Справа №1-30/2007р.

ВИРОК

Ім"ям України

5 березня 2007 р.                                    Яготинський районний суд

Київської області

В складі головуючого КОЩІЯ М.Н. при секретарі ТВЕРДОХЛІБ Г.М. з участю прокурора СОНЬКО М.М. громадського захисника ОСОБА_2.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському райсуді справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Беєво,Липоводолинського району, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,одруженого , не військовозобов'язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3ТОВ „ДеВол-Будмонтаж", жителя АДРЕСА_1, не судимого,

в злочині, передбаченому ст.286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року підсудний ОСОБА_1 керуючи легковим автомобілем ДЕУ-Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, що йому належить,рухаючись автодорогою Київ- Харків в напрямку м.Києва, перевозив двох пасажирів в салоні автомобіля. Близько 12 год. на 102 км автодороги в с.Панфили Яготинського району Київської області допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 12,1 Правил дорожнього руху України - при виїзді на праву обочину дороги відволікся від керування автомобілем, втратив контроль за дорожньою обстановкою та зіткнувся з електроопорою передньою частиною автомобіля.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля ОСОБА_3- матір підсудного, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні отримала множинні переломи ребер, перелом хребта в грудному відділі, крововиливи на передніх поверхнях гомілки, садна обличчя, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення і в даному випадку призвела до смерті потерпілої, пасажир заднього сидіння автомобіля ОСОБА_4. отримала переломи правої ліктевої кістки, що не супроводжувалась небезпекою для життя явищем на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров"я відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 9 год. ранку на власному легковому автомобілі ДЕУ -Ланос він виїхав з с.Беєв Липоводолинського району Сумської області до м.Києва. На передньому сидінні автомобіля знаходилася в якості пасажира його матір ОСОБА_3 на задньому сидінні - його   двоюрідна сестра ОСОБА_4.

Коли вони знаходилися біля с.Панфили , матір попросила його зупинити автомобіль.

2.

Переїхавши під пішохідним мостом в с. Панфили він вирішив зупинитися на обочині, в цей час автомобіль, який рухався попереду нього загальмував і він не гальмуючи прийняв вправо, маючи намір зупинитися. При цьому його матір, яка не була прив"язана ремнем безпеки похилилася на нього, він хотів її виправити та посадити на сидіння, в цей час на якусь мить відволікся від управління автомобілем та скоїв наїзд на електроопору,що знаходилася на обочині.

Внаслідок зіткнення з електроопорою автомобіль одержав механічні ушкодження, матір загинула, а ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Розкаюється в скоєному, просив суворо його не карати.

Крім визнання вини підсудним, його вина в судовому засіданні доведена показами потерпілих, даними ними на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, іншими фактичними обставинами справи.

Дії підсудного за ст. 286 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, так як він керуючи транспортним засобом допустив порушення вимог правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть одної з потерпілих та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншій потерпілій.

При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку на те, що він порушив п. 14,1 Правил дорожнього руху, виконуючи маневр обгону.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перед ДТП не виконував маневру обгону автомобіля, що рухався попереду нього, а повертав направо, маючи намір зупинитися на обочині дороги.

Призначаючи покарання ОСОБА_1суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання та роботи характеризується лише позитивно, розкаюється в скоєному та вважає, що він може бути виправлений без відбування покарання, тому обравши відносно нього покарання у вигляді позбавлення волі до нього необхідно застосувати ст. 75 КК України - звільнити його від відбування покарання з випробуванням .

Враховуючи, що робота ОСОБА_1 пов"язана з службовими роз'їздами , суд вважає за можливе не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому суд враховує думку трудового колективу, де працює підсудний, який піднімає перед судом клопотання про обрання йому покарання не зв"язане з позбавленням волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

                                       3.

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України та обрати йому покарання - 5 (п"ять) років позбавлення волі, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу службу по місцю свого проживання про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 176 грн.(сто сімдесят шість грн.) 72 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення судово- автотехнічної експертизи.

Речовий доказ по справі - автомобіль ДЕУ-Ланос державний номерний знак НОМЕР_1 передати ОСОБА_1.

Запобіжний захід ОСОБА_1залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.