Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #82048811


ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Справа № 924/377/19


Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.


секретар судового засідання Кушнірук Р.В.


за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Слободянюк М.В. - адвокат, представник за ордером серії ВН №116112

від 07.10.2019р.

Савченко С.А. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН", м.Київ

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 14.05.19р. суддею Мухою М.Є. у м.Хмельницькому

у справі № 924/377/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "ЛЕТИЧІВСЬКЕ", смт.Летичів Летичівський район Хмельницька область

про стягнення 410000грн. боргу, 82000грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань


ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" до Публічного акціонерного товариства "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" про стягнення 410000грн. боргу, 82000грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань, у задоволенні заяви ТОВ "ВІГОР ГРЕЙН" від 13.05.2019р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ПАТ "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладення арешту на нерухоме майно відповідача (Код ЄДРПОУ 00412576):

- гараж загальна площа 965.8кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/ 10 ,

- приміщення телятника загальна площа 797,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область , Летичівський район, смт. Летичів , вул.Горбасівська, будинок 2/6;

- приміщення прививочної, загальна площа 1348,9кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/5;

- приміщення корівника, загальна площа 1841,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/4,

2. Накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі поточному рахунку р/р НОМЕР_1 ВАТ "Ощадбанк" МФО 315784.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- покликається на те, що ПАТ "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" не здійснює будь-якої господарської діяльності, відповідно до відомостей єдиного реєстру підприємств та організацій видом діяльності відповідача є вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (Код КВЕД 01.24) та вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (основний Код КВЕД 01.25);

- зазначає, що всі кошти, отримані відповідачем в тому числі і за спірним договором керівник відповідача знімав з рахунку підприємства готівкою на господарські потреби та витрачав невідомо на що. Будь-яких витрат, які б мали відношення до господарської діяльності (обробку плодових дерев, ГММ, отримання коштів від реалізації плодово-ягідної продукції), у відповідача впродовж 2017-2019 року не було. Стверджує, що дана обставина підтверджується матеріалами справи - випискою банку по рахунку відповідача і поясненнями самого представника відповідача у відзиві. Тому, скаржник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову ніяким чином не вплине на його діяльність, і навіть навпаки - збереже майно відповідача, оскільки керівництво відповідача змінилось в березні 2019 року і нове керівництво відповідача намагається притягнути попереднього керівника до відповідальності за завдання збитків підприємству;

- додає, що єдиним, що мається з матеріальних активів у відповідача, це нерухоме майно, перелічене в заяві та підтверджено його наявність витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- вказує, що зважаючи на те, що відповідачем не вживались дії спрямовані на позасудове врегулювання спору в добровільному порядку, і навпаки, відповідач ухилявся від виконання зобов`язань шляхом ухилення від отримання кореспонденції від позивача - вимог про виконання договору, надісланих на поштову адресу за місцезнаходженням відповідача, є підстави вважати про ухилення відповідача не тільки від виконання зобов`язань чи повернення отриманих коштів, але навіть вчинити дії на створення умов, що зроблять неможливим виконання рішення суду шляхом відчуження нерухомого майна, передачу його в оренду, в іпотеку та вчинити інші дій, що будуть перешкодою у зверненні стягнення на майно відповідача, за рахунок якого можливо виконати рішення про стягнення;

- обґрунтовує, що для забезпечення виконання рішення суду у випадку його задоволення необхідно застосувати наступні заходи: накладення арешту на нерухоме майно відповідача та накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача;

- вважає, що у випадку незастосування заходу забезпечення існує реальна загроза того, що до вирішення спору відповідач матиме можливість вільного розпорядження коштами з метою їх приховання, що може призвести до ускладнень примусового виконання рішення в разі задоволення позову, додаткових затрат коштів та часу на пошук необхідної суми, або навіть до неможливості виконання судового рішення за недостатністю активів, оскільки без застосованого заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - комплекс будівель та споруд, воно не є обтяженим і може бути відчужене, що унеможливить виконання рішення суду;

- констатує, що вжиття тимчасового заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на нерухоме майно ПАТ "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" дозволить не допустити відчуження вказаного майна до вирішення спору по суті, та у випадку відсутності коштів для погашення заборгованості звернути стягнення на майно для забезпечення виконання рішення суду в порядку, передбаченому законодавством;

- вважає, що таким чином, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти на банківських рахунках боржника є адекватним до заявлених у позові вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечить виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушує існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/377/19 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Демидюк О.О..

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №924/377/19/4083/19 від 13.09.2019р. матеріали справи №924/377/19 витребувано з Господарського суд Хмельницької області.

20.09.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №924/377/19.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" на ухвалу Господарського суд Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19, зупинено дію ухвали Господарського суд Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 та призначено справу №924/377/19 до розгляду на 07.10.2019р. об 15:00год., тощо.

Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019р. №01-04/958, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №924/377/19 - Дужича С.П. у період з 01.10.2019р. по 31.10.2019р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/377/19.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №924/377/19 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Сторони у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явивися, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю позивача.

Представник відповідача у письмовому відзиві від 30.09.2019р. №29 на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.10.2019р. заперечив проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23.04.2019р. до Господарського суд Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" до Публічного акціонерного товариства "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" про стягнення 410000,00грн. боргу, 82000,00грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425,00грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань за договором позики №15/0818 від 14.08.2019р..

Ухвалою Господарського суд Хмельницької області від 25.04.29р. відкрито провадження у справі №924/377/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 16.05.2019р..

13.05.19р. до Господарського суд Хмельницької області надійшла заява ТОВ "ВІГОР ГРЕЙН", у якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача (Код ЄДРПОУ 00412576); гараж загальна площа 965.8кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/10, приміщення телятника загальна площа 797,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/6; приміщення прививочної, загальна площа 1348,9кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/5, приміщення корівника, загальна площа 1841,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/4 та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі поточному рахунку р/р НОМЕР_1 ВАТ "Ощадбанк" МФО 315784.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вважає, що відповідач не має наміру та можливості повернути борг, оскільки не реагує на вимоги товариства про повернення боргу та пені, не пояснює причин невиконання зобов`язань за договором. Крім того, на думку позивача, існує реальна ймовірність завдання товариству додаткових збитків так як неповернення боргу може призвести де неможливості своєчасного розрахунку з контрагентами та виконання інших зобов`язань товариством. Також, позивач вказує на вірогідність намірів відповідача приховати свій фінансовий стан та реальний обсяг активів з метою невиконання зобов`язань.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. по справі №924/377/19 у задоволенні заяви ТОВ "ВІГОР ГРЕЙН" від 13.05.2019р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ПАТ "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.1 ст.11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у даному разі заявники мали намір звернутися до суду з майновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку мала застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст.137 ГПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З огляду на аналіз згаданих положень закону заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим.

В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім цього, здійснюючи судочинство суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. №ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, обов`язковим в силу приписів ч.1 ст.74 ГПК України, є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст.76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційний суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволені клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає наведеним вимогам.

Слід відзначити, що у даному випадку застосуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі №916/2786/17).

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі №916/2786/17, та положень ч.1 ст.136 і ст.137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст.137 ГПК України ).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є матеріально правова вимога про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЛЕТИЧІВСЬКЕ" 410000,00грн. боргу, 82000,00грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425,00грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань за договором позики №15/0818 від 14.08.2019р..

Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності зі сторони відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, зокрема, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.

Матеріали справи свідчать, що заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас, вимога про вжиття заходів забезпечення позову заявлена без відповідних доказів на підтвердження того, що існує достатня можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Крім того, в даному випадку, вимога про забезпечення позову фактично ґрунтується на припущеннях заявника про ймовірність ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи повернення отриманих коштів та вчинення дій на створення умов, що вплинуть на неможливість виконання рішення суду шляхом відчуження нерухомого майна, передачу його в оренду, в іпотеку та вчинення інших дій, що будуть перешкодою у зверненні стягнення на майно відповідача, за рахунок якого можливо виконати рішення про стягнення.

Також, колегія суддів вважає, що позивачем в частині вимог про накладення арешту на нерухоме майно не обґрунтовано наявності зв`язку між обраним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог.

При цьому, що накладення арешту на нерухоме майно є складною дією, яка включає і заборону права розпорядження, і заборону права використання майна, і передачу об`єкта на відповідальне збереження третім особам.

Слід також врахувати те, що доводи позивача про не вжиття відповідачем відповідних дій спрямованих на позасудове врегулювання спору в добровільному порядку, а також ухилення відповідача від виконання зобов`язань шляхом не отримання кореспонденції від позивача, зокрема, вимог про виконання договору, надісланих на поштову адресу за місцезнаходженням відповідача, не являється належним доказом на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, які в подальшому можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Також, покликання позивача на те, що всі кошти, отримані відповідачем в тому числі і за спірним договором керівник відповідача знімав з рахунку підприємства готівкою на господарські потреби, та витрачав невідомо на що, а також на те, що будь-яких витрат, які б мали відношення до господарської діяльності (обробку плодових дерев, ГММ, отримання коштів від реалізації плодово-ягідної продукції), у відповідача впродовж 2017-2019 року не було, також не є належним доказом того, що відповідачем в ході розгляду даної справи будуть вчинені дії направлені на перерахування відповідачем коштів на рахунки третіх осіб або зняття коштів з рахунків, що унеможливить виконання рішення суду.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Таким чином, з огляду на наведене суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в результаті застосування відповідних заходів, зокрема, відповідача, адже, на думку суду в даному випадку, накладення арешту на нерухоме майно відповідача (Код ЄДРПОУ 00412576), а саме: гараж загальна площа 965.8кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/10, приміщення телятника загальна площа 797,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/6; приміщення прививочної, загальна площа 1348,9кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/5, приміщення корівника, загальна площа 1841,4кв.м., місцезнаходження: Хмельницька область, Летичівський район, смт.Летичів, вул.Горбасівська, будинок 2/4 та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача, в тому числі поточному рахунку р/р НОМЕР_1 ВАТ "Ощадбанк" МФО 315784, спрямовані на перешкоджання відповідачу користуватися майном та грошовими коштами, належними йому, що по суті є втручанням в господарську діяльність відповідача та належне користування його майна.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або вплинути на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГОР ГРЕЙН", м.Київ залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2019р. у справі №924/377/19 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/377/19 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню


Повний текст постанови складений "09" жовтня 2019 р.


Головуючий суддя Павлюк І.Ю.


Суддя Демидюк О.О.


Суддя Савченко Г.І.





  • Номер:
  • Опис: забезпечення позову
  • Тип справи: Забезпечення позову чи скасування забезпечення позову (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Господарський суд Хмельницької області
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.05.2019
  • Дата етапу: 14.05.2019
  • Номер:
  • Опис: збільшення позовних вимог
  • Тип справи: Збільшення (зменшення) розміру позовних вимог (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Господарський суд Хмельницької області
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.05.2019
  • Дата етапу: 16.05.2019
  • Номер:
  • Опис: заява про винесення окремої ухвали
  • Тип справи: Прийняття додаткового рішення, ухвали (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Господарський суд Хмельницької області
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.06.2019
  • Дата етапу: 21.08.2019
  • Номер:
  • Опис: стягнення 410000грн. боргу, 82000грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань
  • Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.07.2019
  • Дата етапу: 14.08.2019
  • Номер:
  • Опис: заява про зупинення провадження по справі
  • Тип справи: Зупинення провадження у справі (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Господарський суд Хмельницької області
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.07.2019
  • Дата етапу: 23.07.2019
  • Номер:
  • Опис: стягнення 410000грн. боргу, 82000грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань
  • Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.09.2019
  • Дата етапу: 07.10.2019
  • Номер:
  • Опис: стягнення 410000грн. основного боргу, 82000грн. штрафу, 79438,90грн. пені, 6639грн. річних та 24775,75грн. інфляційних втрат
  • Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.09.2019
  • Дата етапу: 03.12.2019
  • Номер:
  • Опис: стягнення 410000грн. боргу, 82000грн. штрафу, 65105,75грн. пені, 5425грн. річних та 19201,22грн. інфляційних нарахувань
  • Тип справи: Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (2 розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.10.2019
  • Дата етапу: 08.10.2019
  • Номер:
  • Опис: стягнення 410000грн. основного боргу, 82000грн. штрафу, 79438,90грн. пені, 6639грн. річних та 24775,75грн. інфляційних втрат
  • Тип справи: Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (2 розділ звіту)
  • Номер справи: 924/377/19
  • Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Павлюк І.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.10.2019
  • Дата етапу: 31.10.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація