 21 червня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Салій О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 01 березня 2007 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого відповідач придбав у позивача земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею 1,02 га, кадастровий № 6125280600010180020, що розташована на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Вважає, що вказаний договір було укладено з порушенням статей 203, 377 Цивільного кодексу України, оскільки на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомості (зокрема гаражі та автомийка), що належать третім особам. Про цей факт відповідача було повідомлено перед укладенням договору. У своєму листі від 27 лютого 2007 року відповідач ще перед укладенням договору запевнив позивача про те, що він врегулює усі питання землекористування із власниками гаражів та автомийки, однак, це не було зроблено, тому просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду, у складі судді Процько Я. В., від 31 травня 2011 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, який було укладено 01 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Салій О. В. за реєстровим № 606, в частині відчуження 0,7706 га.

Визнано частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 197446, виданий 05 березня 2007 року Тернопільським районним відділом земельних ресурсів, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,7706 га.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,7706 га, що розташована на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року відновлено втрачене провадження по цивільній справі № 2-3451/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Салій О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні у справі № 2-3451/2011 про відновлення втраченого провадження копії документів є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилено, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи питання про відновлення втраченого судового провадження, районний суд керувався положеннями статей 402, 403, 407 ЦПК України 2004 року та виходив із належності, достовірності та достатності зібраних матеріалів у справі, а отже дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження з метою перегляду ухваленого у справі судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2011 року скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Салій О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, повідомлено заявнику, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, спірні правовідносини, які виникли між позивачем ФОП ОСОБА_1 і відповідачем ФОП ОСОБА_2 , носять господарсько-правовий характер, а тому спір підвідомчий господарському суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які подали касаційні скарги

У травні 2017 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 ,подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у відкритті провадження про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-3451/2011, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про відновлення втраченого судового провадження, суд першої інстанції, у порушення вимог статей 407, 408 ЦПК України 2004 року у рішенні про відновлення втраченого судового провадження не зазначив, на підставі яких конкретно документів, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу, суд вважав установленим зміст відновленого судового провадження. Також судом не наведено, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися в утраченому провадженні, а тому суд дійшов необґрунтованого висновку про відновлення втраченого судового провадження. На вказані обставини не звернув уваги суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду.

У червні 2017 року ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 ,подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року і ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі № 2-3451/2011, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відновлюючи втрачене провадження районний суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, грубо порушив вимоги положень статей 403, 407, 408 ЦПК України 2004 року, не врахував, що за недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження. Суд першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення не вказав про повне або часткове відновлення втраченого провадження.

У червні 2017 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 ,подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 червня 2017 року і залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2011 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі від 21 червня 2017 року посилається на кредитний договір № 17.69-08/КЛ від 23 червня 2008 року та іпотечний договір, які відновленні не були і предметом розгляду ні у 2011 році, ні у 2017 році не були. Окрім того, апеляційний суд дійшов передчасного висновку, що спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, не врахувавши тієї обставини, що суб`єктний склад учасників договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 березня 2007 року чітко визначений у його преамбулі, де зазначено, що продавцем є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а покупцем громадянин ОСОБА_2 .

У червні 2017 року ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 ,подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 червня 2017 року і залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2011 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалене із грубим порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд взяв до уваги доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 , який не брав участі у справі в 2011 році і на той час рішення суду не впливало і не могло вплинути на його права та обов`язки.

Доводи осіб, які подали відзиви (заперечення) на касаційну скаргу

У поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 червня 2017 року ПАТ «ВТБ Банк» посилається на те, що вимоги заявника є безпідставними, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду. Банк зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня, 05 липня та 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаними вище касаційними скаргами у цій справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11 червня 2019 року справу № 2-3451/2011 розподілено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Салій О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.

Оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення у тому числі і з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 402, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільський районний відділ земельних ресурсів Тернопільської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Салій О. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року, а також за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 червня 2017 рокупередати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович