Справа № 751/9365/15-к Головуючий у І інстанції Цибенко І. В.

Провадження № 11-кп/4823/670/19

Категорія - ч.1 ст.366 КК України                                                         Доповідач Заболотний В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіЗаболотний В. М.

          суддів  -  Антипець В.М., Демченка О.В.,

секретаря судового засідання – Козлачкової Ю.В.

          з участю: прокурора – Софієнка В.В.

         захисників – Копейкіна С.О., Попсуйка Л.А.

         обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015270010003174 за апеляційними скаргами захисника Копейкіна С.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника Попсуйка Л.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2019 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

          ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Баку, Азербайджан, мешканка АДРЕСА_1 , освіта вища, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше не судима:

засуджена за ч.1 ст.366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 2550 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України, ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

          ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець с. Бугринівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, житель АДРЕСА_2 , розлучений, освіта середня-спеціальна, працює інженером КП «Новозаводське», раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 2550 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

На підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74КК України, ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз віднесено на рахунок держави. Долю речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_3 , 01.02.2013 року призначена на посаду майстра технічної дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради згідно наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 31.01.2013 р. №41-к по КП «Новозаводське», а 01.06.2015 року на посаду майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» згідно з наказом (розпорядженням) про переведення на іншу роботу від 29.05.2015 року №92-к по КП «Новозаводське». Згідно з посадовими інструкціями майстра технічної дільниці з обслуговування житлового фонду та майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду дільниці з обслуговування житлового фонду, майстер є безпосереднім організатором нормальної експлуатації житлового фонду та утримання закріпленої території, має повноваження на перевірку і підтвердження об`ємів робіт, які виконані на ділянці, контролює їх хід та якість, веде облік виконаних робіт та витрат матеріалів, забезпечує виробничу і трудову дисципліну, контролює своєчасність приходу на роботу та залишення роботи працюючими на дільниці.

Згідно з наказом КП «Новозаводське» від 30.04.2015 року №69-к організація виконання 120 годин неоплачуваних громадських робіт ОСОБА_6 покладена на Дільницю з обслуговування житлового фонду №2, відповідальність за організацію та виконання громадських робіт покладена на майстра технічної дільниці ОСОБА_3 .

Відтак, ОСОБА_3 , будучи службовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою підтвердження виконання покарання у виді 120 годин громадських робіт, усвідомлюючи, що фактично вони не виконувались засудженим ОСОБА_6 на території обслуговування Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське», склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи.

Так, 30.04.2015 року, в денний час, ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому на першому поверсі приміщення дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське», що знаходиться за адресою: вул. 50 років ВЛКСМ, 38А, м. Чернігів, за попередньою змовою з начальником дільниці ОСОБА_2 , склала табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 у квітні 2015 року, зазначивши неправдиві відомості про відпрацювання останнім 4-х годин, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 на роботу в ці дні не виходив, будь-яких громадських робіт не виконував, підписала їх в графі «відповідальна особа» та проставила відтиск штампу Дільниці, передавши їх на підпис ОСОБА_2 , після чого, видала вищевказаний табель обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 для надання зазначених документів до Чернігівського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції (далі – КВІ) Управління ДПтС України в Чернігівській області.

29.05.2015 року, в денний час, ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому за вищевказаною адресою, за попередньою змовою з начальником дільниці ОСОБА_2 , повторно, склала табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 у травні 2015 року, зазначивши неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_6 72-х годин, достовірно знаючи, що останній на роботу в ці дні не виходив, будь-яких громадських робіт не виконував, підписала їх в графі «відповідальна особа» та проставила відтиск штампу Дільниці, передавши їх на підпис ОСОБА_2 , після чого видала вищевказаний табель обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 для надання зазначених документів до Чернігівського міського відділу КВІ.

16.06.2015 року в денний час, ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому за вищевказаною адресою, за попередньою змовою з начальником дільниці ОСОБА_2 , повторно склала табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 у червні 2015 року, зазначивши неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_6 44-х годин, достовірно знаючи, що останній на роботу в ці дні не виходив, будь-яких громадських робіт не виконував, підписала їх в графі «відповідальна особа» та проставила відтиск штампу Дільниці, передавши їх на підпис ОСОБА_2 , після чого видала вищевказаний табель обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 для надання зазначених документів до Чернігівського міського відділу КВІ.

Вищевказані табелі обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт являються офіційними документами, оскільки підтверджують факт відпрацювання громадських робіт, здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме є підставою для ініціювання притягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення від покарання або зняття з обліку у зв`язку з відбуванням покарання, складаються і видаються підприємством, форма яких затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань МВС України №270/1560 від 19.12.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань».

Чернігівським міським відділом КВІ, на підставі вищезазначених табелів виходу на роботу, засудженого ОСОБА_6 знято з обліку, як такого, що відбув призначене судом покарання у вигляді громадських робіт.

ОСОБА_2 призначений 14.02.2013 року на посаду начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» згідно наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 13.02.2013 р. №82-к по КП «Новозаводське». Згідно з положенням про дільницю з обслуговування житлового фонду та посадовою інструкцією начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду, затверджених 30.01.2013 року начальником КП «Новозаводське», начальник виконує обов`язки з контролю виконання ремонту, технічного обслуговування житлового фонду Дільниці та правильністю його експлуатації, забезпечує підготовку житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період, забезпечує благоустрій прибудинкових територій, організовує роботи серед працівників дільниці і населення з метою збереження житла.

Відтак, ОСОБА_2 , будучи службовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою з майстром дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» ОСОБА_3 , з метою підтвердження виконання покарання у виді 120 годин громадських робіт, усвідомлюючи, що фактично вони не виконувались засудженим ОСОБА_6 на території обслуговування Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське», склав завідомо неправдиві офіційні документи.

Так, 30.04.2015 року, в денний час, ОСОБА_2 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому на першому поверсі приміщення дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 КП «Новозаводське», що знаходиться за вищевказаною адресою, за попередньою змовою з майстром дільниці ОСОБА_3 , підписав табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 у квітні 2015 року в графі «керівник підприємства, установи, організації», про відпрацювання ОСОБА_6 4-х годин, достовірно знаючи, що останній на роботу в ці дні не виходив, будь-яких громадських робіт не виконував. У подальшому вказаний документ надав ОСОБА_3 для передачі до Чернігівського міського відділу КВІ.

29.05.2015 року, в денний час, ОСОБА_2 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому на першому поверсі приміщення дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське», що знаходиться за вищевказаною адресою, за попередньою змовою з майстром дільниці ОСОБА_3 , повторно, підписав табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 у травні 2015 року, в графі «керівник підприємства, установи, організації» про відпрацювання ОСОБА_6 72-х годин, достовірно знаючи, що останній на роботу в ці дні не виходив, будь-яких громадських робіт не виконував. У подальшому вказаний документ надав ОСОБА_3 для передачі до Чернігівського міського відділу КВІ.

Вищевказані табелі обліку виходу на роботу засудженого до громадських робіт являються офіційними документами, оскільки підтверджують факт відпрацювання громадських робіт, здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме є підставою для ініціювання притягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення від покарання або зняття з обліку у зв`язку з відбуванням покарання, складаються і видаються підприємством, форма яких затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань МВС України №270/1560 від 19.12.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань».

У подальшому, на підставі вищезазначених табелів виходу на роботу, Чернігівським міським відділом КВІ засудженого ОСОБА_6 знято з обліку, як такого, що відбув призначене судом покарання у вигляді громадських робіт.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Копейкін С.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вирок місцевого суду та закрити щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 кримінальне провадження, у зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення. Вказав на недопустимість повторної участі судді Цибенко І.В. у розгляді кримінального провадженні, згідно ч.2 ст.76 КК України, оскільки вона розглядала заяву про самовідвід судді Шипова І.М. Послався на порушення закону, допущені судом апеляційної інстанції при скасуванні законного виправдувального вироку щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Так, стороні захисту не було надіслано клопотання прокурора про повторне дослідження окремих доказів і документів, що є порушенням ч.3 ст.404 КПК України. Вказав на порушення ч.2 ст.415 КПК України, оскільки, скасовуючи виправдувальний вирок, апеляційний суд вирішив наперед питання щодо недопустимості результатів проведених негласних слідчих-розшукових дій. Зазначив, що місцевим судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки пред`явлене їм обвинувачення є незрозумілим. Вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можуть бути службовими особами, так як накази про їх призначення на посади та посадові інструкції ними не підписані і належної оцінки цьому факту судом надано не було. Крім того, зазначив, що судом не було встановлено, у скількох примірниках складалися табелі, що є єдиним предметом обвинувачення, а також відсутнє процесуальне рішення про визнання їх речовими доказами. Вказав, що дані табелі є недопустимими доказами, так як були отримані з грубим порушенням норм КПК України, а саме без дозволу слідчого судді. Також відсутні дозволи слідчого судді і на тимчасовий доступ до документів в КП «Новозаводське». Послався на недопустимість результатів тимчасового доступу до документів, через невідкриття стороні захисту, в порядку ст.290 КПК України, клопотання і дозволу суду на його проведення. Крім того, на думку захисника, табелі не є офіційними документами, оскільки складені та підписані не уповноваженими службовими особами. Зазначив, що місцевим судом не було надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_6 , які є недостовірними і заплутаними. Послався на провокаційні дії правоохоронних органів, які за допомогою ОСОБА_6 вчинили дії з метою підбурювання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що суд першої інстанції при наявності суперечливих доказів, не проаналізував їх, не навів мотивів, з яких взято до уваги одні докази і не взято інші.    

Захисник Попсуйко Л.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вирок місцевого суду та закрити щодо обвинувачених кримінальне провадження, у зв`язку з відсутністю у їх діях складу кримінального правопорушення. Доводи апеляційної скарги захисника Попсуйка Л.А. аналогічні доводам апеляційної скарги захисника Копейкіна С.О. 

Заслухавши доповідь судді; обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та їх захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити з наведених вище підстав; прокурора, котрий просив вирок місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає, з огляду на таке.

Висновок суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.

У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення не визнали та пояснили, що ніякого злочину вони не вчиняли, а все це провокація з боку правоохоронних органів. Невідомий чоловік, який відрекомендувався колишнім працівником поліції, під тиском змусив ОСОБА_2 взяти засудженого ОСОБА_6 для відпрацювання ним громадських робіт, які останній відбув лише по документах, а не фактично.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні злочину, їх винуватість знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав належну оцінку.

Так, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні місцевого суду пояснив, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова він був засуджений до 120 годин громадських робіт. Був викликаний до КВІ, де був ознайомлений з правами та обов`язками. Його направили для відбування покарання до ЖКГ №2 КП «Новозаводське», що знаходиться по вул. Козацькій у м. Чернігові. В ЖКГ №2 він прибув разом із своїм роботодавцем на ім`я ОСОБА_7 . Із начальником ЖКГ №2 ОСОБА_2 та майстром ОСОБА_3 у нього відбулась розмова, в ході якої останні йому запропонували взаємовигідні умови відпрацювання громадських робіт. Він повинен був подарувати обвинуваченим мобільні телефони, а останні мали ставити підписи і печатки в табелі за нібито відпрацьовані ОСОБА_6 громадські роботи. Вказав, що фактично громадські роботи він не відпрацював, а приходив у ЖКГ тільки для отримання документів для передачі їх в КВІ та під час перевірки інспектором КВІ, про що завчасно повідомляла ОСОБА_3

Допитана у місцевому суді свідок ОСОБА_8 показала, що у квітні 2015 року працювала інспектором Деснянського районного відділу КВІ й контролювала виконання вироку Новозаводського районного суду м.Чернігова, яким ОСОБА_6 було засудженого до покарання у виді громадських робіт. Вказала, що надавала ОСОБА_6 направлення до КП «Новозаводське» для відбування призначеного покарання. Вона не знімала ОСОБА_6 з обліку в КВІ та не пам`ятає чи робила перевірки виконання засудженим громадських робіт.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні місцевого суду пояснив, що будучи інспектором Деснянського районного відділу КВІ, ставив ОСОБА_6 на облік, як особу, засуджену до громадських робіт, знайомив з порядком відбування покарання. Проте, це була не його дільниця і після повернення інспектора справа була передана йому. Вказав, що перевірка на підприємстві осіб, що відбувають громадські роботи, проводиться інспектором раптово, не рідше одного разу за весь час відпрацювання. З обліку засудженого знімає начальник КВІ на підставі рапорту інспектора. Основним документом для зняття особи з обліку є табель обліку виходу на роботу засудженого.

Окрім показань свідків, вина обвинувачених підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

-  вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2015 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.213 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин (т.1, а.к.п.69);

- матеріалами особової справи ОСОБА_6 №23 за 2015 рік, згідно якого постановою від 24.04.2015 року інспектора Чернігівського МВ КВІ ОСОБА_10 С.О. зобов`язано засудженого ОСОБА_6 з`являтись на реєстрацію Чернігівського МВ КВІ. 29.04.2015 року ОСОБА_6 направлено для відбування призначеного судом покарання у вигляді 120 годин громадських робіт до КП «Новозаводське»;

- наказом КП «Новозаводське» від 30.04.2015 року №69-к, згідно якого організація виконання 120 годин неоплачуваних громадських робіт ОСОБА_6 покладена на Дільницю з обслуговування житлового фонду №2, відповідальність за організацію та виконання громадських робіт покладена на майстра технічної дільниці ОСОБА_3 (т.1, а.к.п.102);

- наказом від 11.05.2011 року № 89-ос, згідно якого ОСОБА_3 прийнята на роботу з 11.05.2011 року на посаду майстра з експлуатації житлового фонду ЖРЕД-5 (т.1, а.к.п.137). З цим наказом ОСОБА_3 ознайомлена 11.05.2011 року;

- наказом про переведення на іншу роботу від 31.01.2013 року №41-к, згідно якого ОСОБА_3 з 01.02.2013 року переведена постійно з посади майстра з експлуатації житлового фонду ЖРЕД-5 на посаду майстра технічної дільниці Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради без зміни посадового окладу (т.1, с.72);

- наказом про переведення на іншу роботу від 29.05.2015 року № 92, ОСОБА_3 з 01.06.2015 року переведена постійно з посади майстра технічної дільниці Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 на посаду майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Новозаводське» без зміни посадового окладу (т.1, а.к.п.63, 138);

- посадовими інструкціями майстра технічної дільниці з обслуговування житлового фонду КП «Новозаводське», затвердженими 30.01.2013 року, та майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду дільниці з обслуговування житлового фонду КП «Новозаводське», затвердженими 27.04.2015 року (т.1, а.к.п.73-74, 132-135);

- посадовими інструкціями майстра технічної дільниці з обслуговування житлового фонду та майстра з санітарної очистки та благоустрою житлового фонду дільниці з обслуговування житлового фонду, згідно яких майстер є безпосереднім організатором нормальної експлуатації житлового фонду та утримання закріпленої території, має повноваження на перевірку і підтвердження об`ємів робіт, які виконані на ділянці, контролює їх хід та якість, веде облік виконаних робіт та витрат матеріалів, забезпечує виробничу і трудову дисципліну, контролює своєчасність приходу на роботу та залишення роботи працюючими на дільниці;

- наказом №62 від 13.02.2013 року по КП «Новозаводське», згідно якого ОСОБА_2 переведений з посади старшого майстра на посаду начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду № 2 з 14.02.2013 року;

- посадовою інструкцією начальника Дільниці з обслуговування житлового фонду від 30.02.2013 року, згідно якої начальник виконує обов`язки з контролю виконання ремонту, технічного обслуговування житлового фонду Дільниці та правильністю його експлуатації, забезпечує підготовку житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період, забезпечує благоустрій прибудинкових територій, організовує роботи серед колективу працівників дільниці і населення з метою збереження житла (т.1, а.к.п.136,139-141);

- в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_6 № 23 від 2015 року КВІ м. Чернігова маються табелі виходу на роботу засудженого до виправних робіт: у квітні 2015 року - відпрацьовано 4 години громадських робіт; у травні 2015 року - відпрацьовано 72 години громадських робіт; у червні 2015 року - відпрацьовано 44 години громадських робіт. Табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 від 30.04.2015 за квітень 2015 року, від 29.05.2015 року за травень 2015 року підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 від 16.06.2015 року підписано ОСОБА_3 ;

- довідками за підписом ОСОБА_3 від 30.04.2015 року, 29.05.2015 року, 16.06.2015 року, згідно яких ОСОБА_6 під час відбуття покарання виконував роботу з прибирання прибудинкової території, до роботи ставився добре, порушень трудової дисципліни не допускав. Вказані довідки підписані ОСОБА_3 як відповідальною особою - майстром ДОЖФ 2.

Отже, місцевий суд, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі вищевказані докази в їх сукупності, як такі, що узгоджуються між собою та не викликають сумніву, дійшов правильного висновку про необхідність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст.366 КК України, як складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, та дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України, як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, з чим погоджується і колегія суддів.

Доводи апелянтів щодо порушення місцевим судом вимог ч.2 ст.76 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки, як слідує з матеріалів провадження, 02 червня 2016 року суддя Цибенко І.В. розглядала лише заяву судді Шипова І.М. про самовідвід, а не справу по суті. А тому, на переконання колегії суддів,  відсутні підстави для відводу судді Цибенко І.В. від участі у даному кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту на порушення закону, допущені 23 травня 2018 року судом апеляційної інстанції при скасуванні виправдувального вироку щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , є безпідставним, оскільки колегія суддів позбавлена можливості ревізувати та надавати оцінку рішенням суддів апеляційного суду, так як це не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством. Перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставинам справи відноситься до безпосередньої компетенції суду касаційної інстанції.

Доводи захисників щодо безпідставної відмови місцевого суду у задоволенні клопотання захисника Копейкіна С.О. про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 через незрозумілість пред`явленого обвинувачення, є непереконливими.

Так, суд першої інстанції у своєму рішенні від 17 вересня 2018 року дійшов висновку, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у повному обсязі відповідає вимогам ст.291 КПК України. Повноту фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та правильність кваліфікації дій обвинувачених суд міг встановити під час судового розгляду в межах пред`явленого обвинувачення (т.5, а.к.п.22-24).

Крім того, у разі незгоди з ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17.09.2018 р., сторона захисту могла реалізувати своє процесуальне право на оскарження цього судового рішення, але не скористалась ним.

За встановленими місцевим судом обставинами, даними, що містяться у матеріалах провадженнях (посадові інструкції, накази тощо), спростовуються доводи захисників обвинувачених про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не були службовими особами.

Зокрема, згідно довідок КП «Новозаводське» від 16.06.2015 року ОСОБА_3 працює в КП «Новозаводське» з 11.05.2011 року та займає посаду майстра технічної дільниці й отримує відповідну заробітну плату, а ОСОБА_2 працює в КП «Новозаводське» з 07.03.2001 року, на даний час займає посаду начальника та отримує заробітну плату (т.1, а.к.п.76, 79). Крім того, сам факт, що обвинувачені протягом тривалого часу виконували організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, свідчить про те, що вони дійсно були службовими особами, в розумінні визначення, зазначеного у примітці до ст. 364 КК України.

Посилання сторони захисту на невідповідність табелю ознакам офіційного документа, невстановлення судом кількості примірників табелів, та визнання їх недопустимими доказами, є безпідставними, з огляду на таке.

Предметом злочину, передбаченого ст.366 КК України, є офіційний документ. Згідно примітки до ст.358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Тому, при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного  Суду України щодо ознак предмета службового підроблення (справи № 5-10кс13, № 5-50кс15), яка зводиться до того, що нормативне визначення службового підроблення визнає офіційними документами ті з них, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, які посвідчують певні факти і події, що мають правове значення.

На переконання колегії суддів, суд належним чином дослідивши в судовому засіданні докази у кримінальному провадженні, зокрема, табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_6 від 30.04.2015 року, від 29.05.2015 року, від 16.06.2015 року, підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чого вони не заперечували у судовому засіданні місцевого суду, обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказаний документ є офіційним і відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст.358 КК України. А інформація, яка міститься в табелях виходу на роботу засудженого, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме - зняття з обліку засудженого та припинення відбування визначеного судом покарання або має наслідком кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

Доводи захисника про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, недопустимості доказів, були предметом перевірки апеляційного суду, який, діючи в межах своїх повноважень, перевіривши матеріали провадження, обґрунтовано визнає їх безпідставними.

Доводи захисника про порушення вимог ст.290 КПК України та як наслідок недопустимості доказів, безпідставні та спростовуються матеріалами провадження.

Так, з реєстру матеріалів досудового розслідування, який надіслано до суду разом з обвинувальним актом 30.09.2015 року, убачається, що 28 вересня 2015 року обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , та їх захисникам було надано доступ до всіх матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, в тому числі і результатів тимчасового доступу до документів (т.1, а.к.п.12), а тому посилання сторони захисту щодо недопустимості цих доказів є неспроможними.

Доводи захисника Копейкіна С.О. про те, що місцевим судом не було надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_6 , які є недостовірними і заплутаними, є непереконливими.

На думку колегії суддів, місцевим судом належно оцінено показання свідка ОСОБА_6 , в тому числі із урахуванням позиції сторони захисту щодо їх недостовірності. А тому доводи сторони захисту у цій частині є безпідставними.

Посилання сторони захисту на провокаційні дії правоохоронних органів, які за допомогою ОСОБА_6 вчинили дії з метою підбурювання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до скоєння кримінального правопорушення, не заслуговують на увагу.

Так, оцінка провокаційним діям працівників поліції та діям ОСОБА_6 щодо надання неправомірної вигоди з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт була надана попереднім вироком місцевого суду, а також судом апеляційної інстанції. Помилки, вказані у судових рішеннях, у подальшому були виправлені в новому обвинувальному акті від 16.05.2019 року (т.5, а.к.п.155-161). Згідно цього обвинувального акту обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Всупереч доводам сторони захисту щодо безпідставного відхилення судом заявлених ними клопотань про витребування та дослідження доказів, не встановлено неповноти судового розгляду, так як судом першої інстанції повністю досліджені всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Суд дотримався вимог ст.ст.10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Відтак, позицію сторони захисту щодо відсутності в діях обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, колегія суддів вважає як захисну, з метою уникнення ними відповідальності за скоєне, так як вона повністю спростовується вищенаведеними доказами, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисників обвинувачених.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 міру покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченої до скоєного; дані про її особу, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно; обставину, яка пом`якшує покарання - наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей; відсутність обставин, які обтяжують покарання; та дійшов правильного висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання саме у виді штрафу та додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.366 КК України, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 міру покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно; обставину, яка пом`якшує покарання - наявність на його утриманні непрацездатної матері; відсутність обставин, які обтяжують покарання; та дійшов правильного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання саме у виді штрафу та додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.366 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення,  передбаченого ч.1 ст.366 КК України, який є злочином невеликої тяжкості, минуло більше трьох років, тому місцевий суд обґрунтовано звільнив їх від покарання, на підставі ч.5 ст.74КК України.

Порушень місцевим судом вимог кримінального або кримінального-процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника Копейкіна С.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника Попсуйка Л.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2019 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - без змін. 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.

СУДДІ:

Заболотний В.М.                        Антипець В.М.                             Демченко О.В.