Справа № 2а-299/2010 р.

       ПОСТАНОВА

         ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

17 березня 2010 року

                                              Сихівський районний суд  м. Львова

в складі судді Мички Б.Р.

при секретарі – Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради  про стягнення суми, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену їй щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської  катастрофи ІІ категорії, як особа евакуйована із зони відчуження у 1986 р, в зв’язку з чим  має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення. Відповідачем протягом 2009рр. виплачувалась така допомогу в значно меншому розмірі, аніж передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка встановлює розмір такої допомоги в  розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Просить визнати дії відповідача неправомірними стягнути доплату щорічної разової допомоги за 2009 рр. в сумі 1815,00 грн.                                                                                                                                                                                                                                    

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, дала пояснення аналогічні фабулі адміністративного позову.

Представник відповідача – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, подала письмове заперечення  проти позову та просить справу слухати у відсутності їх представника. У письмових запереченнях зазначила, що  виплата щорічної одноразової допомоги на оздоровлення особам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється виключно за кошти  державного бюджету , а тому її розмір розраховується на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ЗУ „Про державний бюджет України” на відповідний рік. Відповідно до ч.3 ст. 143 Конституції України – орган державного самоврядування здійснює лише нарахування та виплату державних коштів, шляхом реалізації делегованих державою повноважень. У зв’язку з наведеним просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна разова допомога на оздоровлення виплачується особам евакуйованим із зони відчуження у 1986 р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судом позивач є особою евакуйованою із зони відчуження у 1986 р., що стверджується відповідним посвідченням, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. У 2009 р. така допомога позивачу виплачена в розмірі 75, 00 грн., оскільки, як стверджується листом відповідача допомога в такому розмірі виплачувалась на підставі постанов КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про  щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, покликання відповідача на виплату такої допомоги відповідно до вказаних постанов є безпідставним, оскільки постанова КМУ «Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає умов, розміру та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а постанова «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягала застосуванню, оскільки занижує розмір допомоги порівняно із ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та суперечить положенню ст.22 Конституції України,  згідно якого звуження змісту чи обсягу існуючих прав та свобод не допускається. З огляду на наведене та враховуючи загальні засади пріоритетності Закону України над підзаконними нормативно-правовими актами, застосуванню при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення позивачу підлягала ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  тому така допомога  мала бути виплачена в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, відтак, дії щодо виплати  відповідачем  допомоги в заниженому розмірі є  неправомірними.

Судом встановлено, що на час виплати позивачу допомоги у лютому 2009 р. розмір мінімальної зарплати становив – 606, 00 грн., 625, 00 грн., 630, 00 грн., 650, 00 грн. та 744, 00 грн., а тому виплаті позивачці за 2009р. підлягала допомога в трьохкратному розмірі вказаних сум, однак, сума допомоги на оздоровлення протягом  вказаного періоду, виплачена відповідачем позивачу становить 75, 00 грн.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідача як орган, на який покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті такої допомоги слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової допомоги на оздоровлення  у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи  з розміру  мінімальної заробітної плати  на час виплати допомоги .

Керуючись ст.22 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.11, 70, 160, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив:

    позов задоволити. Зобов’язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту  гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної допомоги  на оздоровлення за  2009р. у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи  з розміру  мінімальної заробітної плати  на час виплати такої допомоги в неповному розмірі.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Сихівський районний суд м. Львова .

Головуючий:

Оригінал  постанови  виготовлений  в одному примірнику, який зберігається в справі № 2а-299/10 .