Справа № 640/2366/16-к 

н/п 1-кп/640/314/19 

УХВАЛА 

про продовження строку тримання під вартою 

 

"08" жовтня 2019 р. 

 

        Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова:

головуючий - суддя                      ОСОБА_1 

судді:                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

за участю: 

секретаря ОСОБА_4 

прокурора      ОСОБА_5 ,

обвинувачених:                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 

захисників обвинувачених  адвокатів: ОСОБА_8 

представника потерпілої -              ОСОБА_9 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , 

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 ,

   у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, - 

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні вказаного злочину.

   В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зважаючи на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , з метою уникнення від покарання можуть переховуватись та вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно здійснювати вплив на недопитаних свідків та потерпілих. Також прокурор зазначив про наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинувачених також свідчать наступні обставини відповідно до ст. 178 КПК України:

1. тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні;

2. можливість переховатись від органів досудового розслідування, адже обвинувачені є жителями іншої області, яка на даний час перебуває на непідконтрольній частині України;

3. можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов`язані із застосуванням насильства, адже вони неодноразово судимі.

Обвинувачені не одружені, осіб на утриманні не мають, що свідчить про відсутність у них тісних соціальних зв`язків.

   Крім того, слід врахувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, що свідчить про наявність у суду права не визначати обвинуваченим суми застави.

Обвинувачені проти заявлено клопотання не заперечували, поклались на розсуд суду. Захисник зазначив, що обвинувачені погоджуються з клопотанням прокурора у зв*язку із втратою віри в справедливість. 

Представник потерпілої клопотання прокурора підтримав. 

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

При продовженні обвинуваченим строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися на теперішній час, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду та вчиняти інші злочини; по справі ще не допитано свідка та потерпілі, тому обвинувачені можуть незаконно здійснювати на них вплив.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України; тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у скоєні вказаних злочинів (від 8 до 15 років позбавлення волі); відсутність офіційних джерел отримання прибутку; осіб на утриманні не мають, не одружені, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв`язків, неодноразово судимі, проживають в зоні АТО. 

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених на даний час неможливе.

При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, та враховує суворість передбаченого покарання інкримінованих обвинуваченим злочинів, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає необхідним не визначати обвинуваченим внесення застави, що відповідає положенням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки обвинувачені підозрюються у злочинах, вчинених із застосуванням насильства до потерпілих.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі викладеного, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підлягає задоволенню. 

Керуючись ст.ст. 177, 199, 350, 369 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 06 грудня 2019 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7-ми діб з моменту її проголошення.

Головуючий  суддя                  ОСОБА_1 

Судді:                              ОСОБА_2 

ОСОБА_3