Справа № 415/4193/19-ц

Провадження № 2/415/1381/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представників

позивача ОСОБА_10,

відповідачів Коваленко В.С. , Власова М.Л. , Змієвської Ю. Г .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.08.2017 головою Луганської обласної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації було видано розпорядження № 359-к, яким ОСОБА_5 було звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи за ст. 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту.

28.08.2017 головою Луганської обласної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації було видано розпорядження № 386-к, яким на позивача з 28.08.2017 було покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ, виконання обов`язків начальника вказаного закладу.

Перед днем покладення на позивача обов`язків начальника ЛОБСМЕ він працював в названому закладі завідувачем відділу комісійних судово-медичних експертиз на підставі наказу № 23-к від 01.08.2017.

18.09.2017 позивачем, у зв`язку з покладенням на нього обов`язків начальника ЛОБСМЕ, що унеможливлювало виконання ним обов`язків завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз, було видано наказ "Про переведення ОСОБА_6 " № 98-ос, яким експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз ОСОБА_6 було тимчасово переведено на посаду завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз.

19.04.2019 в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації було видано розпорядження № 328, яким було скасовано конкурс на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ і визнано таким, що втратили чинність розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації щодо створення конкурсної комісії з проведення конкурсу та щодо проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника ЛОБСМ.

23.04.2019 в.о. Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації було видано два розпорядження, а саме: розпорядження № 196-к, яким позивача без наведення в тексті названого розпорядження підстав, мотивів та обґрунтування звільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25.04.2019 та розпорядження № 197-к, яким на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_8 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 26.04.2019.

Вважає розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 196-к від 23.04.2019 та його увільнення від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ - незаконним та протиправним.

Також вважає незаконним і розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 197-к від 23.04.2019, але зазначає що його вимоги про визнання недійсним розпорядження № 197-к є похідним від вимог про визнання недійсним розпорядження № 196-к та поновлення його на роботі.

На підставі викладеного та після відмови від частини позовних вимог позивач просив суд: 1) визнати недійсним з моменту видання розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 196-к від 23.04.2019, яким ОСОБА_4 з 25.04.2019 увільнено від виконання від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ; 2) визнати недійсним з моменту видання розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 197-к від 23.04.2019, яким на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_8 з 26.04.2019 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ; 3) поновити ОСОБА_4 на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи; 4) допустити негайне виконання судового рішення.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов та вступне слово свого представника підтримав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 пояснив, що підтримує позовні вимоги, з урахуванням відмови від частини позовних вимог та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові.

В судовому засіданні представник відповідача ЛОВЦА - Коваленко В.С. підтримав, викладене у відзиві та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ЛОВЦА - Власов М.Л. підтримав, викладене у відзиві та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОБЛСМЕ - Змієвська Ю.Г. позов не визнала та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наведених у відзиві підстав.

3-і особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином

Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, в судовому засіданні судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

*Позивач на підставі наказу № 23-к від 01.08.2007 року був призначений на посаду завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз (а.с.16-18).

Згідно з наказом № 47-ос "Про надання попередньої роботи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 " від 21.05.2019, в.о. начальника ЛОБСМЕ надано ОСОБА_4 попередню роботу за посадою завідувача відділом комісійних судово-медичних експертиз з 26 квітня 2019 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом. Підстава - розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 196-к від 23.04.2019 та увільнено ОСОБА_6 від виконання обов`язків завідуючого відділом комісійних судово-медичних експертиз (а.с.114).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену цією угодою. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому, зокрема, строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах на посаді завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз з 01.08.2007 по теперішній час, а твердження позивача про його тимчасове звільнення від виконання обов`язків, обумовлених трудовим договором за посадою завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ є помилковими та не відповідають дійсності.

Окрім того, суд зауважує, що КЗпП України не містить визначення "тимчасового звільнення" та не регламентує таких правовідносин, а передбачає тільки підстави припинення трудового договору, в результаті чого припиняються трудові правовідносини між роботодавцем (власником) та робітником не тимчасово, а взагалі.

*Згідно з розпорядженням № 359-к "Про звільнення ОСОБА_5 " від 18.08.2017 головою Луганської обласної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_5 було звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи за ст. 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту (а.с.19).

Згідно з розпорядженням № 386-к "Про покладення обов`язків начальника ЛОБСМЕ" від 28.08.2017 головою Луганської обласної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації на позивача тимчасово, з 28.08.2017 до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ, було покладено виконання обов`язків начальника вказаного закладу, що також підтверджується довідкою № 06-03/279 від 25.04.2019 (а.с. 20, 26).

Згідно з Наказом № 98-ос "Про переведення ОСОБА_6 " від 18.09.2017, позивачем, у зв`язку з покладенням на нього обов`язків начальника ЛОБСМЕ, що унеможливлювало виконання ним обов`язків завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз, експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз ОСОБА_6 було тимчасово переведено на посаду завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз (а.с. 21).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що на позивача ОСОБА_4 були тимчасово покладені обов`язки начальника ЛОБСМЕ.

*Згідно з розпорядженням № 328 від 19.04.2019 "Про відміну конкурсу на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ" в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації скасовано конкурс на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ; визнано таким, що втратили чинність розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації щодо створення конкурсної комісії з проведення конкурсу та щодо проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника ЛОБСМ (а.с. 22).

Згідно з розпорядженням № 196-к "Про увільнення від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ" від 23.04.2019 в.о. Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації увільнено ОСОБА_4, завідувача відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ, від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25.04.2019 (а.с. 23).

Згідно з розпорядженням № 197-к "Про покладення обов`язків начальника ЛОБСМЕ" від 23.04.2017 в.о. Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації, на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_8 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 26.04.2019 до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ (а.с.24).

З викладеного вище вбачається, що позивача було увільнено, а не звільнено, від тимчасового виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ та призначено замість нього ОСОБА_8 , з чим позивач не погоджується та просить поновити його на посаді начальника ЛОБСМЕ.

При цьому суд вважає, що поняття «звільнення не є тотожнім поняттю «увільнення», оскільки згідно КЗпП України під звільненням розуміється подія, що припиняє трудові правовідносини, тоді як увільненням у контексті встановлених судом обставин справи є рішенням уповноваженої особи власника про припинення виконання працівником тимчасово виконуваної ним певної роботи.

Так, згідно з п. 1.1. Статуту ЛОБСМЕ, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради № 175 від 10.10.2014, ЛОБСМЕ є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган (рішення Луганської обласної ради від 23.12.2005 № 22/36) (а.с.30-45).

Згідно з п.7.1. Статуту ЛОБСМЕ, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради № 175 від 10.10.2014, управління Бюро здійснюється обласною радою або уповноваженим нею органом. Безпосереднє керівництво Бюро здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням обласної ради (п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") (а.с.30-45).

Відповідно до п. 1.2. посадової інструкції начальника Бюро, затвердженої в.о. директора Департаменту від 02.01.2015, призначення на посаду начальника бюро та звільнення з неї здійснюється рішенням Луганської обласної ради з урахуванням думки Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров`я з дотриманням вимог КЗпП України та чинного законодавства про працю (а.с. 99-101).

Відповідно до пункту 8.1 розділу VIII посадової інструкції начальника Бюро, затвердженої в.о. директора Департаменту від 02.01.2015, при відсутності начальника, його обов`язки виконує заступник з експертної роботи або завідуючий одним із відділів (а.с. 99-101).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 05.03.2015 № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій», утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. У зв`язку із цим, Луганська обласна державна адміністрація набула статусу Луганської обласної військово-цивільної -адміністрації, а голова облдержадміністрації - статусу керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації області припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» керівник військово- цивільної адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» до повноважень обласних військово-цивільних адміністрацій віднесено повноваження із здійснення управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад, призначення і звільнення їх керівників.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у зв`язку із звільненням 18.08.2017 ОСОБА_5 з посади начальника Бюро, розпорядженням голови облдержадміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації від 18.08.2017 № 359-к, посада начальника Бюро є вакантною.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094, цей Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі - конкурс). Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я (далі - заклад), крім закладів охорони здоров`я МВС, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів.

Відповідно до п. 6 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094, орган управління тимчасово (з дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу за результатами конкурсу) покладає виконання обов`язків керівника закладу на особу з числа штатних працівників закладу.

Відтак, комунальний заклад залишився без керівника, тому розпорядженням голови ЛОВЦА від 28.08.2017 № 386-к тимчасово, з 28.08.2017 до призначення в установленому порядку начальника Бюро, виконання обов`язків начальника було покладено на завідувача відділу комісійних експертиз ОСОБА_4 .

Суд вважає, що призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою не допускається. Однак таке призначення можливе за посадою, призначення на яку здійснюється вищестоящим органом управління або за його згодою . Позивач був призначений виконуючим обов`язки за вакантною посадою саме вищестоящим органом.

Тому розпорядженням голови від 23.04.2019 № 196-к ОСОБА_4 було саме увільнено від виконання обов`язків начальника Бюро з 25.04.2019., а не звільнено з цієї посади.

Відповідно до ч. 6) ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади регулювання праці і зайнятості.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що при призначенні особи тимчасово виконуючим обов`язки, засновник керується нормами не законодавства про працю, а тими актами, які надають право управляти юридичною особою (пункт 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункт 5 частини третьої статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»). Відповідно, при вирішенні питання про увільнення особи від виконання обов`язків керівника юридичної особи її засновник (або уповноважений ним орган) керується не законодавством про працю, а спеціальним законом, яке надає повноваження управляти - юридичною особою (пункт 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункт 5 частини третьої статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»). Засновник (або уповноважений ним орган) в межах дискреційних повноважень приймає рішення про покладання обов`язків керівника юридичної особи та приймає рішення про увільнення від їх виконання.

Щодо наявності мотивувальної частини у вказаних розпорядженнях, суд також погоджується з доводами відповідача.

Так, відповідно до пункту 1 Інструкції з діловодства в облдержадміністрації, затвердженої розпорядженням голови від 31.07.2018 № 577, розробленої на підставі Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, ствердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, у тексті розпоряджень з кадрових питань, як правило, констатуюча частина (преамбула) не зазначається.

На підставі викладеного, суд доходить висновку що розпорядження про покладання виконання обов`язків начальника Бюро на ОСОБА_4 та увільнення останнього від їх виконання видавалися головою в межах компетенції згідно з Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» та з урахуванням Статуту Бюро і посадової інструкції начальника цього закладу, а отже позовні вимоги щодо визнання недійсним з моменту видання розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 196-к від 23.04.2019, яким ОСОБА_4 з 25.04.2019 увільнено від виконання від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ та позовні вимоги щодо визнання недійсним з моменту видання розпорядження в.о. голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 197-к від 23.04.2019, яким на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_8 з 26.04.2019 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ є такими, що не підлягають задоволенню.

Зауважує суд і те, що доказів наявності в ОБЛСМЕ такої посади як «виконуючий обов`язки начальника» суду не надано.

Вказана обставина є додатковою підставою неможливості поновлення на посад виконуючого обов`язки, оскільки така посада у відповідача ОБЛСМЕ відсутня.

Щодо поновлення позивача на посаді начальника ЛОБСМЕ.

Згідно з розпорядженням № 196-к "Про увільнення від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ" від 23.04.2019 в.о. Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації увільнено ОСОБА_4, завідувача відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ, від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25.04.2019 (а.с. 23).

Як зазначено вище, «увільнення» не є синонімом «звільнення», використовується коли мова йде про "увільнення від обов`язків", які перед цим були покладені на працівника, тобто звільнення з роботи не відбувається, змінюються обов`язки чи відповідальність працівника на певний час.

Відповідно до абз. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

В розумінні ст. 235 КЗпП України поновлення на попередній роботі можливе лише за умови звільнення працівника, тобто припинення трудових правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах на посаді завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз з 01.08.2007 по теперішній час, а в його трудовій книжці відсутній запис щодо його звільнення з посади завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз, як і відсутній запис та наказ щодо його звільнення з посади тимчасово виконуючого обов`язки начальника ЛОБСМЕ та начальника ЛОБСМЕ.

Отже, в даному випадку звільнення ОСОБА_4 не було ані з посади завідувача відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ, ані з посади т.в.о. начальника ЛОБСМЕ, ані з посади начальника ЛОБСМЕ, такий запис в трудовій книжці позивача відсутній, як і відсутній відповідний наказ, а він продовжує обіймати посаду завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз з 01.08.2007 по теперішній час.

Суд не приймає доводи позивача з посиланням на п. 11 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 № 311-ІХ, згідно з яким трудовий договір з тимчасовими робітниками і службовцями вважається продовженим на невизначений строк у випадку, коли тимчасовий робітник або службовець пропрацював відповідно зверх двомісячного строку, і ні одна з сторін не зажадала припинення трудових відносин, та вважає помилковим твердження позивача, що укладений з ним строковий договір трансформувався в трудовий договір, укладений на невизначений строк, і що він автоматично обіймав посаду начальника ЛОБСМЕ, з якої вважає себе звільненим та просить суд поновити його на цій посаді.

Так, відповідно до п. 1 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094, цей Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі - конкурс). Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я (далі - заклад), крім закладів охорони здоров`я МВС, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів.

Відповідно до п. 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094, за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.

Отже, з аналізу вище зазначених норм, вбачається, що рішення про призначення на посаду керівника та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання.

Таким чином, твердження позивача, що укладений з ним строковий договір на посаді завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ трансформувався в трудовий договір на посаді начальника ЛОБСМЕ, укладений на невизначений строк, протирічать п. 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, який передбачає що контракт з керівником є строковим та укладається на строк від трьох до п`яти років.

Окрім того, на посаду керівника - начальника ЛОБСМЕ призначається особа - переможець конкурсу за поданням конкурсної комісії після проходження відповідного конкурсу та співбесіди, а отже, твердження позивача про автоматичне переведення на цю посаду є хибним.

Суд не погоджується з доводами позивача та погоджується з позицією відповідача ЛОВЦА, що позивач не був тимчасовим працівником, і що з ним не укладався строковий трудовий договір, а обіймаючи посаду завідувача відділу комісійних експертиз, він тимчасово виконував обов`язки начальника Бюро згідно з розпорядженням голови від 28.08.2017 № 386-к. Засновник (або уповноважений ним орган) в межах дискреційних повноважень приймає рішення про покладання обов`язків керівника юридичної особи та приймає рішення про увільнення від їх виконання.

Таким чином, покладання обов`язків керівника юридичної особи на позивача відбулося не в порядку «тимчасового заступництва», не в порядку статті 33 КЗпП України з укладенням трудового договору, а в порядку реалізації засновником (або уповноваженим ним органом) своїх повноважень щодо управління створеною ним юридичною особою для забезпечення реалізації нею цивільної дієздатності. Відтак, позивач неправильно визначив суть правовідносин, які склалися між ним та облдержадміністрацією - обласною військово-цивільною адміністрацією, та, як наслідок, застосував до цих правовідносин закон, який не підлягає застосуванню.

У зв`язку з цим, позовна вимога ОСОБА_4 про поновлення його на посаді начальника Бюро є необґрунтованою і з тієї підстави, що цю посаду він не займав, та не звільнявся з цієї посади.

Так само відсутні і підстави для задоволення позовних вимог до відповідача ЛОБСМЕ, т.я. порушень трудових прав позивача під час його увільнення від тимчасового виконання обов`язків в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, є необґрунтованими, не підтверджені письмовими доказами, за таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботівідмовити.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня виготовлення повного судового рішення 27 вересня 2019 р.

Суддя: