Справа № 2-а-3026   2010  рік

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня  2010 року                       Білоцерківський міськрайонний  суд Київської області в складі  судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання  Ільницькій О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до  управління Пенсійного Фонду України м. Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині  війни,-

                                     В С Т А Н О В  И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що  вона має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно цього Закону їй повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року  соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в порушення вимог діючого законодавства відповідачем ця допомога не виплачувалася. А тому позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати відповідача виплатити на її користь  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки, зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати їй до основної пенсії надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В суді позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати відмову відповідача щодо нарахування  їй та виплати підвищення до пенсії як дитині війни неправомірною та зобов’язати відповідача провести  нарахування та виплату підвищення до її пенсії за період з                           1 січня 2008 року по  даний час ,  встановивши його на рівні 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Представник відповідача до суду не з’явився, але суду надано письмові заперечення відповідача на позов та клопотання щодо розгляду справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення  позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  частково з слідуючих  підстав.

Так, по справі встановлено, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що стверджується  копією пенсійного посвідчення позивача, не заперечується  відповідачем.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Білій Церкві, одержує пенсію за віком і з 01.01.2008 року їй призначено підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 47 грн.  відповідно до внесених змін до ст.6 вказаного вище Закону  згідно з   Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що слідує з письмових заперечень відповідача в матеріалах справи .

Судом також встановлено, що виплата підвищення як дитині війни до пенсії позивача за період з 01.01.2006 року /з моменту введення в дію Закону “Про соціальний захист дітей війни”/ до 31.12.2007 року не проводилася, оскільки, як зазначає відповідач в запереченнях, був відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 вищезазначеного Закону.

А ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що у 2007 році  підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Але за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі  положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. і п.12 ст.71, яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст.111, за якою підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Як зазначено в п. 5 цього рішення, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції і передбачено виплату з 01.01.2008 року вказаного вище підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп вказані вище положення визнані неконституційними.

При вирішенні даного спору суд також виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Закони України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» і «Про соціальний захист дітей війни » є актами єдиного органу законодавчої влади-Верховної Ради України, тобто, атами однакової юридичної сили, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних законів над іншими , в тому числі і в залежності від предмета правового регулювання. Відсутні також закони, які б регулювали питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Але загальновизнаним є те, що серед двох однопредметних актів застосуванню підлягає той, який діє у часі пізніше, якщо інше не передбачено самим цим актом.

Крім того, ст.95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України  визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір, і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст.4 Бюджетного Кодексу при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даного підвищення до пенсії  позивача  застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного  мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання підвищення до пенсії  в розмірах, передбачених Законом «Про соціальний захист дітей війни».

Безпідставними суд також вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії  у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх  зобов’язань.

А як встановлено судом, виплата підвищення як дитині війни  проводиться до пенсії позивача саме органами ПФУ починаючи з 01.01.2008 року, хоча в Законі «Про соціальний захист дітей війни» не вказано на те, який саме орган повинен проводити виплату підвищення до пенсії цим категоріям пенсіонерів, не вказано на це і в Законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким було визначено, як зазначає відповідач в своїх запереченнях,  механізм реалізації положень ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

                     Крім того, в п.11 ст.37 Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що у 2008 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються в т.ч. і на дотацію Пенсійному Фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

 Пенсійний Фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний Фонд України” і здійснює свої повноваження  на підставі ст.15 Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. А відповідно до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  рішення щодо призначення, перерахунку пенсій приймаються  територіальними органами ПФУ за місцем проживання пенсіонера.

А тому безпідставними є також твердження відповідача  з приводу того, що відсутні підстави для проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії дітям війни органами ПФУ.

 Таким чином, суд вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни  у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивач просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року.

Так,  за ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст.100 КАС України.

Відповідач в своїх письмових запереченнях  просить суд  відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч. і на  пропуск строку звернення до суду.

Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС, ні іншими законами не встановлено.

Відповідно до ч.2 статті 100 цього Кодексу якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

 Проаналізувавши всі надані докази, суд не вбачає підстав для визнання причин пропущення строку звернення до суду позивача поважними.

Так, позивач звертається до суду з вказаною заявою  04.02.2010 року, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача за період з 04.02.2009 року, оскільки суд вважає, що право на  підвищення до пенсії у вказаному вище розмірі позивач набула  після  22.05.2008 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, до 22.05.2008 року підвищення до пенсії позивача як дитині війни виплачувалося у відповідності з нормами діючого законодавства, а саме: у відповідності зі змінами, внесеними Законом “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, на що вказано вище.

Отже, в даному випадку суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача за період з 04.02.2009 року по 09.03.2010 року /по день постановлення судового рішення/, оскільки Законом “Про Державний бюджет України на 2009 рік” жодні зміни до Закону “Про соціальний захист дітей війни” стосовно розміру підвищення до пенсії не вносилися, дія норм цього Закону на 2009 рік не зупинялася, не вносилися жодні зміни до цього Закону і на 2010 рік.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.62 Закону України “Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня-380 грн., з 1 квітня-406 грн., з 1 жовтня-411 грн.

 Ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено розмір  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня –470 грн., з 1 квітня-481 грн., з 1 липня –482 грн., з 1 жовтня –498 грн.

Згідно ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто, в даному випадку-498 грн.

  А Законом України від 06.11.2009 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» статтю 54 було доповнено новою частиною, згідно якої з             1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить               573 грн.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від 20.10.2009 року, встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2010 року-695 грн.

 А тому розмір підвищення до пенсії позивача, яке виплачується відповідачем з 01.01.2008 року-47 грн., не відповідає вимогам ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”, тобто, є меншим за 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, з врахуванням всього наведеного вище суд вважає за можливе зобов’язати відповідача  проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановлене для дітей війни, з  4 лютого 2009 року по 9 березня 2010 року в розмірі 30% від затвердженого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

А тому керуючись ст. ст. 19, 113 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України “Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,  Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від 20.10.2009 року,  ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.6, 9,17, 99,100, 158-163,167,185,186 КАС України, суд-

                                     П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонд України в м. Білій Церкві провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1, передбаченого ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  в розмірі 30 відсотків від визначеного законом розміру мінімальної пенсії за віком /розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого в Законі про державний бюджет на відповідний рік/ за період з 4 лютого 2009 року по  9 березня  2010 року з врахуванням виплачених сум.

                   Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

                          Суддя                              Дмитренко А.М.