Справа 2-390/09

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2009 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Новака А.В., при секретарях Миколайчук Т.С., Поповій І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тепло ЛВН», АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, -

встановив:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Тепло ЛВН», АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування» про відшкодування майнової та моральної шкоди. Мотивує свої вимоги тим, що 21.04.2006 року о 13 годині 45 хвилин при виїзді з пров. Моторного на вул.  Моторну в м. Києві відбулося зіткнення автомобіля марки «Опель Омега», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, та автомобіля марки «ГАЗ-33021», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ТОВ «Тепло ЛВН».

Автомобілем «Опель Омега» позивач керував на підставі довіреності, виданої власником автомобіля на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 04.08.2006 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водієм було порушено вимоги п.п. 2.10, 16.11 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, який, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 204-1 від 25.04.2006 року, отримав механічні пошкодження капоту, лівої фари, бамперу, лівої підфарної накладки, лівого молнінгу переднього бамперу, лівої протитуманної фари, бачку омивача, накладки бамперу переднього, посилювача бампера переднього.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження, розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_1, складає 6 323 гривні 91 копійку.

Також позивачем були сплачені послуги експерта, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження, у розмірі 300 гривень 00 копійок, а також послуги експерта, пов'язані з проведенням автотехнічного дослідження, у розмірі 394 гривень 66 копійок.

30.12.2005 року між ТОВ «Тепло ЛВН» та АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування» було укладено договір співробітництва, а тому позивач просить стягнути суму завданої йому майнової шкоди з зазначених товариств солідарно, оскільки вважає, що майнову відповідальність вони повинні нести солідарно.

В судовому засіданні від 07.07.2009 року позивач збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що у зв'язку з тривалістю розгляду справи у суді ним було додатково сплачено за правову допомогу. Відповідно до збільшених позовних вимог, сума майнової шкоди, завдана відповідачами позивачу, складає 16 418 гривень 57 копійок, які ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів на його користь.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, а також у зв'язку з втратою особистого часу на ремонт автомобіля, яку позивач оцінює в 2000 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідачів на його користь суму завданих збитків, з яких 6 323 гривні 91 копійка - сума майнової шкоди під час вчинення ДТП, 9000 гривень 00 копійок - сума витрат на правову допомогу при розгляді справи, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 394 гривні 66 копійок та 300 гривень 00 копійок, сплачені судові витрати, а також суму завданої моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.

Представник відповідачів Андрієць Л.П. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача повністю.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка /а.с. 50/. Суд вважає за можливе розглянути справи у його відсутність за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2006 року о 13 годині 45 хвилин при виїзді з пров. Моторного на вул. Моторну в м. Києві відбулося зіткнення автомобіля марки «Опель Омега», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, та автомобіля марки «ГАЗ-33021», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ТОВ «Тепло ЛВН».

Автомобілем «Опель Омега» позивач керував на підставі довіреності, виданої власником автомобіля на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 04.08.2006 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водієм було порушено вимоги п.п. 2.10, 16.11 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, який, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 204-1 від 25.04.2006 року, отримав механічні пошкодження капоту, лівої фари, бамперу, лівої підфарної накладки, лівого молнінгу переднього бамперу, лівої протитуманної фари, бачку омивача, накладки бамперу переднього, посилювача бампера переднього.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження, розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_1, складає 6 323 гривні 91 копійку.

Також позивачем були сплачені послуги експерта, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження, у розмірі 300 гривень 00 копійок, а також послуги експерта, пов'язані з проведенням автотехнічного дослідження, у розмірі 394 гривні 66 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло ЛВН» уклало договір співробітництва з АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування», у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути суму завданої позивачу майнової шкоди з обох товариств, оскільки майнову відповідальність вони повинні нести солідарно.

В судовому засіданні від 07.07.2009 року позивач збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що у зв'язку з тривалістю розгляду справи у суді ним було додатково сплачено за правову допомогу. Відповідно до збільшених позовних вимог, сума майнової шкоди, завдана відповідачами позивачу, складає 16 418 гривень 57 копійок, які ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів на його користь.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, а також у зв'язку з втратою особистого часу на ремонт автомобіля, яку ОСОБА_1 оцінює в 2000 гривень.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачу було завдано моральної шкоди, яка виразилась в порушенні душевного стану. У зв'язку з чим вимоги в частині моральної шкоди, на думку суду, підлягають задоволенню у повному обсязі з врахуванням змін в житті позивача, спричинених втратою автомобіля, у вигляді переживань, позбавлення його можливості користуватися автомобілем, його психологічного стану, у порушенні звичного способу життя позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд приходить до висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідачів, позивач відчув хвилювання та зазнав душевних страждань, а тому позивачу ОСОБА_1 завдано моральної шкоди з вини відповідачів -ТОВ «Тепло ЛВН», АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування», яку вони повинні відшкодувати на підставі ст. 1167 ЦК України, з врахуванням їх матеріального стану, обставин справи, характеру та глибини страждань, яких зазнав позивач. При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності та справедливості і задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди повністю.

Позивачем також були понесені витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, розмір яких складає 9 000 гривень 00 копійок, та які підлягають стягненню з відповідачів на підставі ст. 84 ЦПК України.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити в за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 224, 228, 233, 294-296 ЦПК України, -

вирішив:

позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло ЛВН», АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування» солідарно на користь ОСОБА_1 6 323 (шість тисяч триста двадцять три) гривні 91 копійку майнової шкоди, 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу, 394 (триста дев'яносто чотири) гривні 66 копійок витрат на проведення експертного дослідження, а всього стягнути 15 718 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 57 копійок.

Стягнути з ТОВ «Тепло ЛВН» на користь ОСОБА_1 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з АТЗТ «Укркомплетмонтажналагоджування» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з ТОВ «Тепло ЛВН» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) гривень 00 копійок та 15 (п'ятнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з АТЗТ «Укркомплектмонтажналагоджування» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) гривень 00 копійок та 15 (п'ятнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.

Рішення иоже бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.