Справа № 2/1521/507/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       07 жовтня 2019 року.Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

судді Козирського Є.С.,

при секретарі Мочернюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, подання заступника начальника Овідіопольського РВДВС ГТУЮ в Одеській області, «Про тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,-

ВСТАНОВИВ :

04.10.2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшло вищевказане подання, в якому зазначено, що у відділі Овідіопольського РВДВС ГТУЮ в Одеській області знаходиться виконавче провадження 58901702 з виконання виконавчого листа № 2/1521/507/12 виданий 30.10.2018 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27817,02 доларів США та 28846,30 гривень (згідно заяви стягувача залишок боргу 559494,74 грн.). На даний час боржник ухиляється від покладених на нього зобов`язань у зв`язку з державний виконавець просить суд обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про виклик боржника та виходи державного виконавця до місця його проживання з метою встановлення об`єктивних обставин (тривале відрядження, хвороба, тощо) що можуть заважати виконанню рішення суду.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю приватного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, з матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст.ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянам України”, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів, з дня її проголошення.

                       Суддя                                                Є.С. Козирський